Дружина донора, в якого зафіксували смерть головного мозку, дала згоду на забір органів.
Велике серце - це добре лише, коли звучить у переносному значенні. У прямому сенсі, що воно більше, то важче йому битися. Із таким, удвічі більшим серцем, жив 59-річний черкащанин Володимир Уманець. Єдиний варіант порятунку - трансплантація органа. Якось він уже їхав на операцію, але дорогою його розвернули. Минуло кілька місяців і він отримав другий шанс.
Про це 2 серпня йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Інну вдягають у захисний костюм. На ноги - бахіли. На голову - шапочку. У палату до 59-річного батька доньку не пустять. Але вона принаймні зможе побачити його через скло.
"Бачу, шо все нормально", - каже донька.
Сьогодні п'ятий день, як пан Володимир живе з новим серцем. Воно б'ється частіше. Скорочується краще.
"Відчуття нормальні. Живемо звичайним життям", - каже Володимир.
Серце почало турбувати чоловіка рік тому. Тоді він потрапив до лікарні з інфарктом. Але як з'ясувалося згодом - він був уже не перший. Десять років тому Володимир поховав дружину. Та й без того - життя було не з легких, розповідає донька. Його серце зносилося настільки, що врятувати життя могла лише пересадка органа. Воно було вже вдвічі більшим за норму.
"Сказали, що найбільше може прожити 5 років. І все. Більше він не протяг би", - каже донька врятованого чоловіка Інна Шморгун.
Він одразу став до листа очікування.
"Зателефонували нам якогось дня, що є донор і їдуть по нього вже. Ми вже зібралися. Це була десь одинадцята вечора. Потім перетелефонували і сказали, що щось не підходить", - каже донька врятованого чоловіка Інна Шморгун.
"Ми зупинили цю трансплантацію, тому що вирішили, що серце донора не відповідало якості", - сказав завідувач відділення серецево-судинної хірургії Черкаського обласного кардіоцентру Олег Журба.
Минуло три місяці і система знову обрала його. У Черкасах серце пересаджували вперше. До цієї операції там готувалися півтора року. На допомогу їм приїхали столичні колеги з інституту Амосова.
"Від того часу, за який було вилучено серце в донора, і до того часу, за який воно було вшито реципієнту, минуло трохи більше двох годин. Тому це дало змогу нам уникнути ускладнень", - каже заступник директора з лікувально-координаційної роботи Інституту ім. Амосова Костянтин Руденко.
В операційній працювали три бригади хірургів. Шість годин. І в грудях Володимира забилося здорове серце.
Крім Володимира, органи отримали ще троє людей. Життя всіх чотирьох урятував один донор. У нього була тяжка черепно-мозкова травма, яка призвела до смерті головного мозку. Згоду на забір органів дала дружина. Інна не знає ні імені донора, ані скільки йому років. Але без упину дякує. Бо в її батька тепер б'ється його серце.
"Богу дякувати і дякувати лікарям, і сім'ї донора дякую", - каже донька врятованого чоловіка Інна Шморгун
А вдома на дідуся вже з нетерпінням чекають люблячі онуки.
Нагадаємо, в Полтаві вперше від жінки посмертно трансплантували печінку та нирки.