Гроші з усіх кас київського метро йдуть на погашення мільярдного боргу "Укррослізингу"

Гроші з усіх кас київського метро йдуть на погашення мільярдного боргу "Укррослізингу"

Фото: УНІАН

Сума боргу складає майже два мільярди гривень.

Від червня цього року усі гроші, які отримують каси "Київського метрополітену", не йдуть до бюджету підприємства, а використовуються для гасіння боргу перед "Укррослізингом". 

Про це повідомляє видання "Наші гроші".

Зазначається, що 7 червня цього року Державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту було винесено постанову про арешт коштів КП "Київський метрополітен", що перебувають у касах підприємства або надходять до них. 

Арешт накладено в рамках провадження, за яким метрополітен повинен виплатити 1,83 мільярда гривень ТОВ "Укррослізинг". Також припиняється використання коштів, які надходять до кас, для видатків. Це триватиме до повного виконання рішення суду. 

Незважаючи на оскарження КП "Київський метрополітен" такого рішення, суд визнав дії Мін'юсту зі стягнення коштів законними. 

У метрополітені склалася критична ситуація з арештом рахунків виконавчою службою Міністерства юстиції України щодо договору лізингу 100 вагонів. Договір на їхнє придбання був погоджений депутатами Київради ще 2009 року. Через кілька місяців сторони уклали додаткову угоду, включивши в договір так званий коефіцієнт коригування. Простіше кажучи, метрополітен зобов'язався компенсувати "Укррослізингу" усі витрати, пов'язані з постачанням вагонів у лізинг, у разі якщо угода не буде виконана до кінця. Так і сталося. "Укррослізинг" поставив метрополітену 100 вагонів, придбаних у Крюківського вагонобудівного заводу і російських "Вагонмашу" і "Метровагонмашу". Київська підземка розплатилася з постачальником частково: з основної суми договору в 1,4 млрд грн борг метрополітену становить понад 500 млн грн.

"Укррослізинг" подав позов до суду – метрополітен програв усі інстанції. Сума стягнення – 1,96 млрд грн. Із них 774 млн грн - основний борг за договором з урахуванням пені, відсотків за користування предметом лізингу, а також інфляційні нарахування. Ще майже 1,2 млрд - результат того самого коефіцієнта коригування, включеного в договір вже після його підписання. 

Повʼязані теми:

Наступна публікація