Путін відпустив американського вчителя Марка Фогеля, засудженого в Росії за контрабанду наркотиків – зберігання невеликої дози канабісу для лікування хронічного болю в спині.
В червні 2022 року Фогеля, який викладав історію переважно дітям дипломатів у Москві, засудили до 14 років колонії суворого режиму. Відбувши 3,5 роки за ґратами, він був помилуваний Путіним. Хоча російські ЗМІ й називають американського вчителя "співробітником посольства США в РФ", цей обмін (але наразі невідомо, що натомість мають зробити США зі свого боку) став першим результатом закритих перемовин нової адміністрації США з Кремлем. Трамп, приймаючи звільненого Фогеля в Білому домі у вівторок ввечері, 11 лютого, заявив, що "це може бути важливою частиною завершення війни (Росії – Ред.) з Україною".
Забрати звільненого Марка Фогеля до Москви особисто приїздив спецпосланець Трампа з питань Близького Сходу Стівен Віткофф – мільярдер і близький друг президента США. Радник Трампа з нацбезпеки Майк Волтц назвав це "жестом доброї волі з боку росіян та ознакою, що ми рухаємося в правильному напрямку, щоб покласти край жорстокій і жахливій війні в Україні". За інформацією The New York Times, кілька тижнів тому Трамп таємно розширив повноваження Стівена Віткоффа щодо відкриття переговорного каналу з росіянами для досягнення угоди про закінчення війни проти України.
Проте щойно літак Віткоффа разом зі звільненим Фогелем приземлився у Вашингтоні, як Росія вдарила балістикою по Києву та Кривому Рогу, наочно продемонструвавши, як хоче домовлятися про мир. Віткофф уже мав певні контакти щодо України в Катарі та Саудівській Аравії, які традиційно допомагають, наприклад, у питанні звільнення полонених. За словами ведучого Fox News Шона Ганніті, в Москві Стівен Віткофф також мав 3,5-годинну розмову з Путіним. І це напередодні візиту міністра фінансів США Скотта Бессента до Києва та зустрічі віцепрезидента США Джея Ді Венса з Володимиром Зеленським на майданчику Мюнхенської безпекової конференції, які мають закласти фундамент для перших ґрунтовних телефонних переговорів чи навіть зустрічі українського президента з Дональдом Трампом.
Тож про що свідчать нові канали комунікації та нові переговорники команди Трампа з Кремлем? Що вже відомо про умови нової адміністрації США щодо старту переговорів з Росією? На чому наполягатиме Трамп і що про це кажуть у Кремлі? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Останні заяви Трампа: розмови з РФ про Україну без України
За останній тиждень Дональд Трамп уже двічі заявив, що планує поговорити з Володимиром Зеленським. Чи буде це телефонна розмова, чи особиста зустріч – наразі невідомо. Але навряд чи це станеться до візиту міністра фінансів США Скотта Бессента до Києва, який, за інформацією американських ЗМІ, має обговорити з українським керівництвом угоду про доступ США до українських корисних копалин (зокрема рідкісноземельних) в обмін на подальшу американську допомогу. Проте судячи з останніх заяв Трампа, йдеться не лише про це.
"Вони (українці – Ред.) мають надзвичайно цінні землі з погляду корисних копалин, нафти й газу та інших речей. Я хочу, щоб наші гроші (американська допомога Україні – Ред.) були убезпечені, бо ми витрачаємо сотні мільярдів доларів. І ви знаєте, вони можуть укласти або не укласти угоду. Вони можуть бути росіянами одного дня, а можуть і не бути. І я кажу, що хочу повернути це (американську допомогу, надану Україні – Ред.) назад. І я сказав їм, що хочу еквівалент рідкісноземельних корисних копалин на $500 млрд. І вони, власне, погодилися це зробити. Тож ми принаймні не почуваємося ошуканими. Інакше ми дурні. Я сказав їм, що ми маємо щось отримати. Ми не можемо продовжувати просто платити ці гроші", – сказав Трамп у нещодавньому інтерв’ю Fox News.
