Чесний бюджет Гройсмана. Економісти оцінили очікування Кабміну від 2017 року

В останній із дозволених законом днів, 15 вересня, уряд таки встиг затвердити законопроект державного бюджету України на 2017 рік і подати його до Верховної Ради.

Наступного тижня в українському парламенті представити його депутатам має міністр фінансів Олександр Данилюк. У разі схвалення законопроекту народними обранцями, його розглядатимуть восени протягом трьох читань.

Досі тексту законопроекту на сайті Верховної Ради немає, але про держбюджет-2017 вже відомо немало.

У четвер, 15 вересня, під час його презентації прем'єр-міністр Володимир Гройсман неодноразово наголосив, що бюджет націлений на економічне зростання. Він, зокрема, назвав його чесний і реальним.

Кабмін передбачає збільшення бюджету України в 2017 році майже до 876,9 млрд грн, шо на 16,9% більше за показник бюджету 2016 року - 749 млрд грн.

Так, прогнозується підвищення ВВП на 3%. Водночас дефіцит бюджету не повинен перевищувати 3% і становитиме 77,5 млрд грн. Для порівняння –бюджет на 2016 рік передбачав обмеження дефіциту в межах 3,7%.

Рівень інфляції заплановано на рівні 8%, в той час як у бюджеті цього року вона становить 14%.

За словами Гройсмана, уряд не збирається наповнювати бюджет за рахунок підвищення податків. "Структура доходів залишається стандартною. Ми не передбачаємо збільшення загальних доходів бюджету за рахунок збільшення ставок податків. Нам не треба створювати умов тиску на бізнес. Ми не будемо підтримувати підвищення загальнонаціональних податків. Можливо, будемо розширювати базу або визначати позиції щодо оренд, але не тиснути на бізнес", – зазначив прем'єр.

Навпаки, як повідомляє сайт Міністерства фінансів, дохідна частина держбюджету на 2017 рік передбачає зниження податкового навантаження на громадян. Платникам податків будуть надавати соціальну пільгу на рівні 50% прожиткового мінімуму (800 грн), однак, це стосується лише тих осіб, чий дохід не перевищує 1,4 прожиткового мінімуму для працездатних (2240 грн).

Крім того, підвищать поріг пенсій та щомісячного довічного грошового утримання з трьох мінімальних зарплат (4800 грн у 2017) до 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (12470 грн).

До всього, знизять ставку рентної плати за видобуток природного газу окремої категорії з 50% до 29%.

Що ж до видаткової частини проекту держбюджету, то тут планують зростання прожиткового мінімуму на 10,1%. Це на 2 відсоткових пункти більше від показника інфляції.

Також обіцяють збільшення мінімальної зарплати. За словами Гройсмана, 1 грудня 2016 року він становитиме 1600 грн, а рівно за рік – 1762 грн. У цей же час загальна середня зарплата зросте на 5,5%. Більше платитимуть, зокрема, педагогам. Для цього додатково врахували 4,5 млрд грн. Учитель вищої категорії одержуватиме на 900 гривень більше, ніж досі (до 5700 грн).

Також передбачено збільшення заробітної плати педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів у середньому на 1400 грн.

Загалом уряд підвищує фінансування галузі освіти на 21,1 млрд грн.

На 20-30% мають зрости в зарплати і в медиків. Так, з нового року лікар-терапевт вищої категорії буде отримувати понад 7 тисяч гривень, що на 800 грн більше, ніж нині.

Уряд також планує спрямувати 2 млрд грн на централізовану закупівлю лікарських засобів, в тому числі для онкохворих, хворих на СНІД і туберкульоз. Також збільшать видатки на 75 млн грн для імплантаційного протезування дітей з вадами слуху.

Загалом на охорону здоров'я уряд планує збільшення фінансування на 8,2 млрд грн порівняно з показниками 2016 року.

Окрім соціальної сфери, іншим пріоритетним напрямком для держбюджету-2017, безперечно, залишається галузь оборони і безпеки.

Наразі в бюджеті на "оборонку" закладено 114 млрд грн. У 2017 році планують збільшити видатки на 14,5 млрд грн. Таким чином, наступного року на оборону витратять до 129 млрд грн, що становить 5% ВВП. До речі, для військових грошове забезпечення зросте на 8,4 млрд грн.

Прем'єр Гройсман також заявив, що держбюджет-2017 передбачає створення нових структур. Наприклад, йдеться про Дорожній фонд. "Видатки для розвитку українських доріг ми передбачаємо в 14,2 млрд грн тільки від надходжень акцизного збору в Дорожній фонд, який ми спільно з депутатами разом створимо як інструмент управління дорожнім господарством України", – повідомив він.

