2012 рік в економічній сфері запам'ятається торговими війнами з Росією, "доступним" житлом, "вітіною тисячею" і скандальною угодою про газовий термінал.
ТСН.ua продовжує серію публікацій "Підсумки 2012", де ми разом згадаємо усе, що приніс рік Чорного водяного дракона. Сьогодні вашій увазі пропонуються найзнаковіші економічні події 2012 року.
Читайте: Топ-5 найважливіших світових подій 2012 року
"Вітіна" соцпрограма
Головною та найпомітнішою економічною подією 2012 року без сумніву можна назвати нову соціальну політику держави, про яку президент Віктор Янукович оголосив 7 березня, напередодні Міжнародного жіночого дня.
Зокрема, програма "Доступне житло" передбачала, що українці зможуть брати в банках-партнерах уряду кредит на квартиру, та виплачувати лише 3% річних від запозиченої суми. Решту, 13 відсотків, мала покривати держава.
Спочатку на дані цілі планувалось виділити 1 мільярд гривень, що дозволило б близько 30 тисячам громадян взяти "дешеві" позики. Проте українці не поспішали укладати з державою житлові угоди, бо ніхто не давав ніяких гарантій, що компенсації відсоткових ставок продовжаться і у наступному році. У своїх побоюваннях населення було недалеким від істини: у бюджеті на 2013 рік влада скоротила витрати на житлові програми до 300 млн гривень. Всього за даною програмою "зіграти в рулетку з державою" погодилось всього близько 700 родин.
Другим важливим пунктом обіцянок президента була виплата 6 мільйонам осіб компенсацій за знеціненими вкладами радянського Ощадбанку. На це з бюджету планувалось виділити 6 млрд грн. Станом на листопад було роздано 4,67 мільярда.
Варто зазначити, що у бюджеті на 2013 рік окремою стрічкою не були прописані кошти на так звану "вітіну тисячу", проте в Адміністрації президента після схвалення головного кошторису країни запевнили, що "ці всі гроші закладені в певні статті".
Серед інших ініціатив президента варто також звернути увагу на обіцянку підвищити пенсії, забезпечити усіх інвалідів протезами й інвалідними кріслами, забезпечити повноцінними родинами усіх дітей-сиріт, впровадження окремої бюджетної програми для 30,4 тис. дітей з церебральним паралічем, європейські підходи до забезпечення громадян гідною роботою, та багато іншого. Але ці ініціативи, як і багато інших, так і залишились на папері.
Читайте: Топ-5 найзнаковіших подій 2012 року для України
Сирно-автомобільні війни
У поточному році Україні довелось воювати з Росією, але не у збройному конфлікті, а у торговому. Все почалось у лютому, коли Росспоживнагляд з метою підштовхнути Київ в обійми Митного союзу та за разом підвищити продажі вітчизняних виробників, заборонив ввезення на територію РФ продукції шести великих українських сироварів.
При цьому жодного доказу невідповідності, чи наявності у сирах заборонених компонентів російська сторона за весь час конфлікту так і не надала, а посилалась лише на висновки власних лабораторій. Згодом Москва запровадила "табу" на продукти ще чотирьох заводів.
Потепління у конфлікті намітилось лише навесні, коли сторони почали йти назустріч один одному у вирішенні проблеми, що дозволило українським підприємствам відновити постачання сирів протягом півроку. Після цього з боку російських експертів були ще окремі скарги на українські сири, проте у "другу серію" серйозного протистояння це так і не вилилось.
У результаті до Росії в першому півріччі 2012 р було відвантажено на 7,7 тис. т менше українського сиру, ніж за аналогічний період минулого року, що призвело до збитків у розмірі 46,8 млн дол. З іншого боку, не обійшлось і без позитиву.
За словами президента Центру економічного розвитку Олександра Пасхавера, конфлікт Києва та Москви у питанні якості вітчизняної сирної продукції пішов українським виробникам на користь.
"Якщо говорити взагалі про подібного роду конфлікти, то навіть несправедливі претензії йдуть на користь галузі. Вона мобілізується, стає вище класом і з'являються можливості зміни напрямків. Я ставлюся до таких конфліктів позитивно", - сказав він.
