Бюджет, газові перемовини, візит МВФ: які події тижня позначаться на фінансах України наступного року

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

ТСН.Тиждень підсумував фінансові сподівання на 2020 рік.

В України план на наступний рік такий: менше грошей на обладміністрації, більше - на безпеку і оборону. В Раді цього тижня презентували держбюджет на 2020 рік, точно за розкладом, визначеним законом. Але там є чимало речей, про які бурхливо сваряться вже сьогодні, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Бюджет цілком реалістичний. Доходи і видатки, як і цьогоріч, перевалять за трильйон. Мінімалка зросте на півтисячі гривень. Пенсія зростатиме тричі, на кінець року становитиме 1769 гривень. Інфляція з’їсть від наших доходів 6%. Ну а середньо-річний курс долара – 28,2 грн. Що цікаво, міністр кабінету міністрів Дмитро Дубілет в своєму телеграм-каналі написав: "неофіційна назва бюджету - без шкурняків". Тобто без тем, які лобіюють в інтересах окремих політиків. Цікаво подивитися чи дотримаються цього принципу депутати до остаточного голосування. Адже в самому документі вже є чимало чудес.

У п’ятницю міністерка фінансів Оксана Маркарова презентувала головний кошторис країни Верховній Раді. І відсутність на трибуні прем'єра одразу кидається у вічі. Керівник Мінфіну лишилася в новому уряді із попереднього Кабміну, швидше за все, саме заради того, аби вчасно представити кошторис в парламенті. Але з плюсами депутати заговорили і про мінус – підходи, кажуть, лишились ті самі.

"Шановні колеги, давайте цей бюджет повернем, тому що він побудований на старій ідеології. Ви ж хочете будувати нову політику", - пропонує депутат від "Батьківщини" Вадим Івченко.

"Звичайно, дуже легко критикувати саме бюджет за те, що зарплати замаленькі, соцстандарти не так зростають швидко, як хотілося б. Хоча в цьому бюджеті ви побачите зростання по всім важливим сферам для українців", - відповідає міністерка фінансів Оксана Маркарова.

Важливі сфери - це безпека і оборона. Суттєво зростуть видатки на медицину. А от на освіту не дуже. Суттєво збільшиться дорожній фонд. Вперше до нього надходитимуть усі 100 відсотків коштів від паливних акцизів. На будівництво доріг в Україні уряд планує заручитися підтримкою міжнародних донорів. А от фінансування субсидій скоротиться.

На підтримку земельної реформи уряд заклав більше чотирьох мільярдів гривень. Те, що нова влада націлилась на штурм 18-річного мораторію на ринок  землі, не секрет. Щоб пояснити свій задум аграріям на конференцію у КВЦ "Парковому" висадився потужний десант в особі президента, прем’єра і економічного крила кабміну. Щоправда вже на порозі їм довелось зіштовхнутися з протестом. 

Відео Бюджет "без шкурняків": куди розщедряться, а на чому зекономлять 2020 року

Кабінет Міністрів України презентував парламенту проект державного бюджету 2020. Важливі сфери - це безпека і оборона. Суттєво зростуть видатки на медицину, а от на освіту не дуже. Суттєво збільшиться дорожній фонд. На будівництво доріг в Україні уряд планує заручитися підтримкою міжнародних донорів. А от фінансування субсидій скоротиться.  

Бюджет "без шкурняків": куди розщедряться, а на чому зекономлять 2020 року

Це найбільша страшилка останніх років. Руйнувати міфи навколо земельної реформи президент Зеленський береться особисто.

"Перше і основне – земля належить українцям. У моделі, яку ми пропонуємо з урядом, купувати чи продавати землю зможуть тільки українські громадяни або ж українські компанії. Страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами, це маячня", - запевняє голова держави.

Судячи з останніх заяв, ринок землі влада бачить так:

   - Отримати право власності на ділянки зможуть лише громадяни України та юридичні особи України, громади та сама держава;

    - Щоби уникнути ризику монопольної скупки введуть обмеження: одна особа чи компанія не зможе купити більше ніж 35% земель територіальної громади, 15% області, 0,5% країни. Однак саме ця норма викликала чи не найбільшу дискусію. Бо, мовляв, величезні площі черноземів ризикують опинитись в одних олігархічних руках.

