Віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс оголосив про досягнення принципової угоди з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо експорту української агропродукції.
Проте це радше компромісне рішення на користь цих п’яти країн, яким вводиться заборона на імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпака та насіння соняшнику на невизначений термін (ймовірно до 5 червня, коли закінчується перший рік безмитної для України торгівлі з ЄС - ред.) саме до цих країн.
До переліку не увійшла соняшникова олія. Щодо неї та інших видів українських продуктів, враховуючи молочку, яйця, м'ясо птиці, заморожені фрукти ще будуть проводитися захисні розслідування. Тобто, як їхній імпорт впливає на конкурентоздатність місцевих товаровиробників. ЄС також виділить постраждалим фермерам із цих п’ятьох країн 100 млн євро в якості компенсації. За оцінкою Єврокомісії на кінець березня фермери з цих країн втратили 417 млн євро від напливу дешевої української продукції. Проте це попередні цифри, які ще має підтвердити внутрішнє розслідування ЄС.
У відповідь на "принципову угоду" Україна висловила протест Польщі та ЄС через запровадження обмежень на імпорт української с/г продукції як такі, що суперечать Угоді про асоціацію.
"Існують всі правові підстави для негайного відновлення експорту українських аграрних товарів до Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини та Болгарії, а також продовження безперешкодного експорту до інших держав-членів ЄС та загалом безперешкодного транзиту усієї української продукції в інші країни як у межах, так і поза межами ЄС", - наголосив речник українського МЗС Олег Ніколенко.
Відреагував і президент України Володимир Зеленський, назвавши деструктивною заборону окремими державами ввезення нашої агропродукції, що не лише порушує наявну Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, а й дає небезпечну надію Кремлю на те, що в нашому спільному європейському домі чиїсь помилкові рішення можуть панувати над спільними інтересами.
"Зараз, коли Росія порушує свободу торгівлі, намагається заблокувати постачання агропродукції на світовий ринок, точно не час будь-кому слідувати за державою-злом. Треба знайти нормальний, в європейському дусі, конструктивний вихід із цієї непростої ситуації, таке рішення, яке б враховувало інтереси всіх наших країн і Європи загалом", - сказав Зеленський у відеозверненні у п’ятницю, 28 квітня, одразу після досягнутого "компромісного" рішення Єврокомісії.
Що цьому передувало?
Треба почати з того, що навесні минулого року ЄС скасував всі мита й квоти на наш експорт (щодо фруктів й овочів, а також с/г продукції та продуктів її переробки), щоб підтримати українську економіку в часи повномасштабної війни. Це рішення чинне до 5 червня 2023 року. Днями посли ЄС продовжили безмитну торгівлю з Україною ще на рік. Це рішення в травні ще має ухвалити Європарламент.
Тоді ж, навесні 2022 року, ЄС започаткував "Шляхи солідарності", покликані допомогти Україні експортувати свою с/г продукцію (тоді на експорт чекали 20 млн тонн зерна), коли морські порти були заблоковані Росією, а зернова угода ще не була укладена. "Шляхи солідарності" спростили митне оформлення, ЄС надав свої вагони для експорту української агропродукції, бо є різниця в ширині залізничних колій в Україні та ЄС, а також було збільшено кількість перевалочних споруд для збільшення потужностей для тимчасового зберігання українського експорту, суден та вантажних автомобілів. За словами українського міністра аграрної політики та продовольства Маркіяна Дмитрасевича, з квітня 2022 року по березень 2023 року через "Шляхи солідарності" Україна експортувала понад 32 млн тонн зернових та олійних культур.
Проте 16 квітня цього року Польща, до якої згодом доєдналися Угорщина, Словаччина та Болгарія, запровадили експортну блокаду української с/г продукції й навіть вина. Була інформація, що й Румунія може доєднатися до блокади. Однак уряд цієї країни не став запроваджувати заборону на імпорт української агропродукції. Проте після "компромісного" рішення Єврокомісії заборона на експорт чотирьох видів с\г продукції з України поширилася й на Румунію.
Все почалося з масових акцій протесту польських аграріїв, які закликали свій уряд заблокувати не лише імпорт української агропродукції, а й транзит до третіх країн, переконуючи, що значна його частина осідає в Польщі, знижуючи закупівельні ціни на збіжжя для тутешніх аграріїв. Польські фермери блокували пункти пропуску на кордоні й навіть погрожували зірвати візит президента Зеленського до Польщі 5 квітня. Під тиском своїх фермерів, і на тлі парламентських виборів восени цього року, уряд Польщі звернувся до Єврокомісії з вимогою запровадити відмову від нульового мита на українську агропродукцію.
У коментарі ТСН.ua заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук каже, що за прикладом протестів фермерів у Польщі послідували й акції в Румунії та Болгарії. Проте, більшою мірою, мотивували всі ці речі все ж таки поляки, бо цю тему підхопила досить таки успішно польська влада, враховуючи, що для Ярослава Качинського (лідер правлячої польської партії ред.) та "Права й справедливості" (правляча партія в Польщі – ред.) – це їхній прямий електорат.
"Вони втратили не через українське збіжжя, а через те, що знизилися ціни. В березні 2022 року тонну пшениці продавали по $400. Тому вони й розраховували на цю ціну, притримуючи свою пшеницю, бо сподівалися, що на період закінчення маркетингового року, між минулим і новим врожаєм, ціни зростуть, як це було завжди. Але в березні цього року світові трейдери, які працюють в ЄС, сказали, що буде дешевше, в районі до $300. Просідання ціни - це єдиний фактор, який сьогодні відображає ситуацію в європейській зоні", - пояснює Денис Марчук.
Як вирішити проблему?
