Чому не можна дарувати парну кількість квітів: несподіване пояснення традиції
Обираючи букет, люди прагнуть не просто подарувати квіти — вони хочуть передати почуття. Любов, вдячність, підтримку чи радість — усе це ми вкладаємо у тендітні пелюстки. І вже не одне століття вважається правилом: у подарунковому букеті має бути непарна кількість квітів.
- Автор публікації
-
Чи можна дарувати парну кількість квітів / © pexels.com
Про це розповіли в Flower Narratives.
Квіти супроводжують нас у найважливіші моменти життя — від освідчень до прощань. У багатьох культурах саме кількість квітів наділяють особливим змістом. Непарні числа традиційно пов’язують із рухом, розвитком, продовженням життя та добрим знаком. Натомість парні — з завершеністю, спокоєм і навіть кінцем життєвого шляху. Саме тому парну кількість квітів найчастіше приносять на похорон або залишають на могилах.
Витоки цього переконання сягають ще дохристиянських часів. У давніх віруваннях непарне число символізувало динаміку й незавершеність — тобто життя, яке триває. Парне ж трактували як замкнений цикл, підсумок, фінал.
Попри те, що сьогодні багато хто скептично ставиться до забобонів, традиція дарувати непарну кількість квітів залишається живою. Дві, чотири, шість чи вісім квіток у букеті досі можуть сприйматися як недоречний подарунок.
Водночас у різних країнах існують свої символічні коди. Наприклад, у багатьох азійських культурах число чотири вважають похоронним через фонетичну схожість слова «чотири» зі словом «смерть» у китайській та японській мовах.
У Франції насторожено ставляться до букетів із 13 квітів — це число вважають нещасливим, хоча інші непарні цифри цілком прийнятні.
В Італії та Іспанії значення може мати не лише кількість, а й колір: червоні квіти здатні символізувати як пристрасне кохання, так і зраду.
Водночас із релігійної точки зору жодної заборони на парну кількість квітів не існує. Священник Юліан Тимчук наголошує: ані Біблія, ані церковні канони не містять подібних приписів. Тож йдеться виключно про глибоко вкорінений у суспільстві забобон, а не про духовну норму.