Роковини смерті Жанни Фріске: Шепелєв написав щемливого листа померлій коханій

Роковини смерті Жанни Фріске: Шепелєв написав щемливого листа померлій коханій

Роковини смерті Жанни Фріске: Шепелєв написав щемливого листа померлій коханій

Ведучий розповів, як важко йому було пережити цей рік без дружини.

Сьогодні родина та прихильники російської співачки Жанни Фріске, яка померла від раку мозку, вшановують її пам'ять у роковини смерті артистки.

У цей сумний день цивільний чоловік Фріске Дмитро Шепелєв оприлюднив листа, якого адресував померлій коханій. Звернення Дмитра до Жанни опублікувало видання Grazia.

У листі Шепелєв розповідає, як йому важко було прожити цей рік без Фріске.

"Я намагався підготуватися, як тільки міг. Намагався уявити цей момент, часто думав, як це станеться - адже вже не було сумнівів - тільки питання часу. Багато читав, від медичних книг до духовної літератури, обережно розпитував близьких, випитуючи, як цей момент переживали вони. Все виявилося марно: мить, коли дізнаєшся, що все скінчено, паралізує, робить німим, знерухомленим, приголомшеним і абсолютно порожнім. Складно сказати, чи принесла трагічна звістка полегшення, про яке можна було тільки мріяти в відчайдушному марафоні двох років боротьби за життя. Скоріше ні. Замість полегшення прийшла порожнеча. А потім біль.

Відверто кажучи, події кількох наступних місяців я майже не пам'ятаю: літак до Москви, співчутливі погляди звідусіль, увага, безглузді слова розради - адже ніхто з нас не знає, що говорити в такі хвилини - суєта, а потім дзвінка тиша. І тільки я, порожнеча і біль.

Все, що мало сенс тоді - тільки книги і вино, вино і книги, книги, вино і сон. Більше нічого не допомагало відволіктися, заморозити біль, забутися. Почуттів не було, як ніби хтось опустив перемикач: ні страху, ні радості, ні туги - тільки порожнеча, яку нічим заповнити, і біль", - поділився Дмитро.

Разом з тим Шепелєв прокоментував й ті події, що сталися після смерті Жанни

"Озираючись назад, хто тоді міг уявити, що хвороба і смерть стануть приводом для нескінченних пересудів, ефірів, статей, коментарів. Як можна було подумати, що горе одних стане їжею для пліток мільйонів інших. Ненависть, безвольність, дешева слава і огидна слабкість замінять собою мовчазну, тиху щиру скорботу і повагу до смерті. Страшні два роки боротьби. І не менш страшний отруєнний рік після".

Ведучий додав, що їхній із Жанною син Платон дуже допоміг йому пережити горе

"Порожнеча дозволила поринути в себе, підійти до самого себе так близько, наскільки це можливо. Я слухав море і насолоджувався сином, який своєю неймовірною силою, сам того не знаючи, малятко, наповнив мене світлом і не дав потонути".

Шепелєв зізнався, що весь цей час вів щоденник

"Я вів щоденник і щодня звертався до минулої любові в спробі усвідомити подію, допомогти собі її пережити. І одного разу, через, можливо, півроку, мені здалося, що все позаду, шторм ущух, все осмислено, до мене повертається колишня легкість, нарешті, все скінчено. Оманлива надія. Я помилявся: варто було випити трохи більше келиха вина, і я знову зривався - тепер уже не в біль, а в лють, звинувачуючи тебе і тільки тебе в тому, що сталося, що залишила мене, що зрадила, зникнувши безповоротно так і не попрощавшись. І поверталися колишні "навіщо?", "Для чого все це?", Безпорадність і порожнеча".

Однак, через рік, зізнався Дмитро, біль трохи ущух. Ведучий поділився, що навіть почав будувати плани на майбутнє

"Минув рік. Вгамувалися біль, розгубленість, страх, злість. Мені здається, що це позаду. Я знайшов сили відштовхнутися, залишивши дно десь далеко піді мною. Почав ставити собі питання про майбутнє, будувати плани, задумався нарешті про те, чого хочу. Я більше не живу минулим. І тільки іноді, в найнесподіваніші моменти розумію, як мені не вистачає тебе. Як шкода, що зараз тебе немає поруч. Я розповідаю про тебе синові, а він уважно слухає. Він знає твій голос, знає твоє обличчя і усмішку. А я дізнаюся в ньому тебе, в дрібницях, в повороті голови, в кінчиках пальців, сміху. І від цього твердо знаю, що любов жива без присутності. Вона просто є".

Повʼязані теми:

Наступна публікація