Компенсація за пошкоджене майно під час війни не призначать без копії з Держреєстру: що потрібно знати власникам

Отримати компенсацію за пошкоджене або знищене житло в Україні неможливо без підтвердження права власності через державні реєстри нерухомості. Експерти пояснюють, що без офіційної копії з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно процедура отримання компенсації фактично блокується.

Йдеться про одну з ключових вимог чинних механізмів відшкодування збитків, які були запроваджені після початку повномасштабної війни. Власник житла має довести свої майнові права документально, а головним доказом виступає саме інформація з державного реєстру. Якщо ж житло не було внесене до реєстру або документи втрачено, виникають суттєві складнощі з отриманням компенсації.

Які документи необхідні для отримання компенсації

Найменше клопоту матимуть власники, чиє майно вже зареєстроване в електронній системі, адже їм достатньо взяти відповідний витяг. Таку довідку, що виступає основним підтвердженням для нарахування компенсації, легко оформити через сервіс «Дія», відвідавши найближчий ЦНАП або звернувшись до нотаріуса.

Якщо ж дані про нерухомість відсутні в цифровому реєстрі, процедура стає складнішою. Це зазвичай стосується об’єктів, право власності на які виникло до 2013 року через купівлю, спадкування чи приватизацію. У такій ситуації першочерговим завданням є офіційна реєстрація майна в ДРРП (Державний реєстр речових прав на нерухоме майно), без якої подати заявку на допомогу неможливо.

Для оновлення інформації в реєстрі необхідно підготувати паспортні дані та податкові номери всіх господарів оселі. Крім того, знадобляться оригінали документів, що підтверджують ваше право на житло — договори обміну, дарування чи купівлі, свідоцтва про спадок або приватизаційні папери, а також архівні відомості з попередніх баз даних.

Роль БТІ та архівної частини реєстру

Об’єкти нерухомості, оформлені до 2013 року, вже зафіксовані в державній системі, проте лише в паперових архівах місцевих бюро технічної інвентаризації. Робота державного реєстратора полягає не в повторному визнанні вашого права власності, а в простому перенесенні наявних даних із паперових носіїв до сучасного електронного реєстру.

Під час цього процесу до цифрової бази вносять номер і дату первинної реєстрації зі старого реєстру БТІ, що і стає офіційним підтвердженням прав власника в новій системі.

Хоча деякі працівники ЦНАП або нотаріуси іноді вимагають надати технічний паспорт, експертка з нерухомості Людмила Сімонова, вважає це не завжди обґрунтованим. Згідно з постановою кабміну №1141, цей документ обов’язковий лише тоді, коли у ваших основних паперах на житло не вказана його загальна чи житлова площа. У такому разі дані мають бути взяті з єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у вигляді цифрового техпаспорта.

Якщо ж площа квартири чи будинку чітко прописана в договорі або свідоцтві, ви маєте право наполягати на реєстрації без додаткового техпаспорта. У разі суперечки варто вимагати письмову відмову, пам’ятаючи, що остаточний вердикт виносить саме державний реєстратор, а не адміністратор, який лише приймає документи.

Що робити, якщо БТІ знищене або документи втрачено

Коли майно вже зареєстроване в ДРРП, ситуація вирішується просто — витяг можна отримати в будь-якому ЦНАП. Труднощі виникають лише тоді, коли запису в електронному реєстрі немає, хоча паперові підтвердження вціліли. У такому разі спочатку потрібно взяти довідку про те, що відомості в ДРРП відсутні, а також документ, що підтверджує знищення чи втрату архівів місцевого БТІ.

Якщо ви маєте на руках оригінал документа з відмітками БТІ, де вказана площа помешкання, вам слід звернутися до нотаріуса або реєстратора в ЦНАП для внесення об’єкта до бази. Будь-які додаткові папери, як-от старі технічні паспорти чи квитанції про оплату комунальних послуг, стануть корисними доказами вашого права на житло.

Найважче довести право власності, якщо договори спадщини чи дарування свого часу взагалі не були зареєстровані в бюро технічної інвентаризації. У такій ситуації єдиним виходом залишається судовий позов для встановлення факту володіння майном. Зазвичай суди підтримують громадян, якщо ті можуть підтвердити тривале проживання в оселі або користування нею.

У разі втрати самих оригіналів їх можна спробувати відновити через нотаріуса, який оформлював угоду, або через органи приватизації за допомогою запиту в ЦНАП. Однак поєднання повної втрати документів та знищення архіву БТІ робить процес юридичного відновлення прав через суд надзвичайно тривалим і складним.

Як діяти власникам житла на окупованих територіях

Окрема категорія — громадяни, які виїхали з тимчасово окупованих територій і залишили всі документи на житло. У такому разі їм рекомендують звертатися до органів, що працюють на підконтрольній території, для відновлення особистих і майнових документів.

Нині створюється спеціальний ресурс — «Реєстр тимчасово окупованих територій». Також діють ЦНАПи міських рад окупованих міст, зокрема Маріуполя, які допомагають відновлювати документи на нерухомість. Однак це значно простіше зробити, якщо об’єкт уже був внесений до ДРРП. Якщо ж жодних документів не залишилося і нерухомість не була зареєстрована, необхідно зібрати максимальну доказову базу для суду, щоб внести відомості до реєстру.

Головний висновок

Ситуації можуть бути різними, але ключовий принцип залишається незмінним: спочатку необхідно відновити або підтвердити право власності на житло, внести його до Державного реєстру речових прав, отримати офіційну виписку і лише після цього подавати документи до комісії, що ухвалює рішення про компенсацію. Без копії з ДРРП, навіть за наявності старих паперових документів, отримати відшкодування за пошкоджене житло фактично неможливо.