Дрони для оброблення полів та інноваційні лабораторії. Як українські agritech-стартапи залучають інвестиції

В Україні налічується близько 70 agritech-стартапів, які перебувають на різних стадіях розвитку і фазах активності.

Галузь Agritech, або аграрні інновації, — стає дедалі привабливішою з огляду на потребу людства в продовольстві, що постійно зростає. За останні п'ять років інвестиції в agritech-стартапи зросли майже вдесятеро і сягнули понад $3 млрд на рік. Головним ринком залишаються США (майже 50% всіх інвестицій у галузі). Серед лідерів також Нідерланди, Ізраїль, Німеччина, Індія та Китай. Україна, яка входить до топ-10 світових експортерів одразу декількох найпопулярніших агрокультур, поки не може похвалитися розвиненим agritech-ринком: не більше 10% вітчизняних агропідприємств впроваджують високі технології.

Аgritech-стартапи по-українськи

За оцінкою асоціації AgTech Ukraine, в Україні налічується близько 70 agritech-стартапів, які перебувають на різних стадіях розвитку і фазах активності. Крім них, на вітчизняному ринку інновацій працюють інтегратори таких рішень для агросектору:

мхп_іг

Наразі в країні немає власних венчурних фондів, які допомагали б розвивати технології в АПК. Лише приватні інвестори, такі як Євген Уткін, який створив компанію KM Core, інвестують у розвиток агростартапів для потреб окремих агрохолдингів. За оцінками експертів, обсяг інвестицій в інноваційність українського агросектору сягає $4 млн. Найвідомішими з вітчизняних стартапів є, зокрема, Agrieye, який залучив $200 000 від норвезького акселератора Katapult. Реалізація проекту Drone.ua стала можливою за сприяння приватних фондів Великобританії, Польщі та Молдови. Гігантський дрон для оброблення полів Kray Technologies отримав кошти від CIG.

Дедалі частіше виробники агропродукції заявляють про наміри інвестувати в розробки українських винахідників та впроваджувати їх у своїй діяльності. Сьогодні для агростартапів існує безліч інкубаторів, які здатні їх "доростити" і навіть впровадити. Найвідоміший такий проект — MHP accelerator, запроваджений минулого року агрохолдингом МХП спільно з Agrohub та Radar Tech. Ціль проекту — поєднати між собою сільськогосподарський сектор та ІТ, щоб ідеї аграрних інновацій мали реальне втілення в сільському господарстві України за підтримки провідних учасників ринку. Компанія МХП стала платформою для втілення кращих інноваційних рішень.

Андрій Карпюк, розробник мобільної лабораторії для експрес-діагностики безпеки продуктів BIOsens, впевнений, що успіх проекту залежить від пропонованого продукту. "Якщо він вирішує проблему цієї компанії, то й налагодити співпрацю не складе труднощів. Але тут мистецтво полягає в тому, як команді стартапу визначити цю проблему у великій компанії", — говорить він.

"Коли ти, як стартап, який ще не став на ноги, отримуєш такий проект — це дає тобі можливість забезпечити команду роботою і займатися середньо- і довгостроковим розвитком компанії. Мають значення досвід і експертиза, які ми отримали від співпраці стартапу та потенційного замовника розробки", — згадує Артем Беленков, директор компанії SmartFarming, яка сьогодні обслуговує сотні клієнтів.

Перший агроакселератор

Розробками MHP accelerator зацікавились інвестори з Ізраїлю — країни-піонера в сфері агротехнологій. Наразі стартапи акселератору — одні з найзатребуваніших рішень серед українських компаній.

"Через підтримку MHP accelerator ми намагаємося змінити країну. І це не тільки створення іміджу інноваційної компанії, а й реалізація реальних проектів, спрямованих на продумане, своєчасне, ефективне впровадження інновацій у ній. Ми готові не просто впроваджувати інновації заради інновацій, але й використовувати їх у повсякденній роботі, а також ділитися досвідом, експертизою", — зауважила Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом і комунікацій МХП.

Зокрема, тільки в МХП вже на комерційній основі використовуються п’ять рішень. Серед них METEOTREK — IoT-продукт для моніторингу погодних умов, планування технологічних операцій в агровиробництві і моделювання ризиків виникнення захворювань рослин. Ще одна інновація — MobiMill спрямована на розроблення software- і hardware-рішень, у тому числі на діджиталізацію бізнес-процесів у рослинництві. Peoplemeter MHP застосовується як "смарт-килимок" для віддаленого контролю кількості товарів на полицях у магазинах, температури й вологості, за яких зберігається продукція, а також для вимірювання статичних даних та контролю в пунктах продажу товарів. Також у МХП впроваджена PROFEED — комплексна система контролю й управління процесом годування тварин на м'ясо-молочних фермах. Вона допомагає оптимізувати бізнес-процеси і раціонально використовувати корм. Ще одна важлива інновація холдингу — Sovtes. Це — SaaS-платформа, яка сприяє забезпеченню прозорості закупівлі транспортних послуг і забезпечує контроль за доставкою вантажу до пунктів призначення.

Зі стартапами активно працюють й інші учасники аграрного ринку. Наприклад, за словами фахівця відділу точного землеробства компанії New Holland Миколи Чорноноса, у компанії впроваджені два стартап-рішення: Topsoil Mapper від австрійських розробників датчиків для точного землеробства GeoProspectors і ISARIA від німецької компанії Fritzmeier.

Ксенія Прожогіна впевнена, що нав'язати щось, примусово запровадити і чекати позитивного сприйняття — неможливо. "Люди повинні бути агентами змін, розуміти їх важливість, тільки тоді можна говорити про успішне й ефективне впровадження інновацій", — додає вона.

Максим Бахматов, голова правління Radar Tech, керуючий партнер UNIT.City, каже, що в стартапів є ланцюжок помилок, які йдуть одна за одною і заважають співпрацювати з великими корпораціями в будь-якій галузі. Він зазначає, що стартапи часто недостатньо добре вивчають своїх конкурентів. Як наслідок — не розуміють і своєї конкурентної переваги, відмінності, недостатньо чітко можуть сформулювати value proposition. "Звідси стартапам порада: досконально вивчайте свого клієнта і знайте своїх конкурентів, постійно дивіться на свій сегмент ринку і намагайтеся бути на кілька кроків попереду", — говорить Бахматов.

Свою ефективність стартапи ще мають довести на практиці. Однак їх впровадження — перший крок до важливих змін агросектору, його оновлення та підвищення конкурентоздатності вітчизняної агропродукції на світовому ринку. Україна може стати платформою для втілення агростартапів і скласти гідну конкуренцію Кремнієвій долині в цьому напрямі.

Залиште свій коментар

Вибір редакції