Звільнення з полону: що варто знати рідним військових і цивільним
Як зустрічати рідних з полону, що говорити та як допомогти адаптуватися до нового життя.
Обмін полоненими 2 жовтня / © Володимир Зеленський
Від 2 жовтня процес обміну військовополоненими завмер. Але вдома на них не припиняють чекати — це вже стало обов’язковою традицією новорічних свят. Як полегшити перший день звільненому з полону? Що казати, про що мовчати та як не нашкодити надмірною увагою?
Поради тих, хто повернувся, зібрала кореспондентка ТСН Наталія Нагорна.
Рік надій і тривала пауза
2025 рік став роком 10 обмінів. Додому вдалося повернути 2080 військових (серед них — одна жінка) та 230 цивільних (з них 13 жінок). Проте вже кілька місяців процес стоїть на паузі.
Перші емоції: дорога додому
Звільнення — це щасливий, але фізично виснажливий день. Дорога додому може тривати кілька діб.
«Коли вони сідають до автобуса, вони їдуть і бачать по вулиці, що їх зустрічають прості українці з прапорами. Я коли їду з ними в автобусі, я бачу ці емоції. Я мовчу, я просто бачу, що вони відчувають — на них дійсно чекали», — каже очевидець.
Перша зустріч: головна фраза та обмеження уваги
Чи не кожен у полоні мріє про обійми рідних. Але фахівці та колишні бранці радять бути обережними:
Не треба пафосу, достатньо простої фрази: «Ми чекали. Нарешті ти тут».
Велика кількість людей, які вимагають уваги — це заважко після ізоляції.
«3–4 людини, які тебе чудово знають, до яких є повна довіра і відповідальність за їхні поради. Не завжди приємно, коли тебе обіймають і кажуть „ми чекали“ люди, яких ти навіть не знаєш», — йдеться у сюжеті.
Фінансова впевненість і новий світ
Важливо, щоб людина одразу відчула контроль над життям. За 2–3 роки полону на рахунках накопичуються значні суми.
Рідним варто зберегти виплати, а військовій частині — чітко повідомити про накопичені кошти. Це дає змогу людині планувати майбутнє: «можна брати квартиру, будинок чи машину».
Ті, хто сидить від початку повномасштабного вторгнення, не знають, хто такий Лачен і чому діти співають про пса Патрона. Світ доводиться пізнавати заново: від цін на одяг до нових героїв.
Як повідомляти погані новини
Багато хто боїться дізнатися про втрати. Колишні бранці радять: не відкладайте погані новини на потім. Якщо хтось із друзів загинув або рідний дім зруйновано — краще сказати про це якомога раніше.
Психологія підтримки: поради Антона Семенова
Психолог Антон Семенов, який розробив посібник для звільнених, наголошує на головних правилах:
«Я не лікую, я підтримую». Підтримка — це передбачуваність і спокій без тиску.
«Я не мушу завжди знати, що сказати». Просто бути поруч — це вже допомога.
Право на вибір. Кожна людина має право сама вирішувати, як їй жити далі. Не ухвалюйте рішень за неї.
Статус і гумор
Зміна статусу: припиніть називати їх «полоненими». Після перетину кордону їхній статус змінився назавжди.
«Чорний» гумор: сміятися з їхніх жартів можна, але так жартувати можуть лише вони самі.
«Я можу жартувати, що я хлопець 9 з 10, бо в мене залишилося 9 пальців. Мені можна, іншим — ні», — кажуть вони.
Послання тим, хто повернувся
Дайте собі час і спокій. Ви точно змінилися, і це нормально. Не намагайтеся бути такими, як раніше.
«Країна бореться. Коли я побачив відео, як наші заходять до Херсона, або акції підтримки полонених — мене пробрало до кісток. Про нас не забули», — кажуть колишні полонені.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 20:00 новини 2 січня. Нові призначення Зеленського! Удар по багатоповерхівці в Харкові!