Агонія бізнесу чи зростання добробуту. Економісти оцінили ініціативу Порошенка з підвищення зарплат

Експерти наголосили, що підвищення мінімальної зарплати необхідне, але має відбуватися в умовах реального економічного зростання.

2017 рік добігає кінця, тож першочерговою задачею депутатів цього місяця буде ухвалення Державного бюджету на 2018 рік.

Проект бюджету вже сформований і переданий на затвердження Кабінету міністрів. Проте президент Петро Порошенко вирішив внести до нього корективи. Так, 4 грудня він заявив про необхідність збільшити мінімальну заробітну плату в Україні з 3200 до 4100 грн

Президент наголосив, що цьогорічне збільшення зарплати вдвічі справило позитивний ефект на бізнес, який почав виходити із тіні.

"Це рішення, яке було запроваджене на початку цього року. Це безпрецедентне рішення в умовах України. Це правильне рішення, і на моє переконання, його слід продовжувати," - заявив Порошенко.

ВідеоКазка про держбюджет 2018 – експеримент програми "Гроші"

Ініціативу президента одразу підтримав міністр соцполітики Павло Розенко, назвавши її "абсолютно правильною". "Рівень життя і добробут працюючої людини має бути підвищено. Переконаний, ми маємо всі шанси досягнути мінімальної зарплати 4100 грн у неінфляційний спосіб. Такий крок також дасть нам додатковий ресурс надходжень до Пенсійного фонду, що надасть нам можливості для чергового підвищення пенсій в Україні", - написав Розенко на своїй сторінці у Facebook.

Проте експерти мають сумніви щодо реальної ефективності цього рішення, зважаючи на те, що представникам малого бізнесу складно далося і попереднє підвищення мінімальної зарплати, з якої вони відраховують податки до бюджету. Економісти прогнозують, що чергове підвищення у нинішніх умовах матиме зворотний ефект і малому бізнесу доведеться піти у тінь або просто закривати підприємства.

Експерти наголошують, що підвищення мінімальної зарплати необхідне, але воно має відбуватися в умовах стійкого економічного зростання, якого наразі в Україні не спостерігається – заявлені 3% зростання ВВП економістів не вражають. Також паралельно з цим мають бути підвищенні й стандарти, зокрема прожитковий мінімум.  

Зараз підвищення мінімальної зарплати навряд чи підвищить добробут навіть невеликої частини українців. Ймовірно, допускають експерти, це дозволить їм зберегти свої доходи на колишньому рівні, але на більше й не варто розраховувати через високу інфляцію, яка означатиме подальше зростання цін.

До речі, зараз урядовці погіршили свої інфляційні прогнози до 9% (порівняно з 7%, про які йшлося у попередніх прогнозах). Проте навіть такі цифри експерти називають доволі оптимістичними, зауважуючи, що реальна інфляція наступного року складатиме щонайменше 10%.

Наприкінці жовтня з метою зниження інфляції НБУ навіть вперше за два роки підвищив облікову ставку до 13,5%. Це процентна ставка, за якою Нацбанк надає кредити комерційним банкам.

За твердженням регулятора, підвищення облікової ставки стимулюватиме надходження заощаджень у банківський сектор і стримає споживчий попит. 

Проте, наголошують економісти, Нацбанк продовжує так звану політику дорогих кредитів вже четвертий рік, але ситуацію це досі не виправило. І справа в тому, що центральний банк використовує недієві методи.

Володимир Лановий_1
УНІАН

Володимир Лановий, колишній міністр економіки і радник президента:

- Штучні підвищення доходів тільки однієї групи суспільства лише розколюють його. У нас тільки 12 млн громадян працюють за трудовими договорами із зарплатою. Інші – або отримують допомогу, пенсії тощо, або мають свій бізнес. І якщо піднімати одній частині, то відбудеться розкол і деградація суспільства, руйнація внутрішнього устрою суспільства – соціального, морального, етичного тощо. 

З економічної точки зору, це певне збільшення доходів чи принаймні утримання їх на одному рівні для одних, і злидні – для інших.  

Я думаю, що це підвищення мінімальної зарплати опиниться у межах покриття інфляції наступного року. Тобто одна категорія населення залишається у колишньому стані доходів, а інша – погіршує свій рівень життя. А я нагадаю, що за темпами зниження реальних доходів громадян в середньому по країні 2016 року ми були на першому місці у світі. Побачимо, який рейтинг буде цього року.

Таке зниження реальних доходів громадян насправді веде до зупинки економіки. Тому що гроші громадян – це вклади в банки, купівлі квартир, тобто це інвестиції. А без інвестицій неможливе зростання. Ось ми і маємо умовні 2% зростання ВВП, хоча я не вірив би і цим розрахункам. В країні потрібно мати альтернативний розрахунок індексу інфляції, а не тільки від державної установи, яка за дзвінком з уряду вирішує, умовно кажучи, де ставити кому. 

Щодо підвищення Нацбанком облікової ставки, то цей спосіб впливу на інфляцію є малоймовірним, оскільки у нас практично не діє такий механізм регулювання грошової маси. Адже не може будь-який банк зайти і продати або закласти певні облігації Нацбанку і за відповідним відсотком отримати кредити. Це могло би вплинути, якби це було домінуючою формою збільшення грошової маси.

Економіст центру Разумкова Василь Юрчишин
Центр Разумкова

Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру ім. Разумкова:

- Зарплати звичайно треба підвищувати, але це має базуватися на стійкому економічному зростанні. А те зростання у 2-3% ВВП навіть за інфляції 10-12% – це вкрай низький рівень для того, щоб можна було суттєво підвищувати заробітну плату.

