Зустріч із вбивцею: навіщо Зеленський так прагне поговорити з Путіним

Дата публікації
Перегляди
12к
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Зустріч із вбивцею: навіщо Зеленський так прагне поговорити з Путіним

Фото: ТСН.ua

Зеленський може поспілкуватися зі своїми попередниками, які багато можуть розказати про зустрічі з Путіним, один, щоправда, ховається в Росії.

Все йде до того, що зустріч відбудеться. Саме так Володимир Зеленський прокоментував можливість перемовин із Володимиром Путіним віч-на-віч, і дав доручення голові ОПУ Андрію Єрмаку погодити з Кремлем дату і місце. Україну цікавить закінчення війни на Донбасі. Путіна - утиски російськомовних і Російської православної церкви.

Про війну на Донбасі, а тим більше Крим, говорити хазяїн Кремля відмовляється. Для чого ж тоді зустрічатися? Чи не краще дочекатися зустрічі Байдена і Путіна? Тим паче, що до неї з візитом в Україну, щоб звірити годинники, може прибути держсекретар Ентоні Блінкен.

ТСН.ua розбирався, що стоїть за заявами Банкової, та чи реально можлива зустріч Зеленського з Путіним.

Хронологія заяв

Політичний пінг-понг між Києвом і Москвою триває другий тиждень. Все почалося з найбільшої від 2014 року концентрації російських військ біля українських кордонів, яку в Москві називали звичайними навчаннями. Апогеєм мало стати звернення Путіна до Федеральних зборів 21 квітня, де він мав оголосити ледь не війну Україні і приєднати ОРДЛО до Росії. Цього, на щастя, не сталося. Проте заочний діалог між Зеленським і Путіним триває.

Вівторок, 20 квітня. Володимир Зеленський: "Пане Путін. Я готовий піти ще далі і запропонувати вам зустрітися в будь-якій точці українського Донбасу, де триває війна".

Четвер, 22 квітня. Володимир Путін: "Якщо йдеться про розвиток двосторонніх відносин, то, будь ласка, ми приймемо президента України в Москві в будь-який зручний для нього час".

Понеділок, 26 квітня. Володимир Зеленський: "Мені здається, що все йде до того, що ця зустріч відбудеться. Я вважаю, що головне - це суть, про що. А де, коли - це вже деталі".

Що? Де? Коли?

Путін, відповідаючи на пропозицію Зеленського запрошенням до Москви, додав, що про Донбас з ним не говоритиме, порадивши зустрітися з ватажками окупаційних адміністрацій ОРДЛО. Натомість очільник Кремля хоче порушити тему утисків Російської православної церкви і російськомовних в Україні. Відповідаючи на цей закид Зеленський сказав, що готовий обговорити ці питання, додавши, що не бачить проблеми з російською мовою, а церква в Україні відділена від держави.

У вівторок, 27 квітня, Кремль, вустами прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова, відповів, що схвалює ініціативу українського президента щодо зустрічі, проте необхідно ще прояснити багато деталей.

Власне, все це забовтування головного - війни на Донбасі та тимчасової окупації Криму. Москва намагається поставити Зеленського у незручне становище. Путін вже дав зрозуміти, з ким готовий зустрічатися і говорити на рівних, - це Джо Байден. У Зеленського ж досі не можуть зрозуміти, що у відносинах із Кремлем підхід "стадіон, так стадіон" не працює. Не можна спочатку брати Путіна "на слабо" і пропонувати "зустрітися в будь-якій точці Донбасу, де триває війна", а потім це заперечувати, даючи доручення Єрмаку погодити з Кремлем дату і місце.

Зрозуміло, що Путін буде зустрічатися з Зеленським на своїх умовах і на своїй території, бо не вважає українського президента собі за рівного, та й в принципі не сприймає Україну як незалежну державу. Можливо в Офісі Зеленського зважають на соціологію, яка показує, що багато українців підтримують прямі переговори з Путіним заради досягнення миру на Донбасі.

Проте, за словами першого заступника директора Центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, це докорінна зміна підходів України. Здавалося, що в Україні було досягнуто свого роду консенсусу - зустрічей віч-на-віч із Путіним ліпше уникати. Минулий досвід свідчить, що нічим хорошим такі переговори для України не закінчувалися. Сергій Солодкий підкреслює, що Зеленський може поспілкуватися зі своїми попередниками - вони багато про це можуть розказати, один, щоправда, ховається в Росії.