Між іншим, уряд також планує залучити для реконструкції старих і створення нових доріг близько $ 1 млрд від міжнародних фінансових організацій.

Ще одна пріоритетна галузь – енергоефективність – також передбачає заснування свого фонду. За словами глави уряду, він необхідний для забезпечення ефективного використання ресурсів. Для його створення знадобиться 800 млн грн бюджету й 100 млн євро від міжнародних донорів.

Серед інших пріоритетів – аграрний сектор (5,5 млрд грн), вугільна галузь (1,8 млрд грн), гідне представлення України за кордоном (1 млрд грн), децентралізація (15 млрд грн) і культура (1 млрд грн, з них – 500 млн грн на кіноіндустрію і 455,7 млн грн для Євробачення, яке пройде у Києві).

Крім того, 2017 року уряд планує виконати всі зобов'язання перед кредиторами.

Юрчишин Василь, директор економічних програм Центру ім. Разумкова:

- Насамперед дуже чітко потрібно розуміти, що окремі фрагменти бюджету нічого не пояснюють. Вони вказують на загальний напрям розмірковувань уряду про те, що може бути. І з одного боку, 3-4% зростання економіки виглядає ніби привабливо. Але з іншого боку, для країни, яка хотіла б вийти з глибокого провалля, у яке потрапила за останні два-три роки, це дуже низький показник. Тому, на жаль, ці 3%, про які йдеться, лише вказують на те, що уряд сподівається, що громадяни, бізнес поступово почнуть самі одужувати.

Якщо ми подивимося на досвід багатьох країн, які дійсно виходили з провалля, то зрозуміємо, що потрібно говорити про 5-7%. Інакше це не відновлення, а лише спроба чи ось чогось досягти. Тож у цьому контексті уряду потрібно бути більш чітким, наполегливим і вказувати, за рахунок яких саме інструментів збирається досягти цих показників.

Низька інфляція може бути забезпечена, якщо не буде підвищення житлово-комунальних тарифів. На жаль, поки що ми не можемо бути впевнені в тому, що підвищення не буде. Якщо інфляція буде на рівні 8-10%, то дуже важко сподіватися, що реальні показники добробуту матимуть тенденцію до суттєвого підвищення.

Уряд не має ресурсів і для того, щоб значно і суттєво підвищувати мінімальні соціальні стандарти. Ті цифри, які зараз озвучують на грудень, вже були закладені минулого року.

Показник дефіциту бюджету дуже важливий для макроекономічної стабілізації. Але знову ж таки, не можна розглядати його окремо. Україні потрібна висока збалансованість державних фінансів.

Якщо ми знову звернемося до світового досвіду, то побачимо, що одночасно зі стабілізаційними заходами багато країн вдавалися саме до монетарної фіскальної експансії, до розширення фінансування, що могло призводити певним чином до зростання дефіцитів бюджету, дефіцитів державних фінансів. Але якщо економіка, отримавши додаткові ресурси, прискорювалася, розширювалася, то це давало можливість вилучити додаткові ресурси на покриття цих самих дефіцитів.

Тому не можна сказати, що от ми завтра знизимо дефіцит бюджету – і все буде добре. І навпроти, цілком можливо, що певне підвищення і інфляції, і дефіцитів бюджетів не буде носити деструктивний характер, а буде платою за прискорене економічне відновлення, що цілком можна допускати.

Тож в цілому, не можна сказати, що в урядовому проекті бюджету є якісь надзвичайно важливі, проривні показники. Поки що ми йдемо у тенденціях і в інерції, яка була закладена наприкінці минулого-початку цього року.

Олександр Жолудь, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень:

- Макроекономічні показники, які озвучували у Міністерстві фінансів, близькі до прогнозі нашого центру та інших експертів. Можна подивитися на той самий прогноз МВФ, опублікований на їхньому сайті. Показники інфляції, росту ВВП тощо є доволі близькі. Вони у межах тієї похибки, яка зазвичай існує в усіх прогнозах.

Інфляція в межах 8% - це цільовий показник, який встановив собі Нацбанк. Я вважаю, що на сьогодні є імовірність, що НБУ зможе утримати інфляцію в рамках близьких до цього показника. Він може бути не рівно 8%, але близько. Тому що насправді прогноз Національного банку закладає плюс мінус 2% до нього. У цьому проміжку може бути коливання до грудня 2017 року.

Щодо мінімальної зарплати, то треба розуміти, що вона стосується лише частини робочої сили і відповідно, її зростання, яке буде вищим за інфляцію, не означає, що середні зарплати зростуть аналогічно. Але для тих, хто отримує мінімальну зарплату або близьку до мінімальної, можуть очікувати прогнозованого зростання, тому що ці показники прописуються в законі Про державний бюджет.

Тетяна Горбань і Ольга Скичко