В інтерв’ю The Guardian президент Зеленський підтвердив, що сам запропонував Дональду Трампу доступ США до українських рідкісноземельних корисних копалин в обмін на безпеку та фінансові стимули. Адже, за його словами, Україна має найбільші в Європі запаси урану й титану, тому не в інтересах США, щоб ці запаси опинилися в руках Росії і потенційно були передані КНДР, Китаю чи Ірану.
"Ми говоримо не лише про безпеку, а й про гроші – цінні природні ресурси, де ми можемо запропонувати нашим партнерам можливості, яких раніше не було, інвестувати в них. Для нас це створить робочі місця, для американських компаній це створить прибутки", – додав президент Зеленський.
Наразі невідомо, що саме має на увазі Трамп під гарантуванням американської допомоги українськими корисними копалинами. Адже, по-перше, і про це президент США сказав уперше, Україна має гарантувати своїми рідкісноземельними корисними копалинами вже надану Києву американську допомогу. По-друге, в інтерв’ю Fox News Трамп фактично висловив зневіру в тому, що Росія ніколи не захопить Україну. А по-третє, ми поки що не бачимо нового пакету військової допомоги Україні, що вже мав би з’явитися в Конгресі, який невдовзі почне розгляд закону про бюджет США на 2025 рік. До слова, за цей бюджет неабияк ламатимуться списи, адже Трамп вимагає підвищення стелі держборгу, що є червоною лінією вже, власне, для самих республіканців.
Днями конгресмен-республіканець Джо Вілсон вніс на розгляд Палати представників законопроєкт про лендліз для України (нагадаємо, після виборів у США 5 листопада 2024 року республіканці здобули більшість в обох палатах Конгресу – Ред.), яким пропонується "надати президентові США розширені повноваження укладати угоди з українським урядом про надання американського оборонного обладнання в оренду для захисту цивільного населення України від російського військового вторгнення та для інших цілей".
Чи візьмуться законодавці розглядати цей законопроєкт та чи забезпечать його виконання доступом США до українських рідкісноземельних ресурсів, на сьогодні сказати важко. Це залежить від домовленостей Києва та Вашингтона і результатів переговорів команди Трампа з Кремлем. Варто також нагадати, що ще за часів адміністрації Байдена Конгрес уже ухвалював механізм лендлізу для України. Проте його так жодного разу й не задіяли, аж допоки термін дії відповідного законопроєкту не сплив.
Український тиждень в Європі: США хочуть перекласти відповідальність
Схоже, що Трамп вибудовує особисті канали діалогу з Путіним. В адміністрації Байдена вони теж були. Варто лише згадати, скільки разів колишній радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван і директор ЦРУ Вільям Бернс зустрічалися з росіянами, піддаючись на їхній ядерний шантаж, що мало наслідком суттєве обмеження об’ємів наданої Україні військової допомоги.
Досі було відомо лише про призначеного спецпредставника Трампа по Україні та Росії генерала Кіта Келлога, який, судячи з посади, має комунікувати з росіянами. Цього тижня українська делегація на чолі з президентом Зеленським зустрінеться з Кітом Келлогом на полях Мюнхенської безпекової конференції. Також на нього чекають наступного тижня з візитом у Києві. Про комунікації спецпосланця Трампа з питань Близького Сходу Стівена Віткоффа, який є близьким другом Трампа від початку 1980-х років, досі нічого відомо не було. Тому з упевненістю сказати, який саме вплив він має в адміністрації Трампа на процес ухвалення рішень, неможливо.
В середу, 12 лютого, на засіданні у форматі "Рамштайн" у Брюсселі, скликаному за ініціативи Британії, міністр оборони США Піт Гегсет підтвердив, що Дональд Трамп хоче закінчити війну в Україні дипломатичним шляхом, але на це треба дивитися з реалістичної перспективи.
