Експерт Фроленков «на пальцях» пояснив, чому тарифи на звʼязок ростимуть і назвав мінімальну вартість послуг Точка зору

Дата публікації
Перегляди
1984
Час на прочитання
6 хв
Поділитись:
Facebook
Twitter
WhatsApp
Telegram
Viber
Експерт Фроленков «на пальцях» пояснив, чому тарифи на звʼязок ростимуть і назвав мінімальну вартість послуг

Споживачам радять готуватись до розуміння того, що якщо ми користуємось послугами дешевше 500 грн на місяць — ми підтримуємо знищення галузі. 

Ціна, швидкість і якість 

Чи буває дешеве хорошим? Багато хто з нас пам’ятає цю картинку, але ми – українці –  особливі!  В Україні дешеве буває навіть чудовим — це наш зв’язок та інтернет. Порівняно з країнами світу, які мають таке саме покриття та якість, ми дійсно платимо копійки за можливість постійно бути на зв’язку Але чи може таке чудо тривати вічно? Давайте поміркуємо?

Міркування перше: війна

Роздуми почались із фейспалму та  протяжного запитання: “Чому-у-у-у-у-у?” Чому ринок, який пережив період безпрецедентного вливання інвестицій задля стабільності  телеком-інфраструктури під час повномасштабної війни, знову вирішив в’язатись у ще одну війну — цього разу демпінгову. Тобто оператори, витративши не тільки космічні гроші у розгортання й апгрейд мереж (мобільний стандарт 4G, «фікса» у PON, енергонезалежність, магістралі у 100–400 Gbit), зіткнулися з необхідністю вкласти не менше грошей у відновлення мереж, додаткових резерів і забезпечення їхньої стабільності. А в результаті не був підвищений цінник на послуги (щонайменше в 3–5 разів), так ще надумали відновити стару добру традицію демпінгових воєн. 

Для осягнення без перебільшення космічного масштабу інвестицій, наведу лише деякі цифри та лише топ-3 операторів.

Загальні інвестиції операторів тільки мобільного зв’язку з початку запуску 4G — понад 75 млрд грн. Більш того, незважаючи на війну, лишень один оператор інвестує 600 млн у. о. у відновлення та відбудову телеком-інфраструктури України. 

Витрати (СAPEX) операторів зв’язку (у тому числі на відновлення пошкоджених елементів мережі внаслідок бойових дій, прильотів тощо) — більш ніж 27 млрд з початку повномасштабного вторгнення.

Інвестиції у забезпечення енергетичної незалежності мереж (акумулятори, генератори, запас пального для них тощо) — понад 3 млрд. 

Сотні тисяч інженерів-зв'язківців, задіяних у галузі, щоденно якщо не під кулями та прильотами, то як мінімум в умовах перепадів енергопостачання та постійних аварій буквально воюють за те, аби щосекунди забезпечувати нас зв’язком. А скільки колег на «передку»! 

Бачив різні оцінки щодо втрат галузі. Мали не одну зустріч і дискусію з її фахівцями про те, як допомогти операторам відновитись. Для простоти візьмемо дані  Світового банку. За його оцінками, телеком-галузь України втратила близько 100 000 000 000 грн тільки за перший рік війни. Ще раз прописом — СТО МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ. Щоб усвідомити цей показник, переведіть його в долари США й уявіть, що вся кімната, в котрій ви читаєте цей допис, була завалена стодоларовими купюрами, які згоріли водночас…

Міркування друге: пиріг, що невпинно тане 

Останнім часом часто чую тезу, що оператори мають шалені прибутки. Але ж і витрати небачених масштабів не лише для України, але й за мірками глобального телекому. Хтось іде ще далі та популяризує популістичну ідею: доступ до  інтернету — це базова потреба людини, котру давно вже час вписати до Конституції як безоплатне базове благо. Шариківщина та швондерівщина — відняти та поділити. 

Так, галузь заробила, але головний акцент — заробила у гривні. У доларах США, а саме за них купують обладнання, експертизу, технології, рахують вкладення та витрати власники й інвестори, все далеко не так солодко. 

Ринок телекому вже давно не «солодкий пиріг». Операторам час зрозуміти: демпінг не лише рубає гілку, на якій сидить кожен із операторів, але й знищує дерево, що живить усю галузь.

