Чотириденний робочий тиждень в Україні: експерти відповіли, чи реально це під час війни

Експерти пояснили, чому український ринок праці наразі не готовий до масштабної реформи.

Робота

Робота / © Credits

В Україні зареєстрували петицію із закликом запровадити чотириденний робочий тиждень без скорочення заробітної плати. Однак HR-експерти вважають, що через війну, дефіцит кадрів і складну економічну ситуацію країна поки не готова до такого кроку.

Про це пише Liga.net.

На початку липня на сайті Кабінету Міністрів України з’явилася петиція із пропозицією скоротити тривалість робочого тижня до 32 годин без зменшення зарплат. Автори ініціативи пояснюють її необхідністю боротьби з професійним вигоранням, покращенням балансу між роботою та особистим життям, а також підвищенням продуктивності працівників.

Втім, експерти наголошують, що реалізувати таку модель на загальнодержавному рівні зараз буде надзвичайно складно.

HR Business Partner у SoftServe Наталка Забитівська нагадала, що окремі компанії вже тестували чотириденний робочий тиждень під час пандемії COVID-19, коли ІТ-галузь активно зростала і могла використовувати такі умови як конкурентну перевагу.

Проте нині ситуація суттєво змінилася.

«Держава у війні потребує максимальної економічної віддачі, а не зменшення робочих годин. Впровадження такої моделі на державному рівні потребує фінансування та законодавчих змін, а в часи, коли фінансовими і не лише пріоритетами є оборона, це малоймовірно. Крім того, на ринку праці через мобілізацію, міграцію (внутрішню і зовнішню) є дефіцит талантів і збільшене навантаження на поточних працівників», — зазначила експертка.

Вона також звернула увагу на особливість української культури праці.

«За моїми спостереженнями, українці дуже потребують зараз більше відпочинку і відновлення, але не вміють цього робити. Часом не дозволяють собі через зовнішні обставини, а часом — через почуття провини. Зробіть українцю чотириденний робочий тиждень, але він все одно буде працювати 24/7», — сказала Забитівська.

Схожої думки дотримується засновниця HR-агенції Bekar Consulting Домініка Іванова-Бекар. За її словами, масового переходу на новий формат наразі не очікується.

«Можу точно сказати — це не є трендом і про масове впровадження не йдеться. Згідно з КЗпП України, стандартними вважаються 40 годин на тиждень. По-друге, в країні діє воєнний стан, і в деяких секторах ми спостерігаємо збільшення робочого тижня до 60 годин», — наголосила вона.

Де вже тестують новий формат

Водночас колишня HR-директорка MEGOGO Наталія Матвійчук вважає, що окремі українські компанії вже готові до експериментів.

За її словами, деякі ІТ-компанії випробовують скорочений графік роботи. Зокрема, YouScan вже третій рік поспіль застосовує літній чотириденний робочий тиждень, а компанія You are launched повернулася до такого формату у 2025 році.

«Через енергоризики, нерівномірні навантаження і воєнні виклики — це історія радше для окремих компаній, ніж для всього ринку», — зазначила Матвійчук.

Що показує міжнародний досвід

Попри складнощі в Україні, міжнародна практика свідчить про позитивні результати скороченого робочого тижня.

За даними організації 4 Day Week Global, під час пілотних проєктів 39% працівників повідомили про зниження рівня стресу, 71% — про менше професійне вигорання. Водночас компанії відзначили зростання доходів і суттєве скорочення плинності кадрів.

За словами Наталки Забитівської, Іспанія фінансує відповідні пілотні програми для малого та середнього бізнесу, федеральні органи влади ОАЕ перейшли на 4,5-денний робочий тиждень, а уряд Японії рекомендує компаніям розглядати коротший графік роботи для покращення балансу між роботою та особистим життям. Також різні моделі чотириденного робочого тижня тестують приватні компанії у США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії.

Водночас експерти наголошують: для України в умовах повномасштабної війни така практика поки може залишатися лише точковим рішенням для окремих компаній, а не новим загальнодержавним стандартом.

Зарплата в Україні — останні новини

Нагадаємо, в Україні підвищать заробітні плати працівникам сфери освіти та соціального захисту. Кабмін розподілив 6,6 млрд грн між 24 обласними бюджетами для фінансування зарплат освітянам. Більшу підтримку отримають регіони з меншими бюджетними надходженнями. Для територій з ризиками бойових дій держава компенсує до 80% витрат.

Також, навесні 2026 року офіційна середня зарплата в Україні сягнула 30 тисяч гривень. Однак, за словами експерта Руслана Чорного, реальна середня зарплата без урахування виплат військовим становить менше 20 тисяч гривень. У громадах цей показник ще нижчий — від 6 до 12 тисяч гривень.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie