На більшості тіл сліди насильницької смерті, упізнати їх неможливо.
Понад дев’ятсот тіл ексгумували правоохоронці на звільненій Харківщині і половина вбитих та закатованих окупантами були поховані в Ізюмі в могилах без імен та прізвищ. Встановити особи загиблих у поліції намагаються за допомогою ДНК-експертизи. Процес довготривалий, утім, нині має прискоритись, адже на Харківщину передали сучасні ДНК-лабораторії, які за півтори години дають результат, йдеться в ТСН.
“Я не знаю, живий він чи мертвий. Я не знаю, як мені далі вчинити, як мені далі жити. Я у батька одна-єдина”, - розповідає Тетяна.
Щоб знайти свого батька - серед живих, або серед загиблих - пані Тетяна прийшла здавати свою ДНК. З татом жінка втратила зв’язок ще у квітні, коли росіяни нещадно гатили по рідному Ізюму. Після звільнення міста приїхала додому, та будинок напіврозтрощений, двері ніхто не відчинив. Сусіди розповіли: Григорія Андрійовича поранило уламком касетної бомби.
“У лікарні його не було, він звернувся до швидкої допомоги. Швидка відвозила тяжкохворих у місто Куп’янськ, там теж перевіряла. Ніде його немає. Ми звернулись до родичів, які проживали в Бєлгороді, в Валуйках - теж сказали, що його немає. Сусід сказав, що мого батька вивезли воєнні солдати на БТРі”, - розповідає жінка.
Не втрачає надію відшукати тіло своєї доньки Катерина Василівна. Молода жінка разом з чоловіком загинули на її очах після чергового прильоту росіян. Ті закопали подружжя в ізюмському лісі. “Снаряд, 8 березня. Прилетів і вбило її і чоловіка. Поховали спершу вдома, а потом перепоховали на цвинтарі, а потом вже забрали і невідомо”, - каже жінка.
Тіло 451-го закатованого або вбитого відкопали криміналісти в ізюмському лісі після звільнення територій, серед загиблих - семеро дітей. На більшості тіл сліди насильницької смерті, опізнати їх неможливо. Правоохоронці почали проводити ДНК-експертизи. Від отримання зразків до результату люди чекали щонайменше півтора місяці. “Значна кількість людей очікує на те, щоб дізнатись про долю своїх рідних і близьких. Люди, які підозрюють, що їх рідні могли загинути”, - кажуть у місцевій поліції.
Майже 2 сотні зразків ДНК у тих, хто прагне дізнатись долю зниклих близьких відібрали лише у Ізюмі. Через велику завантаженість опрацювати змогли лише третину. Втім, нині процес піде швидше, кажуть у поліції. Американський філантроп Говард Бафет після поїздки на звільнені землі Харківщини передав правоохоронцям 4 новітні ДНК-лабораторії. Ідентифікувати загиблого вони здатні лише за півтори години. “Через 92 хвилини в нас будуть результати ДНК-профіля 5 осіб, які ми туда помістили. Цей результат за допомогою флеш-носія експортується на комп’ютер, через 5 хвилин ми матимемо результат”, - розповідають експерти.
В родича лаборант бере зразок із ротової порожнини, або ж особисту річ, де залишився біоматеріал зниклої людини. До системи вносять ці зразки і вона починає шукати збіг із ДНК ексгумованих.
Пані Тетяна принесла на експертизу зубну щітку та шматок футболки чоловіка. “Я от дома знайшла, він там руку поцарапав і залишилась кров. І на футболці його була кров і зубна щітка. Оце такий біоматеріал я найшла”, - показує жінка.
Наприкінці березня її чоловік потрапив під обстріл касетними боєприпасами. Сусіди бачили - два уламки влучили у серце. “Його забрали росіяни і вивезли. Сказали, що до школи повезли. Я його їздила, шукала, але я його ніде не могла знайти”, - каже вона.
Щодня правоохоронці ексгумують десятки тіл на деокупованих територіях. Мобільні лабораторії значно пришвидшать ідентифікацію. “Вирішили, що одна буде тут, в місті Ізюмі, щоб якнайбільше відібрати зразків від родичів, щоб пришвидшити. Інші будуть працювати в місті Харкові. А також виїжджати в ті міста, де ми ексгумуємо кількість тіл”, - зазначають в поліції.
Від початку великої війни на Харківщині вже відкопали тіла понад 900 загиблих, дві сотні з них і досі не можуть ідентифікувати.
Читайте також:
Село поблизу Кривого Рогу стало прихистком для втікачів від війни: історії людей жахають