Хворих на проказу китайців відправляють до спецколоній, де вони помирають на самоті і бідності
Щомісяця людям виділяють невеликі суми на проживання.
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
У Китаї досі працюють резервації для хворих на проказу / © Фото EPA/UPG
Китайська влада у провінціях створює спеціальні поселення для тих, хто хворіє на проказу.
Захворювання викликане бактеріями Mycobacterium leprae, яка пошкоджує шкіру і периферичну нервову систему. Хвороба Хансена стала виліковною в 1941 році, і на сьогоднішній день жертв може бути значно менше завдяки інтенсивній терапії протягом шести-дванадцяти місяців.
Якщо вчасно поставити діагноз і розпочати лікування, на шкірі не залишиться жодних слідів. Водночас, ця хвороба вважається однією з найбільш недооцінених інфекцій.
Більшість культур і народів світу вважають проказу прокляттям чи покаранням богів. Людей, які хворіють, відправляли жити в спецколонії з іншими інфікованими.
У Китаї більшість пацієнтів ізольовані в гірських селах або островах з обмеженим доступом. Більшість загинули в цих селах, навіть не побачивши знову своїх рідних.
Таким поселенням є Лудуо, в якому мешкає семеро осіб. У такій резервації проживає 73-річний Він Фен Сін, який востаннє бачив свою родину у 1953 році, коли йому виповнилось 13 років.
При цьому, люди отримують щомісяця фінансову допомогу в розмірі 12 евро. Крім того, їм допомагають неурядові організації і благодійні фонди.