"Ми зможемо закінчити цю руйнівну війну та встановити тривалий мир з реалістичною оцінкою поля бою. Повернення до кордонів, які існували до 2014 року, є нереалістичною метою. Тривалий мир для України має включати надійні гарантії безпеки, щоб упевнитися, що війна не почнеться знову. Не має бути Мінська 3.0. Водночас США не вважають, що членство України в НАТО є реалістичним результатом врегулювання шляхом переговорів. Натомість будь-які гарантії безпеки мають бути підкріплені боєздатними європейськими та неєвропейськими військами", – заявив Піт Гегсет.
Також він додав, що ці війська, до яких не входитимуть американці, мають бути розгорнуті як частина місії міжнародного нагляду за лінією зіткнення поза межами НАТО та не підпадатимуть під статтю 5 Альянсу про колективну оборону. Наприкінці січня Володимир Зеленський заявляв, що для гарантування безпеки України після зупинки бойових дій від повторної агресії Росії, армія якої зараз становить 1,5 млн військовослужбовців, потрібно щонайменше 200 тис. миротворців. Це, наприклад, співставне з чисельністю французької армії і майже втричі більше, ніж уся британська армія.
Як пише The New York Times, ця тема, безумовно, стане центральною на Мюнхенській безпековій конференції 14–16 лютого.
"Але без участі США в такій операції – з американським повітряним прикриттям, ППО та розвідкою, як людською, так і технічною – європейські війська були б під серйозною загрозою російських атак. Високопоставлений європейський чиновник сказав (NYT – Ред.), що на континенті немає 200 тис. військових. Навіть скромніша чисельність – 40 тис. – є важкою метою для континенту з повільним економічним зростанням, нестачею військ і необхідністю збільшення військових витрат для власного захисту. І цього, найімовірніше, буде недостатньо, щоб забезпечити реалістичне стримування Росії", – пише газета.
Багато європейських високопосадовців у неофіційних коментарях західній пресі висловлюють сумніви, що Трамп дійсно має дієвий і конкретний план врегулювання війни Росії проти України. До того ж, як зазначив Піт Гегсет, США більше не можуть бути світовим поліцейським, тому Європа має взяти на себе більшу частину забезпечення України летальною і нелетальною допомогою. Це, за його словами, означає надання більшої кількості боєприпасів та обладнання, розширення оборонної промислової бази та роз'яснення своїм громадянам про загрози, що стоять перед Європою.
Водночас, за інформацією Reuters, адміністрація Трампа збирається підштовхувати європейських союзників купувати більше саме американської зброї для України, що, на думку його команди, має покращити переговорні позиції Києва. Проте який сенс європейцям витрачати гроші на американську зброю, якщо вони можуть вкласти інвестиції у збільшення потужностей власного ОПК? До того ж за купівлю більшої кількості американської зброї Європа та Київ мають отримати гарантії безпеки від США і, наприклад, американських солдатів як миротворців в Україні.
Тож не зовсім зрозуміло, як адміністрація Трампа збирається домовлятися з Путіним про зупинку війни та встановлення режиму припинення вогню без реальних важелів впливу на Росію. В інтерв’ю The Guardian президент Зеленський також допустив обмін територіями з Росією: частину Курщини, яку контролюють ЗСУ, на українські території. У Кремлі це вже офіційно відкинули. Крім того, за словами заступника російського міністра закордонних справ Сергія Рябкова, "успіх мирних переговорів неможливий без реалізації заяв Путіна від червня 2024 року", коли він вчергове висунув ультиматум напередодні першого Саміту миру в Швейцарії.
Нагадаємо, що для початку мирних переговорів у червні 2024 року Путін вимагав виходу українських військ з усієї території Запорізької, Луганської, Донецької та Херсонської областей, які кремлівський очільник ще у вересні 2022 року незаконно записав до російської конституції, а також відмови України від вступу до НАТО. Сергій Рябков також додав, що Росія не бачить серйозних змін у підходах США до врегулювання війни, хоча Трамп постійно заявляє про досягнення прогресу в переговорах з Україною та Росією.
