Столичній владі вигідно, щоб у місті з'являлось якнайбільше кіосків.
На сьогоднішній день кількість кіосків у Києві перевалила за 15 тисяч, тоді як ще 5 років тому, коли столична влада оголосила про наміри знести половину малих архітектурних форм, їх було 7 тисяч.
Наразі, щоб будь-який кіоск запрацював легітимно, згідно із Земельним кодексом, його власникові необхідно оформити право землекористування ділянкою. Тільки це дає гарантію того, що ТС припинять масово з'являтись в місцях, де їх розміщення забороняють будівельні норми і правила: на виходах із метро, зупинках громадського транспорту, газонах, біля дитячих садків тощо, пише "Український Тиждень".
При цьому підприємці, убезпечивши себе цим від знесення кіоску, охоче б поповнювали міську скарбницю платою за користування комунальною землею.
Проте саме цього столична влада робити і не бажає. Рішення Київради, яке перекреслило надії власників ТС на укладення з містом хоча б договорів обмеженого права користування землею, було ухвалене рік тому. Тоді в КМДА вперше додумались в обмін на дозвіл на розміщення кіоску вимагати від підприємців сплати пайових внесків.
Такі внески, згідно з висновками науково-правової експертизи, як постійний платіж власниками конструкцій незаконні. Неправомірно навіть вимагати навіть одноразову їх сплату від тих із них, хто раніше мав чинні договори оренди на ділянку під своєю конструкцією і досі вносить за неї плату або земельний податок.
Брати участь у такому "лохотроні" більшість кіоскерів відмовляються. Як наслідок - торік замість запланованих владою 150 млн грн до міського бюджету від сплати пайових внесків надійшло 6-8 млн грн.
На Земельний кодекс у Києві всім начхати, а питання роботи ТС у будь-якому місці можна залагодити за допомогою хабарів. До того ж дозвіл, виданий КМДА на розміщення торгової точки, виданий на основі пайового внеску, не є законною підставою для встановлення кіоску. Тому 2011 року міськбюджет поповнили гроші лише за розміщення близько 3 тис. конструкцій.
При цьому бізнесмени платили переважно тільки за самовільно встановлені під час дії мораторію на розміщення нових кіосків точки, щоб мати підстави для легалізації цих споруд.
Таким чином, влада не бореться з кіосками, а лише збирає хабарі за їх легалізацію, і сама зацікавлена в тому, щоб МАФів було встановлено якнайбільше.