Показник інфляції у річному вимірі нині становить 14%.
За підсумками лютого 2018 року інфляція в Україні становила 14% (рік до року). У січні показник був на рівні 14,1%. Інфляція на споживчому ринку в лютому порівняно з січнем становила 0,9% - спостерігалося уповільнення темпів зростання цін порівняно із січнем, коли цей показник становив 1,5%. Базова інфляція в лютому порівняно з попереднім місяцем становила 0,6%, порівняно з лютим 2017-го – 9,7%, за січень-лютий поточного року — 1,3%.
Такі дані наводить Державна служба статистики.
"Ціни за січень-лютий 2018 року порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшилися на 14,1%. Найбільше зросли ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби — на 20,4%. Підвищення цін на продукти харчування та безалкогольні напої становило 17,6%, на ресторани та готелі — 16,9%, на транспорт — 16,8%. Послуги освіти подорожчали на 15,3%", - констатує голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин.
За перші два місяці цього року порівняно з аналогічним періодом минулого року найбільше здорожчали: утримання будинків та прибудинкових територій — на 52,4%, фрукти — на 41,6%, яйця — на 38,3%, електроенергія — на 28,1%, м'ясо та м'ясопродукти — на 28,1%, палива та мастила — на 21,9%, автодорожній пасажирський транспорт — на 21,8%, водопостачання — на 21,7%, молоко — 19,7%, хліб — 19,3%.
"Спостерігається серйозне збільшення цін на товари та послуги, що входять до всіх соціально важливих груп. Це негативно впливає на рівень життя громадян України. Уряду в першу чергу потрібно терміново звернути на це увагу і вжити невідкладні заходи щодо попередження зростання цін в цій категорії. Єдиним товаром, ціни на який за два перші місяці поточного року знизились порівняно з аналогічним періодом минулого року, є цукор (зменшення на 10,6%)", - зазначає Данилишин.
Він наголошує, що "загальна ситуація із динамікою споживчих цін в Україні протягом останніх шести місяців залишається складною, навіть незважаючи на те, що базова інфляція за цей період має поступовий спадний тренд… Складається ситуація, за якої пріоритетна ціль НБУ щодо зниження споживчої інфляції до 6% (плюс/мінус 2%) у поточному році, як це визначено Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу, радше за все досягнута не буде. Через це Рада Національного банку України на одному з найближчих засідань планує розглянути питання про відповідність Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік фундаментальним вимогам поточного соціально-економічного стану України".
Щоб знизити вартість продуктів, Данилишин пропонує переглянути політику ціноутворення.
"Доцільним є впровадження пониженої ставки ПДВ на харчові вироби. Запровадити, за аналогією з європейськими країнами, максимальні торговельні націнки: максимальна націнка на продукти не повинна перевищувати 15% від ціни виробника, а на звичайні товари – не більше 30%. На імпортні товари – не більше 30% від ціни, що вказується на митниці", - зазначає голова Ради НБУ.
Серед пріоритетних завдань – "потрібно проводити політику, спрямовану на збільшення конкуренції, реформування житлово-комунальної сфери з метою запобігання зростанню тарифів, що не обумовлені підвищенням якості послуг, структурну перебудову економіки з метою зниження її залежності від зовнішніх ринків. Такі заходи спрямовані не тільки на зниження інфляції, але і на забезпечення умов для довгострокового зростання економіки. Аналізуючи наслідки рішення уряду про скасування регулювання цін на продукти харчування, вважаю його передчасним, бо в умовах монополізованої економіки України воно призвело до підвищення темпів інфляції. Вважаю за доцільне відновлення роботи Державної цінової адміністрації, яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання здійснювала б контроль за ціноутворенням, на яке нині ринок має дуже односторонній специфічний вплив, та зростанням споживчих цін".
Данилишин констатує, що заходів НБУ для зниження інфляції "без інших комплексних заходів не дадуть належного ефекту. Підвищення ставки рефінансування - а це головний інструмент Нацбанку в боротьбі з інфляцією - в умовах монополістичної структури ринку не забезпечить зниження інфляції до установлених річних цілей тому, що виробники-монополісти підтримують невідповідність сукупного попиту і пропозиції з метою забезпечення контролю над ціноутворенням. Посилання, що ми досягнемо поставлених цілей у середньостроковій перспективі є дещо примарним, тому що чим далі ми будемо рухатися, тим далі ця перспектива віддалятиметься".
Сильний вплив на зростання споживчих цін мають фактори, які непідконтрольні НБУ. Серед них, разом зі скасуванням регулювання цін на продукти харчування - зростання адміністративно регульованих тарифів на послуги ЖКГ, збільшення цін виробників промислової та сільськогосподарської продукції.
"Ці фактори діють на стороні витрат, тому НБУ обмежений у протидії зростанню цін. Для зниження інфляції Нацбанк змушений підвищувати облікову ставку, але в період виходу економіки з кризи це може мати наслідком зростання вартості кредитів та зменшення обсягів кредитування економіки. Потенціал позитивного вплив збільшення облікової ставки на стримування інфляції в умовах інфляції пропозиції є обмеженим", - зазначає Данилишин.