Зеленський увів у дію рішення про гарантії безпеки для України: що передбачає указ

Президент Володимир Зеленський підписав указ №111/2026, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України “Про гарантії безпеки для України”. Документ стосується підготовки міжнародних угод із ключовими партнерами щодо довгострокових безпекових гарантій для України на тлі переговорів про припинення війни з Росією.

Відповідно до указу, Міністерство закордонних справ спільно з Міністерством оборони мають невідкладно підготувати та подати президентові проєкти міжнародних договорів щодо гарантій безпеки для України. Контроль за виконанням рішення покладено на секретаря РНБО. Указ набрав чинності з дня оприлюднення.

Про що йдеться у рішенні РНБО

РНБО розглянула пропозиції, напрацьовані українською делегацією в межах переговорів зі США, іншими міжнародними партнерами та представниками РФ щодо досягнення справедливого й сталого миру. Ключова мета — закріпити для України зовнішні безпекові гарантії, які мають стати фундаментом будь-яких мирних домовленостей.

Президент неодноразово наголошував: гарантії безпеки мають бути первинними щодо інших документів і домовленостей, а роль США — визначальною як “бекстопу” для всієї системи стримування майбутньої агресії РФ.

Угоди зі США та ЄС — під питанням

Попри заяви Києва про готовність документа щодо американських гарантій безпеки, офіційних підтверджень із боку адміністрації США щодо дат підписання та подальшої ратифікації Конгресом поки немає. У медіа з’являлася інформація, що позиція Вашингтона може бути прив’язана до питання територіальних поступок України — цей підхід у Києві називають неприйнятним.

Раніше лунали заяви про “революційні гарантії безпеки” для України та Європи, однак останнім часом від американської сторони не звучить конкретики щодо юридично зобов’язуючих механізмів стримування РФ.

Три рівні гарантій безпеки: позиція НАТО та Європи

Генсек НАТО Марк Рютте підтвердив, що США та європейські союзники обговорюють багаторівневу систему гарантій:

1. Посилена українська армія.

Йдеться про потужні ЗСУ чисельністю близько 800 тисяч військових як першу лінію оборони. Європейські партнери розглядають фінансову підтримку такої моделі.

2. “Коаліція рішучих”.

Франція та Британія формують групу країн, які можуть забезпечити присутність у регіоні — з авіацією, флотом у Чорному морі та обмеженою наземною присутністю. Водночас розміщення сил безпосередньо на лінії фронту наразі вважають малоймовірним.

3. Роль США без введення військ.

Вашингтон готовий долучатися розвідданими, логістикою, супутниковим моніторингом режиму припинення вогню, але не розглядає введення своїх військ в Україну у разі повторної агресії РФ.

Територіальні поступки в обмін на гарантії: що думають українці

За даними опитування КМІС, більшість українців не підтримують сценарій обміну територій на гарантії безпеки.

• 54% категорично проти будь-яких поступок РФ.

• Основні аргументи: Росія не зупиниться; неможливість “торгувати людьми й землями”; недовіра до гарантій Заходу після досвіду Будапештського меморандуму.

• 39% допускають такий сценарій лише за жорстких умов, зокрема за наявності юридично зобов’язуючих гарантій, автоматичних механізмів захисту, розміщення західних військ або надання Україні всієї необхідної зброї.

Раніше видання Politico писало, що Україна побоюється, що не зможе покладатися на гарантії безпеки від союзників у будь-якій потенційній мирній угоді, і розглядає сценарій, за якого їй доведеться самостійно забезпечувати захист від можливого нового нападу Росії.