Після того, як закінчилась "сирна війна", мир тривав недовго. Перший удар знову нанесла Росія, запровадивши утилізаційний збір на автомобілі, які завозяться до країни. Через це автівки Українського виробництва подорожчали в РФ приблизно на тисячу доларів, що зробило їх неконкурентоспроможними на тлі російського автопрому, який активно нарощує м'язи та збільшує кількість та якість випущених машин. Крім того наслідком нового збору стала передчасна зупинка "АвтоЗАЗу" та скорочення на ньому виробництва.
Зі свого боку, Україна запровадила аналогічний збір для машин Made in Russia, проте це ніяк не вплинуло на Москву. Від такого кроку Кабміну Миколи Азарова могли постраждати лише українці, оскільки купують багато автівок, зібраних в Росії. Наразі сторони нібито досягли компромісу і домовити на півроку про взаємне незастосування збору.
Здавалось би, подорожчання автомобілів відкладається, проте Кабмін видав "на гора" нову ідею: запровадити утилізаційний збір на усі іномарки, що завозяться до країни. Через це вони знову ж таки мають підскочити у ціні від 9 до 30 тисяч грн.
"За автомобіль півтора літра потрібно буде заплатити додатково податок 9 тисяч. На 3,5 літра - це вже 30 тисяч гривень. Ми розуміємо, для чого це потрібно буде зробити? Щоб імпортні автомобілі стали для українських покупців непідйомні", - прокоментував гендиректор Всеукраїнської асоціації імпортерів та автодилерів Олег Назаренко.
За його словами, від запровадження даного закону виграють лише дві вітчизняні компанії: "Богдан" Петра Порошенка (Черкаський і Луцький автозаводи) і "Укравто" Таріела Васадзе (ЗАЗ), тобто "Ланоси", "Форзи" або "Хюндаї", що збираються на цих підприємствах.
Якщо закон буде прийнятий остаточно, то ціна цих вітчизняних авто залишиться незмінною. Тоді як бажаючим купити бюджетну модель "Рено", "Опеля" або "Фольксвагена" з "Ніссаном" треба буде додатково розщедритися на кругленьку суму.
Дедоларизація економіки
Після того, як українці по закінченню парламентських виборів не припинили масово скуповувати валюту (переважно долари), а паспортизація не дала очікуваного ефекту, Нацбанк вирішив почати тотальну дедоларизацію економіки.
Першим кроком Центробанку у цьому напрямку стала вимога до експортерів і фізосіб продавати частину валюти, що надходить на їхні рахунки. Крім того усі валютні перекази, які будуть надходити в країну від, наприклад, заробітчан, автоматично будуть конвертуватись у гривню.
Головним же козирем НБУ у боротьбі з доларом має стати так званий "валютний податок". Регулятор пропонує і вперто наполягає, що прості громадяни повинні платити 10% від суми валюти, яку вони продають. За словами провідного експерта центру ім. Разумкова Павла Розенка, такі дії влади є відвертим грабунком та "рекетом у законі".
"Фактично, ті заходи, які пропонує Національний банк, є нічим іншим, як державним бандитизмом і рекетом. Наприклад, у людини є певні накопичення в іноземній валюті, вона відклала їх від зарплатні, чи як наші бабусі і дідусі по 20-50 доларів відкладають з пенсії, чи зберігають для онуків, молодь збирала на житло чи на купівлю якоїсь техніки, і от в один чудовий момент приходить дядько з Нацбанку і каже, що от, будь ласка, 10% цих накопичень віддайте мені", - сказав він.
Не може не радувати те, що прем'єр-міністр Микола Азаров наразі виступає проти такого податку. За його словами, вже прийняті на сьогодні заходи для стабілізації нацвалюти є абсолютно достатніми та ефективними, і немає ніякої необхідності для введення інших. Крім того, серед депутатів 6-го скликання, які вже закінчили свою роботу, також не знайшлось достатньої підтримки даної ініціативи.
