Експерти кажуть, що бюджетом-2013 українців зробили "лохами"

Праця колективної безвідповідальності

Верховна Рада України на своєму останньому засіданні за 32 хвилини встигла ухвалити державний бюджет, за яким країна житиме весь наступний рік.

Народні обранці отримали проекти документу фактично в день голосування. Відтак, ознайомитися і зрозуміти, що очікує державу у 2013 році, можливості не було.

Проте бюджет ухвалений. Опозиція критикує, експерти називають його невдалим, а регіонали переконують, що все буде гаразд. Загалом критики і захисники документу сходяться на думці, що зміни будуть, але не можуть сказати коли саме.

ТСН.ua дізнався у політиків та експертів, як житимуть українці у 2013 році.

Напередодні голосування народний депутат від опозиції Андрій Павловський заявив, що його політична сила готова до блокування трибуни. Однак опозиціонерів 6 грудня у залі і видно не було.

Свою пасивність вони пояснили тим, що влада повинна взяти на себе всю відповідальність за ситуацію.

За словами вже колишнього нардепа від "БЮТ-Батьківщина" Остапа Семерака, вони мали сценарій протистояння, але все ж таки вирішили утриматися від бійок і блокування трибуни. Відтак, соратники Юлії Тимошенко обрали стратегію публічної критики.

"Є закони, де уряд і парламентська більшість беруть на себе відповідальність. Саме таким законом і є бюджет. Я вважаю, що українське суспільство повинно відчути результати врядування тих політиків, за яких вони голосували", - додав він.

При цьому, Семерак вбачає в бюджеті бажання влади щороку підвищувати видатки на силові структури. Така політика, як вважає політик, пояснюється побоюваннями масових акцій протесту. Як приклад він навів те, що в Україні сержант "Беркута" отримує зарплату в 7-8 тисяч гривень, а викладачі вишів - кілька тисяч.

Проте в опозиційному таборі готові не тільки до критики, але й до конкретних пропозицій владі. Зокрема, підготували низку законопроектів, які дозволять покращити показники бюджету.

Однак є й небезпека. Так, народний депутат від Об'єднаної опозиції "Батьківщина" Ксенія Ляпіна заявила ТСН.ua,  що Верховна Рада не може без дозволу Кабміну вносити правки до держбюджету.

За її словами, ухвалений закон є "працею колективної безвідповідальності", оскільки документ приймав уряд, якого вже немає, а ухвалювала Рада, якої фактично також не було. "Ніби країна є, бюджет недолугий прийняли, а хто відповідає - невідомо. Я думаю, що це була придумана стратегія", - сказала депутат.

За оцінками Ляпіної, уряд заклав не лише видимий дефіцит (50 млрд грн), але й прихований. Серед  таких статей є випуск облігацій для залучення коштів для НАК "Нафтогаз" та інші потреби. Політик підрахувала, що рівень дефіциту збільшиться ще на 50 млрд грн.

"Ми, звичайно, будемо піднімати питання про перескладання бюджету. Від нового уряду вимагатимемо надати цифри реальні, адже Кабмін повинен показати нам свої наміри і програму дій на цілий рік", - зазначила опозиціонерка.

"Нормальний і збалансований" бюджет

Проте в таборі регіоналів такі прогнози і оцінки політичних опонентів викликають нерозуміння і обурення. На думку народного депутата від Партії регіонів Владислава Лук'янова, найважливіше - уряд не розбалансував бюджет за макроекономічними показниками.

Політик вважає позитивом, що профільний комітет фактично без доопрацювання і обговорення виніс законопроект на голосування.

"Головне, що залишились основні показники. Доопрацювання в профільному комітеті зводилось тільки до виправлення великих технічних неузгодженостей. Були внесені невеликі коректування в соціальні статті бюджету. Відтак, було дуже обмежене втручання комітету, і в результаті він вийшов на голосування дуже збалансованим", - заявив Лук'янов.

Регіонал пригрозив розпорядникам бюджетних коштів відповідальністю, якщо гроші будуть йти не за призначенням.

"Я не маю жодних сумнівів, що підвищиться відповідальність посадовців. Але ті, хто цього не зрозуміє, будуть нести відповідальність, в тому числі адміністративну і кримінальну", - додав політик.

Із своїм колегою по фракції погоджується і Володимир Зубанов, який вважає бюджет "нормальним і збалансованим".

"Навіть у важкій ситуації бюджет передбачає збільшення соціальних пільг, зарплат. Ці виплати збільшаться на 10-15%, а інфляція зросте на 6%, тому доходи населення зростатимуть", - переконує нардеп.

Він категорично не погодився із скороченням видатків силовим структурам. За його словами, під час періоду, коли влада активно бореться із корупцією, урізати фінансування силовиків категорично не можна.

"Щоб боротися з корупцією необхідні відповідні сили. В тому числі і правоохоронні. Якщо ми хочемо знаходити недоліки в роботі чиновників і тих, хто причетний до корупції, треба підвищувати зарплати працівникам Генпрокуратури, МВС тощо", - додав політик.

Також регіонал попросив не забувати, що в багатьох державах тривають масові акції протестів населення, а тому "для захисту людей потрібні правоохоронні органи, які треба забезпечувати обмундируванням і засобами роботи".

"Лялька" для лохів

Бюджет за авторством Миколи Азарова критикують не лише опозиціонери, але й експерти. Так, політолог Віктор Небоженко назвав документ "лялькою".

"У кримінальному середовищі є поняття "лялька", коли замість грошей рублений папір виплачується якомусь лоху. Тому нинішній бюджет – це "лялька" без економічного змісту, який підсовується українському суспільству, як одному великому колективному лоху", - сказав він.

Небоженко зазначив, що новий Кабмін повинен із усією серйозністю підійти до змін статей держбюджету, адже "нинішній документ призначений для ручного керування Миколою Азаровим і подальшого розпилювання коштів".

"Якщо його перекласти на англійську або російську і дати професіоналам, то вони одразу скажуть, що він нереальний. Це бюджет ручного керування на ім'я Миколи Азарова", - обурено заявив він.

У свою чергу, екс-міністр економіки Віктор Суслов переконує, що ні уряд, ні парламент не будуть нести відповідальності за свої кроки. "Звичайно, Верховна Рада буде його радикально корегувати", - сказав він.

Суслов повідомив, що уряд з двох сценаріїв обрав оптимістичний, але варто було написати бюджет із песимістичним прогнозом. "Прийняття песимістичного сценарію було б кращим варіантом, адже влада б обережно працювала із економічними показниками. Не виключено, що буде так, як це відбулось цього року, коли бюджет недоотримав 35-40 млрд грн, що вплинуло на фінансування місцевих бюджетів", - підкреслив екс-міністр. 

Водночас Суслов додає, що свої надії уряд пов'язує із можливим зростанням показників у сільському господарстві, промисловості, збільшенні надходжень від транзиту газу через територію України. "Думаю, бюджетні показники можна виконати, якщо влада отримає значні позики для оплати", - переконує він.

Втім, вже сьогодні зрозуміло, що державний бюджет на 2013 рік став черговим яблуком розбрату влади, опозиції і експертів.

Розподіл державних коштів викликає багато питань, адже усі стверджують, що країні не уникнути удару кризи, в якій найбільше постраждають, як правило, незахищені верстви населення.

Дмитро Стефурак

А як Ви вважаєте, у кого найбільше шансів очолити Кабмін? Беріть участь в опитуванні на ТСН.ua.