Наразі Польща наполягає не лише на забороні експорту української пшениці, кукурудзи, ріпака й насіння соняшнику до кінця 2023 року, а й молочки, яєць, м'яса птиці, заморожених фруктів та іншої продукції. Ба більше, якщо розслідування Єврокомісії підтвердить факт демпінгу, то офіційна Варшава хоче запровадити митні збори на ввезення цієї продукції до Польщі.
"Ми не скасуємо наші заходи доти, доки аналогічні заходи не будуть запроваджені на європейському рівні. Час грає на нашу користь. Ми збережемо польські рішення, поки ситуація не стабілізується. Інакше може статися так, що після жнив українське зерно знову заповнить силоси, які ми зараз так рішуче спорожняємо", - заявляв міністр розвитку і технологій Польщі Вальдемар Буда 26 квітня.
Як же так сталося, що українська с/г продукція, яка до 24 лютого 2022 року експортувалася в здебільшого морем, й наразі мала йти до країн Африки, Азії та Близького Сходу, замість транзиту по дорозі осіла в Польщі та інших країнах ЄС? Хто за це нестиме відповідальність? У сюжеті "1+1" та кореспондентки ТСН Марії Васильєвої (повну версію сюжету ви можете переглянути в кінці цієї статті – ред.) мовиться, що європейські зернотрейдери охоче продавали українське зерно місцевим підприємствам з істотною знижкою, замість торувати шлях до країн призначення. Ті, хто порушують умови транзиту зерна до покупців, можуть бути позбавлені ліцензій. І це має робити український уряд, де українських трейдерів не винуватять.
"Це була абсолютно вільна конкуренція, і вона ніколи не була таким мега-демпінгом. Бізнеси цих країн виграли від поставки українського зерна, і вони навпаки шукали цих поставок, домовлялися вже з власниками, іноді навіть тими, хто віз на транзит, щоб все-таки, а це нормативно дозволено, міняти пункт призначення, й використовувати в себе" – каже в сюжеті ТСН Тарас Висоцький, перший заступник міністра агрополітики та продовольства України.
Наразі на кордонах із Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною скупчилися фури з українською агропродукцією. Черги довжелезні. Й це при тому, що "Шляхами солідарності" від весни минулого року саме через західні кордони йде близько 15% нашого експорту с/г продукції.
"Десь 10% йде до Польщі. Біля 6% - це Угорщина та Словаччина. Але, якщо дивитися ці "Шляхи солідарності", то на першому місці, - Румунія, - використання Дунаю. Березень цьому яскраве підтвердження. Якщо ми за березень експортували близько 7 млн тонн, то десь 3,5 млн тонн – це було морським коридором, а 2,5 млн тонн – через Дунай річковими портами в бік Констанци. А інша частина – це залізниця й автомобілі через Польщу, Словаччину та Угорщину", - зауважує Денис Марчук.
Весь інший експорт наразі йде морем, завдяки зерновій угоді. Тому не зовсім зрозуміло, чому Польща та інші країни-сусіди України (хоча щодо Польщі та Словаччини - це частково зрозуміло, бо скоро там парламентські вибори – ред.), запровадили повну блокаду експорту української агропродукції.
"Польські фермери, які націлені на вибори, вже показують ролики, як йдуть конвої, що вони досягли великого прогресу, і все це давно треба було зробити. Тому ще до вересня 2023 року це питання буде на порядку денному. Але те, що їхні дії є неадекватними, це вже визнають у самій структурі бізнесу Польщі. З'явилась інформація, що навіть бізнес-асоціації Угорщини в агарному секторі, які займаються переробкою, наприклад, в тваринництві, вже висловили претензію до такого одноосібного рішення свого уряду, бо їм не вистачає біля 700 тис тонн кормової кукурудзи, яка мала б бути задіяна для вигодовування тварин. Та сама ситуація, наприклад, і в поляків, де наповнення бюджету здійснюють підприємства переробки, тобто додана вартість. Аграрний сектор у них дотаційний", - пояснює Денис Марчук.
Поки Єврокомісія шукає вихід, Туреччина, за словами керівника Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, головного редактора порталу BlackSeaNews Андрія Клименка, є чи не найбільшим вигодонабувачем Чорноморської зернової ініціативи, – що є на 98% проєктом Ердогана. Проте останні соцопитування свідчать, що Ердоган програє президентські вибори кандидату від об’єднаних опозиційних сил.
Бізнес бізнесом, гроші грошами, а українська економіка втрачає. На полях Миколаївщини, як мовиться у сюжеті ТСН, іржавіють панцирники, з землі стирчать уламки ракет і снарядів, а 270 тис. гектарів лише в цій області непридатні для фермерства через бойові дії. Розмінувати все це сапери не встигають, бо площі величезні. Подекуди фермери-відчайдухи самі витягують снаряди й міни.
Фермер Юрій Жабський розповідає: "Страшно, виїжджаєш у поле, а хто його знає, що там ще є. Що познаходили, повитягували, поприносили".Фермери підриваються на замінованих полях щотижня. Груп для розмінування, які триватимуть кілька а може й десятки років, не вистачає. Але на свій страх і ризик аграрії все ж виходять у поле, бо треба платити кредити, оренду, та якось жити.
Аграрій із Харківщини Олександр Крипцун обшив свій трактор бронею з кинутої російської бронетехніки, та встановив радіокерування. Окупанти, яких торік вибили звідси, не жалкували мін, якими тепер всіяні всі тутешні поля. Винахід дозволяє керувати трактором дистанційно. Щоб зв'язок був кращим, механізатор працює буквально в повітрі.
ТСН.ua докладно писав, чому Росія збирається поставити хрест на зерновій угоді, яка дозволяє Україні експортувати свою агропродукцію.
У наступній статті ТСН.ua розкаже, як цьому можна запобігти.