Газові потуги
2012 рік був для України також знаковим у питанні залежності від російського газу. Ще влітку міністр палива та енергетики Юрій Бойко заявив, що Київ платить "Газпрому" занадто багато тому почне скорочувати обсяги закупівель. У планах чиновника було закачати лише 27 млрд кубометрів блакитного палива замість законтрактованих 52.
Крім того, вітчизняні енергетики постійно продовжували шукати альтернативного постачальника "блакитного палива".
Так, з листопада "Нафтогаз України" розпочав імпорт газу, що купується у трейдера - німецької компанії RWE. Підписаний договір передбачає "непостійні поставки" на даному етапі на рівні близько 4 млн кубометрів на добу.
Крім того, у вересні представники ДК "Укртрансгаз" заявляли про можливість імпорту газу з Європи в об'ємі від 5 до 20 млрд кубометрів на рік у разі використання реверсної схеми роботи трубопроводів.
Додаткові обсяги дешевого газу з Європи можна буде отримувати і через споруджуваний у Польщі LNG-термінал. Очікується, що він зможе приймати зріджений газ з Близького Сходу вже в 2014 році.
Ще однією альтернативою російському газу, за словами Бойка, може стати скраплений газ зі США. В даний час його вартість, наприклад, в штаті Луїзіана становить близько 80 доларів за 1 тисячу кубів. Тобто навіть з витратами на доставку паливо все-одно буде дешевшим за російське.
Звучали зі сторони влади і зовсім екзотичні варіанти. Наприклад, Закарпатська облдержадміністрація отримала від прем'єра Миколи Азарова доручення розробити програму щодо направлення відходів деревообробної промисловості на виготовлення палива.
Також нещодавно Україна домовилась із Китаєм про виділення величезного кредиту на суму 4 млрд доларів для реалізації проектів заміщення газу вугіллям.
В рамках програми передбачається реалізувати низку проектів з переведення Зуївської, Миколаївської, Криворізької і Сімферопольської ТЕЦ на використання водовугільного палива, а також будівництва заводів з газифікації бурого і кам'яного вугілля в Луганській, Донецькій та Одеській областях за технологією Shell, апробованою в Китаї.
Поки усі потуги влади у даному питанні залишаються словами, проте Росія отримала чіткий сигнал про те, що Україна буде різними способами скоротити витрати на газ.
Економічний "ляп" 2012 року
Неможливо залишити без уваги і найбільший провал країни у сфері економіки – підписання найвищими посадовцями України угоди про будівництво терміналу з прийому зрідженого газу вартістю 1,1 млрд доларів з невідомим чоловіком, який, як пізніше з'ясувалось, не мав на це жодних повноважень і виявився звичайним лижним інструктором.
Дивіться: З газової угоди України посміялись майстри "фотожаб"
Скандал стався після того, як 26 листопада голова Держагентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів повідомив про те, що досягнута угода між держпідприємством "LNG-термінал" та іспанською Enagas SA, дочірньою компанією Gas Natural Fenosa, про створення консорціуму з будівництва газового терміналу.
Проте пізніше Gas Natural Fenosa повідомила ЗМІ, що "не підписувала жодних договорів з інвестицій в LNG-проект в Україні, а також не очолює ніяких консорціумів щодо розвитку терміналу". Крім того, чоловік, який підписував угоду нібито від іспанської сторони, Джорді Сарда Бонвеі, не має відношення до компанії.
На дев'яту добу після скандалу уряд створив комісію з розслідування події і пообіцяв підняти питання про відповідальність винних. Висновок комісії досі не оприлюднено. Проте за гроші українців (за 330 тисяч доларів) влада замовила послуги американських піарників, які мають "зам'яти" скандал навколо терміналу та розрекламувати його перед інвесторами.
В цілому, 2012 рік з економічної точки зору, на перший погляд, здається стабільним. Інфляція була практично нульовою, долар виріс лише на 15-20 копійок, проте не було і росту економіки. ВВП за підсумками року скоротився до жалюгідних 1,3%, промвиробництво впало на 7%, а держборг збільшився до 62 млрд доларів. Фактично, обіцяне "покращення" так і не настало.
Сергій Микульський