Глава ФГВФО розповів про умови свого звільнення та стосунки з Порошенком і Кононенком

Ворушилін планує повернутися в бізнес.

Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костянтин Ворушилін нині – на екваторі перебування на цій посаді. Планує звільнитися, щойно виконає всі чотири завдання, які поставив перед собою. Потім хоче повернутися в бізнес, звідки й прийшов у державну структуру.

"Ми всі втомилися від всього, що відбувається. Я, як і Гонтарева (голова Нацбанку, яка написала заяву на звільнення, але її досі не задовольнили), прийшов з бізнесу з розумінням, що потрібно виконати певну роботу і повернутися назад у бізнес. Я перед собою поставив чотири великі завдання. Деякі з них вже виконані. Перше завдання - автоматизація виплат вкладникам. Друге - організація прозорих продажів усіх активів. Але є два невирішені питання. По-перше, взаємини з нашими правоохоронними органами. У нас немає єдиної злагодженої роботи щодо повернення виведених активів (із неплатоспроможних банків). По-друге, я хочу добитися перегляду вартості запозичення для Фонду гарантування вкладів від Міністерства фінансів і НБУ. Якщо не вирішити цю проблему, то наслідки все одно ляжуть на банківську систему. Коли я вирішу всі ці питання, я теж зітхну і скажу, що місія виконана", – розповів Ворушилін в інтерв'ю виданню "Ліга.Фінанси".

Каже, що посаду голови Нацбанку йому не пропонували.

"По-перше, її, наскільки мені відомо, ще нікому не пропонували. По-друге, у мене немає бажання рухатися кудись держслужбою. Я хочу закінчити роботу в Фонді гарантування і повернутися в бізнес. Мене цей бруд уже дістав, кожен намагається лізти, інтерпретувати події по-своєму. У футболі завжди краще за всіх розбираються ті, хто сидить перед телевізором. Так і тут", – зазначив керівник ФГВФО.

ВідеоЯк чиновники наживаються на вкладниках збанкрутілих банків

Ворушилін довгі роки займався фінансами в бізнес-імперії нинішнього президента Петра Порошенка. До 2007 року він очолював банк "Мрія", який Порошенко з партнерами продав російському ВТБ, потім займався фінансово-інвестиційною діяльністю в корпорації "Богдан". До ФГВФО Ворушилін прийшов 2014-го року в розпал банкопаду. Нині відомство виводить з ринку 90 банків і судиться з їхніми колишніми власниками і позичальниками, які масово відмовляються повертати борги.

Глава ФГВФО розповів, як часто його колишній бізнес-партнер, а нині президент України Петро Порошенко цікавиться справами Фонду.

"У нього багато роботи крім нас. Але він допомагає нам, ініціював багато важливих законопроектів. Поточними питаннями президента ми не навантажуємо", – розповів Ворушилін.

Каже, що вже давно не є акціонером президентського "Міжнародного інвестиційного банку"

"Я не є акціонером вже давно. МІБ ми створювали разом. Але цей банк ніколи не брав участі ні в купівлі активів, ні у виплаті коштів вкладникам: це чисто ринковий банк", – сказав глава ФГВФО.

Ворушилін запевняє, що в стрімкому зростанні активів МІБ адмінресурсу немає.

"Це все розмови, у банку немає адмінресурсу. Він зростає за рахунок того, що окремі приватні структури тримають там великі залишки, бо вважають його надійним банком. Але, на жаль, МІБ, як і всі інші банки, не кредитує реальний сектор, тому що ризики великі й на кожен кредит потрібно формувати великі резерви", – пояснив він.

Каже, що спілкується з іншими партнерами по бізнесу. Зокрема, з нардепом від "Блоку Петра Порошенка" Ігорем Кононенком. І переконує, що, мовляв, не намагається через нього вирішувати питання щодо роботи ФГВФО, адже Кононенко не входить до профільного парламентського комітету.

"Він не є членом комітету з банків і банківської діяльності, з яким ми тісніше спілкуємося. У разі необхідності спілкуємося і з іншими нардепами. Слава Богу, не тільки з Кононенком знайомі. Вони підтримують, коли вдається їх у чомусь переконати. Просто так ніхто не підтримує", – наголосив Ворушилін.

Нагадаємо, протягом січня-березня 2017 року "Міжнародний інвестиційний банк", основним власником якого є Порошенко, отримав 26,8 млн грн прибутку. За увесь 2016 рік прибуток становив 42,6 млн грн, за 2015-й – 26,2 млн грн, за 2014-й – 16 млн грн.

Залиште свій коментар

Наступна публікація