Міркування третє: їжі та видовищ 

Розумію, що великі гроші й інвестиції хвилюють далеко не всіх нас — пересічних абонентів. Нам подавай їжу (зв'язок зараз — це коммодіті, без якого ви часто не заробите та й не завжди купите їжу) та видовища — відео та соцмережі на ходу та решта онлайнових розваг. Але без грошей не буде телекому. Так от щоб зрозуміти, які копійки в дійсності ми платимо за видовища та їжу (зв'язок), придивіться до свого стандартного дня. І подумайте, як він змінився за останні два роки. 

Житло, в якому ви прокинулись, – вартість комуналки зросла у скільки разів?  

Транспорт і пальне, які потрібні зв’язківцям для виїздів на аварії, на поточний сервіс елементів мережі та для заправки генераторів.

Доїхали на роботу – у скільки разів зросла мінімальна зарплата?

Перерва на каву. Часто інтернет порівнюють із чашкою кави: так, ціни будуть суттєво відрізнятись у різних кав'ярнях, але загальна тенденція – зростання вартості запашного напою мінімум утричі.

Вийшли на обідню перерву: їжа – тут взагалі безмежний простір для порівняння, але статистика каже про подвоєння та потроєння цінників.

Майже все, за що ви платите за один лише день, вартує дорожче, ніж ви платите за зв’язок. 

А наскільки зросли тарифи на зв’язок за останніх два роки?  Галузь фактично заморозила їх — це був вияв соціальної солідарності з українцями, але ціною шалених ризиків просто втратити галузь разом зі зв’язком.

До чого я це кажу? Та до того, що за все в нашому житті треба плати. Хочете просто бути на зв’язку – будь ласка, платіть. Хочете бути на зв’язку під час блекауту чи прильотів – будь ласка, платіть. Хочете, гарну швидкість, відсутність флапів – платіть. Хочете дивитися якісний контент: топовий матч чи новий фільм у нормальній якості – платіть.

І це ми говоримо про «тут і зараз». Світ не стоїть на місці. Ми любимо похвалити нашу банківську систему, поштовий сервіс, медицину, Дію і т. д., але все це потребує нормальної інфраструктури зв’язку, яку потрібно постійно розвивати, вкладаючи гроші. Не існує в нашому світі нічого безкоштовного, а тим більше безкоштовного, якісного та безпечного водночас, та ще й в умовах такої жахливої руйнівної війни.

Міркування четверте: перші у світі

Зізнаюсь: незважаючи на мою публічність, я дуже боюсь камер і тим паче ефірів. Це сталось після годинного хейту в ефірі одного з телеканалів, де я розповідав про те, що українці платять копійки за одну з найякісніших послуг у ВСЬОМУ СВІТІ. До студії телефонували пенсіонери та буквально кляли мене як ненависного капіталіста-технократа, який прагне відібрати останні копійки у бідних людей. Теза, що в Україні найдешевший у світі інтернет, не нова.

У 2023-му Україна знову в ТОП-3 країн із найдешевшим інтернетом.

На що мені часто закидають: «А у них зарплата інша!» Гаразд, давайте подивимось на співвідношення середньої зарплати та витрати на послуги зв’язку: тут ми посіли 52 місце серед країн світу з показником 1,42% витрат на мобільний зв’язок від середньої офіційної зарплати людини.

І це без урахування «улюбленої гри» українців – «моя хата скраю, а зарплата у тіні вишневого садочка».

Міркування п’яте: ключове 

Я би хотів звернутись до друзів, котрі постійно питають мене, тариф якого оператора краще вибрати.

Хочу порадити: нам потрібно готуватись до розуміння того, що якщо ви користуєтесь послугами дешевше 500 грн на місяць — ви підтримуєте знищення нашої галузі. 

Також хочу передати привіт операторам, які демпінгують. Друзі, якщо ви не цінуєте свою роботу, будь ласка, не знищуйте галузь, яка не лише об'єднує нашу країну, а й дає можливість людям заробити, а всім нам —залишатися на зв'язку.  

Висновок

Висновок – Make love not war. Колеги із телекому, воюйте не один з одним, воюйте за увагу та прихильність ваших абонентів. Донесіть до наших абонентів цінність нашої послуги. І той простий факт, що місяць якісного зв’язку не може мати копійчану вартість.

А висновків для нас — пересічних абонентів — не буде. Буде просто прохання: підтримуйте ЗСУ та не забувайте і про бійців «телеком-фронту», вчасно сплачуючи абонплату за інтернет/зв'язок/ТБ. І не ведіться на шарові тарифи, які вбивають галузь. 

Анатолій Фроленков, консультант у Телеком ІТ Медіа, точка обміну трафіком "1-ІХ"

Наступна публікація