Зловживання на ринку має відстежувати Антимонопольний комітет. Утім поки це одна з найзагадковіших інституцій країни, яка, здається, тільки допомагає монополістам. Але, якщо таки вдасться прописати антикартельні бар’єр, конкуренція на ринку має все владнати. Так твердить новий очільник Міністерства економіки, і засновник школи бізнесу Тимофій Мілованов. З ним погоджуються економісти. Законопроект про запуск обігу землі вже є. І навіть встановлено дедлайн - запустити ринок рівно за рік. Це може додати 2% до ВВП. 

А поки Україна готується боронити свій старий інструмент економіки. Мова йде про газову трубу. Річ у тім, що в новорічну ніч спливає термін 10-річного контракту на транзит блакитного палива. За те, що російський газ йде через українську територію в європейські домівки, наша країна отримує 2-3 млрд доларів на рік. І от у Москві робили все, щоб залишити українську ГТС без газу. Саме до Нового року мала запрацювати нова гілка так званого "Північного потоку", а українська ГТС автоматично перетворитися на металобрухт. Однак виконавці підвели господаря Кремля, не встигли. Цього тижня на газових переговорах у Брюсселі стало  зрозуміло - без України газ в Європу не потрапить.   

Україна виявилася готовою до чергової "новорічної газової війни". У сховища закачали вагомі обсяги палива, що робить традиційне закручування вентилів "Газпрому" не ефективним. А отже підписувати новий контракт на умовах "Газпрому" ніхто не буде.  Газовий зашморг на Європу росіяни почали накидати ще від початку існування "Північного потоку". Завершити захоплення ЄС вони мали "Північним потоком-2". Майже всі країни, що блокували газовий наступ Путіна, врешті піддалися тиску Кремля.  Але будівництво століття загальмувала Данія. Що і  дало шанс Україні. Та є ще одна новина у цій битві титанів - рішення Європейського суду щодо маловідомого газоводу ОПАЛ.  І хитрість ось в чому - гігантська російська морська труба не здатна працювати без наземної частини. І саме нею був ОПАЛ. Він має протяжність у 470 кілометрів і саме по ньому газ розходився Європою. Росіяни забронювали собі 100% потужності ОПАЛу. Але суд вирішив - це протизаконно . І подала той позов Польща. Тож навіть, якщо "Газпром" обійде Данію, і його газ дістанеться німецького берега, далі паливо дівати поки нікуди. Уже довелося прикрутити вентиль. І найстрашніше для них  -  домовлятись з Києвом.  У Нафтогазі запевняють, навіть якщо наступного місяця не дійдуть згоди щодо транзиту газу, на зиму ми цілком готові. Більше того, мають план Б, як змусити Росію нас поважати і зберегти для української скарбниці мільярди гривень.

Тим більше, що третина річного бюджету - це борги. Мінфін планує їх  скоротити. Місія МВФ зараз перебуває в Україні. Вони обіцяли приїхати після призначення нового уряду. Якою буде нова програма - стане відомо вже наступного тижня. Але тут, як на зло, запалав будинок Гонтаревої.  Що не  могло не вразити команду валютного фонду, дехто, можливо, знав її особисто. Цей будинок у фешенебельному столичному передмісті Гореничі, став третьою пригодою для екс-глави Нацбанку Валерії Гонтаревої. На початку вересня в середмісті столиці згоріла машина її невістки. А сама фінансистка в серпні потрапила під машину в Лондоні і пошкодила ногу. Британська поліція назвала аварію випадковою, сама Гонтарева вважає  всі ці нещастя пов'язаними і називає їх переслідуванням реформаторів. А юристи - підставою для отримання політичного притулку у Великобританії.

Сама екс-очільниця НБУ заперечила отримання притулку. Утім майно в Україні розпродала або переписала на родичів. Так чи інакше в Україні НАБУ та ГПУ відкрили проти Валерії Гонтаревої низку проваджень. Її викликали на допити, проводили обшуки  - але отримати саму Гонтареву з-за кордону слідчі не змогли. Підпал став вкрай неприємним подарунком і слідчим, і  новій владі. З вимогою до правоохоронців про швидке розслідувати звернувся президент. Банкова хоче  упіймати винного і отримати пояснення, кому став вигідним цей непристойний для України скандал.

Кореспондент ТСН.Тиждень Ірина Прокоф’єва

Залиште свій коментар

Вибір редакції