Голова НБУ спрогнозував, що буде з інфляцією, економікою, гривнею та які є ризики

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

До кінця наступного року інфляція повинна уповільнитися до 5%.

За підсумками 2020 року інфляція в Україні повинна скоротитися до 5%. Хоча за підсумками липня й серпня цього року вона була вищою за прогнози – через вищі ціни на овочі через неврожай.

Про це йшлося під час брифінгу голови Національного банку Якова Смолія, який повідомив про зниження облікової ставки до 16,5% річних від 6 вересня 2019-го. Відповідно НБУ продовжить цикл пом'якшення монетарної політики.

"Попри сезонне зниження цін у липні, в річному вимірі показник інфляції був вищим, ніж передбачав наш прогноз – 9,1%. У серпні, за нашими оцінками, інфляція знизиться, втім теж ще буде вище прогнозної траєкторії. Таке відхилення зумовлене насамперед тимчасовими чинниками, пов’язаними із меншою пропозицією окремих продуктів харчування, зокрема овочів. Водночас базова інфляція становила 7,4% та відповідала прогнозу Національного банку. Жорстка монетарна політика продовжувала стримувати фундаментальний тиск на ціни, зокрема через канал обмінного курсу. Так, ревальвація гривні найсуттєвіше відобразилася в цінах палива та окремих продовольчих товарів. Однак, розширення споживчого попиту і підвищення реальних заробітних плат майже на 10% за рік надалі гальмували  уповільнення інфляції", - пояснив Смолій.

У НБУ переконані, що "зміцнення обмінного курсу сприятиме уповільненню інфляції в найближчі місяці. Укріплення гривні було зумовлено фундаментальними ринковими чинниками, такими як: сприятлива цінова кон'юнктура на глобальних товарних ринках, високий врожай зернових, подальше зростання експорту ІТ-послуг, зростання довіри інвесторів до української економіки, спрощення їхнього доступу до ринку внутрішніх державних цінних паперів".

Смолій уточнив, що "це, зокрема, зумовило зниження обсягів репатріації дивідендів та зростання попиту на ОВДП. Хоча приплив іноземного капіталу на ринок ОВДП суттєво послабився в останні тижні, валютний ринок залишався збалансованим".

Останнім часом знизилися ціни на нафту й газ на світових ринках. Тож у Нацбанку очікують, що це "з певним часовим лагом буде відображатися на внутрішніх цінах".

Водночас підвищення цін стимулюватимуть стрімке розширення внутрішнього попиту та високі темпи зростання зарплат.

"Так, прискорення зростання ВВП у другому кварталі до 4,6% у річному вимірі було зумовлене переважно пожвавленням внутрішнього споживання в умовах стрімкого поліпшення споживчих настроїв. Попередні оцінки економічної активності в липні засвідчили збереження стійкого внутрішнього попиту. Внутрішні політичні ризики для зниження інфляції до цілі послабилися разом з початком роботи Верховної Ради нового скликання та формуванням нового уряду. Це відкриває можливість для активізації переговорів з Міжнародним валютним фондом щодо нової програми співпраці. Попри це, зберігаються загрози фінансовій стабільності, пов’язані з перебігом судових процесів щодо рішень держави, спрямованих на оздоровлення банківського сектору", - зазначив Смолій.

Серед зовнішніх ризиків - припинення транзиту газу з Росії територією України від початку 2020 року; посилення торговельних війн та підвищення турбулентності на глобальних фінансових ринках; ескалація військового конфлікту та нові торговельні обмеження з боку Росії.

"Цикл пом'якшення монетарної політики продовжиться за умови стійкого уповільнення інфляції до цілі 5%. Темп зниження облікової ставки до нейтрального рівня 8% залежатиме від ризиків як внутрішнього, так і зовнішнього походження. Так, ми бачимо можливості для швидшого зниження облікової ставки за умови прискорення реалізації структурних реформ. Також важливою передумовою є стійке уповільнення інфляції до цілі. Натомість, у разі реалізації проінфляційних ризиків, зокрема через збереження тиску з боку попиту, процес пом'якшення монетарної політики буде більш поступовим", - пояснив голова НБУ.

Залиште свій коментар

Вибір редакції