Помер легендарний український режисер Віллен Новак, який віддав кінематографу 55 років життя
Кінематографіст пішов із життя на 89-му році, залишивши після себе десятки культових стрічок.
Віллен Новак / © facebook.com/ukrainefilmagency
На 89-му році життя помер український режисер, народний артист України Віллен Новак.
Сумну звістку повідомило Національна спілка кінематографістів України. Понад 55 років митець присвятив кінематографу, ставши однією з ключових постатей Одеської кіностудії та українського кіно загалом. Він був режисером, сценаристом і актором, а також членом Національної спілки кінематографістів України та Національної академії мистецтв України. Колеги називають його «уособленням цілої епохи» та людиною, яка жила своєю професією.
«Фільми Віллена Захаровича не раз отримували нагороди на міжнародних фестивалях. І навіть у поважному віці він продовжував творити, подарувавши нам 2021 року знакову картину «Чому я живий», яка була визнана найкращою на Europe Film Festival в Великої Британії та міжнародному кінофестивалі Future of Film Awards і яка стала своєрідним творчим заповітом режисера. Спілка кінематографістів України висловлює щирі співчуття родині та близьким Віллена Захаровича. Це велика втрата для кожного, хто мав честь знати Майстра і працювати з ним», — йдеться у повідомленні спілки.
Віллен Новак / © facebook.com/ukrainefilmagency
Після навчання у Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого режисер переїхав до Одеси, де й сформувався як майстер. Його дебютна стрічка «Ринг» (1973) одразу привернула увагу глядачів, а далі з’явилися десятки робіт, серед яких «Дике кохання», «Гу-га», «Червоні дипкур’єри» та інші.
Особливе місце у творчості режисера займає фільм «Принцеса на бобах» (1997), який став лідером кінопрокату свого року та отримав численні нагороди міжнародних фестивалів.
Віллен Новак / © facebook.com/ukrainefilmagency
Останньою великою роботою митця стала стрічка «Чому я живий» (2021), відзначена на європейських кінофорумах. Особливо символічно, що стрічка про події в Маріуполі часів Другої світової війни набула нового звучання вже під час сучасної російської агресії, ставши для глядачів емоційним і тривожним нагадуванням про повторення історії.
Насамкінець Національна спілка кінематографістів України також цитує Новака: «Мистецтво має робити людину кращою. Якщо після фільму в серці глядача залишилося бодай трохи тепла — значить, я працював не дарма».
Інформацію щодо дати та часу прощання обіцяють надати згодом.