Економіка розрахунку залишається в минулому, поступаючись ірраціональному вибору людини.
Нобелівську премію в галузі економіки отримав Річард Талер, який довів, що світовими ринками керують не чіткий розрахунок і науково доведена доцільність, а прості людські емоції. Торгівля ж рухається завдяки бажанню отримати гарні емоції при купівлі товару, котрий здоровий глузд ніколи б не дав дозвіл придбати, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Люди ведуться на акції та купують за кругленьку суму, наприклад, річний абонемент у спортивний клуб, а потім приходять туди лише раз. «У мені з’явилася якась інша людина, яка сказала – ні, тобі це не треба, життя надто коротке», - зізнається його власниця. Це – типова поведінкова економіка в дії, коли одна людина в середині кожного з нас планує, а інша – діє. Економіст Володимир Вахітов пояснює, що ця друга людина – завжди головна. І саме це дає змогу великим банкам нав’язувати людям «золоті картки», які не дають жодних реальних бонусів, чи магазинам продавати, наприклад, додаткову розширену гарантію на побутову техніку тощо.
Продавці-консультанти в крамницях зізнаються, що абсолютна більшість клієнтів при виборі товарів насправді самі не знають, чого хочуть. Замість придбати дійсно потрібну річ, ідеться про прагнення підвищити свій соціальний статус, виглядати розумнішими за інших, але при цьому люди дуже не люблять змінюватися та приймати рішення. Реальний приклад: ситуація з харчуванням дітей у школах на Печерську. Дві сусідні мають однакове бюджетне фінансування, але в одній не злякалися змін і погодилися на шведський стіл, тоді як в іншій діти їдять стандартні ще з радянських часів сніданки. Хоча батьки бояться новацій з огляду на дитячі схильності до солодощів, досвід показує, що їх насправді діти на шведському столі з’їдають менше, а здорову їжу споживають частіше, тоді як у сусідній школі щонайменше чверть обов’язкових однакових продуктів іде в підсумку на смітник.
Простою зміною сервіровки у першій школі добилися майже повної відсутності залишків та значно підвищили настрій учням. Економіст Вахітов каже, що так само уряди у розвинутих країнах намагаються збільшити надходження до бюджету, а корпорації – свої прибутки. Бо зрозуміли, що людям властиве поводитися нераціонально і навіть відверто дивно, і з цього можна мати свій зиск. В Україні ж поки держава покладається винятково на логіку та прорахунок.
Кореспондент ТСН Неллі Ковальська