Другий момент полягає у тому, що потрібно підвищувати не тільки зарплату, а загалом мінімальні споживчі стандарти, тому що утворюється величезний розрив між мінімальною заробітною платою і прожитковим мінімумом. Це означає, що люди з низькими доходами, в тому числі пенсіонери, не можуть сподіватися на суттєве підвищення добробуту.

Економіка зростатиме, а зарплати підвищуватимуться тільки в умовах, коли є стійке прогнозоване економічне, фінансове, фіскальне середовище, коли забезпечені права власності, коли заходи економічної політики спрямовані на покращення бізнес-клімату. 

У цьому контексті є конкретний приклад приватизації, яка законсервована вже протягом 3-4 років. Дуже багато говорять про те, що це може бути потужним стимулом для розвитку економіки, але далі розмов справа не йде. Якби її дійсно запровадили і якби запрацювали ті підприємства, які сьогодні є збитковими і живляться з бюджету, вимиваючи кошти з соціальних програм, тоді можна було б сподіватися на підвищення не лише мінімальної зарплати, але і соціальних стандартів, і зарплати загалом.

Це неповний список того, що потрібно було б зробити для того, щоб можна було впевнено говорити про підвищення зарплати, але навіть він демонструє, що ще дуже багато має відбутися змін.

Коли минулого року прогнозували 10% інфляції, то переважна більшість фахівців вказувала на те, що це занадто оптимістичний урядовий прогноз. І зараз з початку року ми набрали вже близько 14%. Тобто на кінець року ми вийдемо на 14,5-15% інфляції. Благі наміри не підтримуються належними економічними складовими, тому за нашими оцінками, одноцифрової інфляції наступного року навряд чи вдасться отримати.

Давайте не будемо забувати, що продовжить підвищуватися вартість житлово-комунальних послуг, що є надзвичайно болісним для інфляції. Швидше за все, не вдасться уникнути ослаблення гривні, що також накручуватиме не лише ціни імпортних товарів, але і внутрішні ціни. 

Також зростання економіки у 2-3%, яке хочуть мати наступного року, теж не є тим рівнем, який міг би забезпечити розширене виробництво без тиску на ціни. Тому я думаю, що оптимістичний сценарій на 2018 рік – це 12-13% інфляції.

Облікова ставка є сигналом для короткочасних операцій, в том числі для міжбанківського кредитування. Але більш важливою для розвитку економіки є саме кредитування реального сектору економіки. Тому облікова ставка не має прямого впливу на такі кредити, це радше сигнал про те, що НБУ вважає за потрібне робити найближчим часом.

Біда в тому, що НБУ не займається реальним сектором, а намагається сконцентруватися на так званому таргетуванні інфляції. Мені це видається хибним напрямком у нинішніх умовах. І тому більш реально було б говорити про ставки реального сектору, які потребують свого зниження. 

Підвищення облікової ставки якщо якось і зіграє, то лише в контексті погіршення умов доступу до кредитів економічних агентів. Навряд чи це зіб’є інфляційний настрій, тому що наприклад житлово-комунальні послуги вкрай мало залежать від облікової ставки.

Економіст Борис Кушнірук
УНІАН

Борис Кушнірук, економіст:

- Я негативно ставлюся до пропозиції президента з підвищення мінімальної зарплати. По-перше, потрібно розуміти, що для значної частини малого бізнесу, особливо в провінції, це той рівень зарплат, який вони не можуть сплачувати своїм працівникам. Це призведе до зворотного процесу: вони знову почнуть тікати у тінь. Бо якщо вони показують співробітника, його зарплату, то мають платити внески від неї. 

Це підвищення вплине на покращення добробуту певної частини населення, але у таких ситуаціях ніколи не буває все однозначно. Адже при цьому ми створимо більше негативу для бізнесу. Фактично ми робимо діяльність значно частини малого бізнесу збитковою. І для них буде два варіанти – або тінізація, або закриття.

Що стосується інфляції цього року, то тут переважно діяла сукупність факторів, на які держава вплинути не може. Зростання інфляції пов’язано зі зростанням цін на продукти харчування, а вони виросли з декількох причин. Перші – зовнішні. У нас відкриті ринки, і сировинна продукція орієнтується на ціни, що є на зовнішніх ринках. Друга причина: по деяким позиціям був неврожай. Третя причина: цього року величезні території України охопила африканська чума свиней, що призвело до знищення частини поголів'я свиней і подорожчання м’яса. Ще один фактор, який не є природнім, але щодо якого держава нічого вдіяти не може, – це діяльність монополістів. Ніхто реально не зайнявся тим, щоб наводити тут лад. А діяльність Антимонопольного комітету – це найбільше провалля, яке у нас є за останні роки. Він скоріше допомагає існуванню монополістів, аніж перешкоджає їм.
 
У Нацбанку розповідають, що вони борються з інфляцією. Але вона породжена не монетарними причинами, і вплинути на неї вони не можуть. Своїми діями вони лише вбивають економіку. Зростання процентної ставки рефінансування з економічної теорії передбачає, що ви таким чином скорочуєте доступ до кредитів і за рахунок цього у вас зменшується попит на ринку, що в свою чергу призводить до зниження цін. Тільки одна проблема: четвертий рік поспіль за їхньої політики "дорогого кредиту" обсяг кредитування вже і так скорочується. А інфляція все одно висока. 

Ольга Скичко

Залиште свій коментар

Наступна публікація