Банкрутство, масові звільнення чи кредити від держави: як виживатиме український бізнес в умовах карантину

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Пандемія коронавірусу може спричинити масове безробіття.

Коронавірус - це не лише сотні тисяч хворих і тисячі загиблих. Пандемія - це втрата роботи десятками мільйонів людей. В Україні вже в найближчі тижні можуть додатися півмільйона безробітних.

Уряди у всьому світі випрацьовують свої методи порятунку, але вже ясно - той, хто сам не намагатиметься адаптуватись  до нових реалій – збанкрутує, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Відео Як українські підприємці перебудовують свій бізнес, аби вижити під час карантину

Коронавірус - це не лише сотні тисяч хворих і тисячі загиблих. Пандемія - це втрата роботи десятками мільйонів людей. В Україні вже в найближчі тижні можуть додатися пів мільйона безробітних. Що робити підприємцям та їхнім найманим працівникам? Уряди у всьому світі випрацьовують свої методи порятунку, але вже ясно - той, хто сам не намагатиметься адаптуватись до нових реалій - збанкрутує.  

Як українські підприємці перебудовують свій бізнес, аби вижити під час карантину

Розгубленість і відчуття, що все розсипається. Так зараз себе відчувають тисячі  підприємців. Це виглядає абсолютним божевіллям – відкрити піцерію 8 березня. Але Дмитро з компаньйоном готували проєкт півроку – і вирішили ризикнути.

"Є люди, які губляться, панікують. А є ті, які згуртовуються і оптимізують свої ресурси. Ми одразу почали діяти і обдумувати стратегічно, як нам діяти", - каже він.

Виживання малого та середнього бізнесу сьогодні – гнучкість та постійна зміна форматів. Тому тут відмовилися від будь-якого прийому гостей – лише доставка до дому. Піца готується, а Дмитро розповідає про виклики, які виникають щодня. Від банальної купівлі дезінфікувальної речовини, ціна на яку зростає геометрично.

Як і більшість існуючих підприємств, піцерії не можуть перейти на роботу з дому. Сьогодні зібрати персонал на роботу – ще той виклик. Господарка приміщення надала бізнесменам орендні канікули до кінця березня. І це важлива поступка. Такі ж канікули – але на два місяці – оголосила мерія Львова для всіх зачинених підприємств, що орендують тут приміщення, які знаходяться в комунальній власності. Мер Києва пропонує зменшити комунальну оренду вдвічі.

Для більшості підприємств в туристичному та ресторанному бізнесі, сфері розваг та роздрібній торгівлі навіть тритижневий карантин означатиме пів річну кризу. А якщо він затягнеться - епідемія банкрутств неминуча. Держава працює над допомогою. До 30 квітня не буде штрафів чи пені за прострочені кредити. ФОПам скасували єдиний соціальний внесок. Але ця пільга чомусь не стосується найманих працівників.

Лише в двох сотнях зачинених на карантин кінотеатрів під загрозою звільнення – більше двох тисяч працівників. Виконавчий директор мережі Multiplex Роман Романчук повідомив, що 40% персоналу кінотеатрів вже звільнилися за власним бажанням. Решта після отримання зарплати на початку квітня може піти в неоплачувані відпустки. Тому підприємці написали електронну петицію – просять президента надати бізнесу цільові кредити для виплати заробітної плати строком до 6 місяців.

"Щодня ми проводимо до 150 переговорів з нашими працівниками. Компанії сплачували податки щодня. Тепер прийшов час уряду підтримати чесний бізнес. Людям потрібні термінові дії. Кожен день відстрочки збільшує армію безробітних в десятки і сотні разів", - каже він.

В парламенті вже працюють над ще одним законом -  із пільгами для бізнесу. Але прогнози невтішні. Колишній міністр економіки Тимофій Милованов каже, що роботу втратить півмільйона.

"Найбільш вразливими до втрати роботи під час кризи є неформально зайняті робітники. В Україні це близько 20% від всіх працівників, або 3,4 млн людей. З них 22-23% працюють в сферах торгівлі, дрібного ремонту, харчування, готелів, та транспорту. Тобто приблизно 700 тисяч людей. Від чверті до половини з них можуть звільнити під час кризи. Якщо ж звільнення неформально зайнятих відбудуться ще в інших галузях, то цифра буде ще більше", - підкреслює він.

За кордоном ситуація – аналогічна. Утім світ намагається опиратися вершникам апокаліпсису. В Данії держава обіцяє до червня виплачувати робітникам підприємств, які тимчасово зачинилися, 75% від зарплати, поклавши лише чверть виплат на плечі власника бізнесу.

В Ізраїлі планують допомогти всім дрібним підприємцям, доходи яких не перевищують 40 тисяч доларів на рік. Їм будуть виплачувати половину їхнього середньомісячного доходу.

В США вперше в історії ухвалили федеральний закон, що примушує роботодавців оплачувати робітникам двотижневий лікарняний через коронавірус і дванадцятитижневу відпустку по догляду за дитиною. Потім ці гроші підприємству компенсує держава. 

Ясно одне - всім, а особливо в Україні, проїдати доведеться приватні готівкові збереження – які населення відкладало на "чорний день".

Світові експерти пророкують, що пандемія безповоротно змінить світ. Концепція Китаю як головної фабрики світу може перестати існувати. Закриття  кордонів позбавить роботи мільйони задіяних в туристичній і сервісній індустрії. Зміняться тренди і бренди.

Головна трендсеттерка світу Лі Еделькорт говорить про "карантин споживання". На її думку, пережита епідемія змусить людей уповільнити темп життя, відмовляючись сідати в літаки, працюючи з дому. Розважатися будуть тільки серед близьких друзів або сім'ї. Покази мод матимуть дивний і недоречний вигляд, реклама подорожей здаватиметься смішною, плани на майбутнє – непереконливими.

Тим часом Дмитро готується власноруч розвезти свіжоспечені замовлення.

"Ми працюємо в мінус, і це зрозуміло. Ми будемо робити максимум, щоб вийти з цієї ситуації. Ми несемо відповідальність не лише за свої інвестиції, а й за людей, які працюють з нами", - підкреслює він.

Діма впевнений – для тих, хто вціліє в цій страшній кризі, економіка приготує фантастичний шанс – стати кращими у власному сегменті ринку. Де не залишиться нікого, хто повільно реагує на нові виклики. І такий оптимістичний погляд - це перша правильна реакція. 

Станіслав Ясинський

Залиште свій коментар

Вибір редакції