"РФ критикувала публічність рішень України у зовнішній і безпековій політиці (зокрема і тих, що стосувалися переговорів з РФ). Для них така відкритість чужа. Звичка працювати за зачиненими дверима додає росіянам більше впевненості. Росія мала чимало важелів впливу в Україні. Посередництво західних партнерів хоча б частково убезпечувало Україну від такого шантажу. Звичайно, жоден із цих майданчиків належним чином не спрацював, як би нам того хотілося. З іншого боку, наші партнери за столом переговорів можуть пересвідчитися в небажанні Росії повернутися миру. Від цього, зокрема, залежить і санкційний  режим. У 2019 році окремі партнери дипломатичними каналами передавали своє занепокоєння тим, що Україна, прагнучи підтримки Заходу, часом не інформувала своїх партнерів про переговори з Росією (зокрема щодо обміну полоненими)"

нагадує ТСН.ua Сергій Солодкий.

Байден-Путін

Із високою долею вірогідності можна стверджувати, що цей політичний пінг-понг між Києвом і Москвою триватиме. Бо в той час, коли Зеленський і справді готовий зустрітися з Путіним, до цього не готові в Кремлі. Там більше зосереджені на першому можливому саміті Байден-Путін влітку, ймовірно в червні.

Американські експерти поставилися до цього вкрай скептично. Колишній посол США в РФ Майкл Макфол (незважаючи на свої дивні твіти останнім часом, наприклад про те, що він любить росіян) радить Джо Байдену спершу запросити до Білого дому Володимира Зеленського. Чемпіон світу з шахів, російський опозиціонер Гаррі Каспаров пригадав Байдену його інтерв'ю, мовляв, для чого зустрічатися з "вбивцею". А от колишній посол США в Україні Стівен Пайфер впевнений, що чергового "перезавантаження" між США і Росією, як того хоче Путін, Байден йому не подарує, а зустріч - це чергова можливість для відвертого діалогу.

За інформацією CNN, Білий дім вже навіть розпочав підготовку. Ба більше, джерело в українському уряді розповіло виданню, що вже у травні до Києва може приїхати держсекретар Ентоні Блінкен, щоб звірити годинники. Для Зеленського це прекрасний шанс ще раз озвучити свою позицію про розширення нормандського формату до семи учасників за рахунок США, Великої Британії та Канади (або створення нового переговорного майданчика), і модернізації Мінських домовленостей. Ба більше, можливо, Зеленському випаде нагода сказати це особисто Байдену під час зустрічі в Брюсселі в червні. Хоча це ще тільки припущення.

Директорка Програми безпекових студій Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест все ж не радить об’єднувати американсько-російський і українсько-російський треки, бо ризикуємо стати заручниками зустрічі Байдена і Путіна. Те, що росіяни намагатимуться запропонувати американцям пакетну домовленість, яка включатиме й Україну, - це 100%.

Схожу пакетну домовленість "Сирія-Україна" активно обговорювали за президентства Дональда Трампа. Проте, за словами Ганни Шелест, американці вже на таке не готові, з Сирії вони виходять, а у росіян не так багато, що на що міняти, вони зараз не в найвигіднішій позиції.

"Якщо ж ми говоримо про зустріч Зеленського з Путіним, диявол завжди криється в деталях. В самій зустрічі нічого поганого немає. Гірше ця зустріч не зробить, якщо, звичайно, ми її не програємо інформаційно. Як ми вже бачили, певні хоча б невеличкі зсуви у нас завжди є після особистих зустрічей на топрівні. Мабуть Путіну так зручніше, щоб продемонструвати, що саме від нього це залежить. А от далі починаються деталі. Де зустрічатися? У жодному разі не в Москві. Навіщо зустрічатися? Чи є конкретний порядок денний? Зустріч просто заради зустрічі? Тоді Путін буде в більш виграшній позиції. Українська сторона повинна мати план щонайменше з трьох конкретних питань, щоб ми могли потім оцінити, грубо кажучи, була це перемога або зрада. Бо всі прекрасно розуміють, що не закінчення війни на цій зустрічі обговорюватиметься"

каже ТСН.ua Ганна Шелест.

[media type="video" id="387360208"

Новини України: Зеленський пропонує залучити до переговорів про Донбас США, Велику Британію і Канаду

Новини України: Зеленський пропонує залучити до переговорів про Донбас США, Велику Британію і Канаду
Наступна публікація