Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Кременчуцький НПЗ відповів лобістам імпорту з РФ: готові підписувати довгострокові контракти на теперішніх умовах

Кременчуцький НПЗ відповів лобістам імпорту з РФ: готові підписувати довгострокові контракти на теперішніх умовах

Прес-служба "Укртатнафти" виступила з різкою заяву на адресу "захисників" російського імпорту дизельного палива і скрапленого газу.

Кременчуцький НПЗ офіційно заявив про готовність підписання довгострокових контрактів на поставки палива в Україні на поточних умовах, що повністю нівелює заяви лобістів російського імпорту про підвищення цін.

Про це на своїй сторінці у Facebook заявив перший заступник гендиректора "Укртранснафти" Андрій Пасішник, пославшись на сьогоднішню заяву "Укртатнафти".

"Зрада відміняється! Кременчуцький НПЗ офіційно заявив про готовність підписання довгострокових контрактів на поточних умовах, що повністю нівелює заяви лобістів російського імпорту про підвищення цін! Будь ласка, контрактуйтеся у національного виробника і ніякого підвищення цін після введення мит на російський імпорт не відбудеться!", - написав Пасішник. 

Нагадаємо, сьогодні прес-служба "Укртатнафти" виступила з різкою заяву на адресу "захисників" російського імпорту дизельного палива і скрапленого газу. 

Серед іншого в компанії наголосили, що готові підписувати контракти на постачання дизельного палива на існуючих зараз умовах.

"Ми готові підписувати контракти на постачання дизельного палива з металургами, аграріями, мережами АЗС на існуючих зараз умовах, незалежно від того чи буде мито на російські нафтопродукти, чи ні. І, таким чином, відповісти на ті звинувачення, що публікують захисники інтересів Росії на нашому ринку", - йдеться в заяві. 

В компанії наголошують, що національні товаровиробники наполягають на захисті тільки від російського імпорту. Це не стосується імпорту з Білорусі, Литви, Польщі, танкерних поставок, які здійснюють всі учасники ринку.

Крім того, в заяві зазначається, що ринок конкурентний і ціни будуть стабільні.

"Якщо постачальники російського пального піднімуть ціни на суму мита, вони будуть неконкурентними стосовно інших. Мито вводиться не для підняття цін, а для направлення в український бюджет тих пільг, надприбутків і субсидій, які отримують російські виробники від РФ для завоювання ринку України неконкурентним шляхом", йдеться в заяві.

Відео Дешева ціна чи метод впливу: більше половини скрапленого газу до України потрапляє з Росії

Понад половина скрапленого газу та дизельного пального в Україну потрапляють із Росії. Часто ціни на таке пальне, кажуть експерти, нижче, аніж у конкурентів. Як наслідок - агресор збільшує свій вплив, не дозволяє розвиватися українським виробникам, а в разі потреби - може взагалі перекрити поставки в Україну. Тому у Верховній раді уже заговорили про впровадження мит для російського пального.  

Про це йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Нафтопереробники скаржаться – конкурувати із скрапленим газом сьогодні стає важче. Передусім через акцизи. Скраплений газ, мовляв, має у кілька разів нижчі ставки, аніж той же бензин чи дизель. Тому і просили Кабмін підняти акцизи на газ. І паралельно – знизити його для бензину.

У Кабміні порахували, що це начебто могло б спричинити здорожчання пального і відмовили. А будь-які відрахування у бюджет пообіцяли не чіпати. Втім, нафтопереробники – не єдині, хто має претензії до скрапленого газу. Мова не лише про ставки акцизу, а й його походження. Більшість скрапленого газу в Україні – імпортована. Тобто, заробляють на ньому інші країни. І безумовний лідер тут – Росія.

"Український ринок для РФ, яка не є нашим партнером, а є агресором – він є надприбутковим. Тобто заробіток складає десь 130 доларів на тонні, тоді як у Європі – 15$", – вважає президент Асоціації операторів ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук.

Росія нині поставляє на наш ринок більше половини скрапленого газу та дизельного палива. А це вже суперечить рішенню РНБО та енергетичній стратегії. Вони передбачають, що із однієї країни може йти не більше третини від загальноукраїнського обсягу споживання того ж газу чи дизеля.

"Якщо ми бачимо, що частка збільшується – ми маємо говорити із учасниками ринку", – каже нардеп Андрій Мотовиловець.

Він – один із тих нардепів, що виступають за запровадження додаткових мит для скрапленого газу та дизеля із Російської Федерації. Каже, імпортери газу хоч і сплачують податки та мито, втім, не дають додаткових прибутків місцевим бюджетам. Наприклад, якби переробка здійснювалася в Україні, інвестори б владали у нові заводи, гроші держава заробляла б іще більше. І не залежала від інших.

Сторонником підвищення мит є "Нафтогаз", "Укргазвидобування" та "Укрнафта". Там пропонують запровадити трохи більше 8 відсотків мита цьогоріч і до 2024 року довести його до 25%. Пояснюють, Росія субсидує своїх виробників, а це дозволяє їм захоплювати ринки, отримувати надприбутки та в разі потреби – тиснути на споживачів.

"Якщо російські компанії отримують надприбутки, то чому ми не можемо їх взяти у вигляді додаткових мит. І таким чином подбати про нашу енергетичну безпеку", – вважає керівник ТОВ "Нафтогаз Ойл Трейдинг" Сергій Федоренко. 

Частина асоціацій навпаки виступили проти мит. Це аграрії, перевізники та імпортери пального. Певні, нововведення може значно вплинути на ціни як газу так і дизеля. Водночас експерти кажуть, така ситуація можлива.

Втім цього може і не статися через падіння попиту у кризу. Все це, мовляв, потрібно детально прорахувати. Зробити це б, зокрема, мали б і у Мінекономіки. Але там коментарів із приводу мит уникають. Ось уже другий тиждень вони не відповідають на запит журналістів.  Частина депутатів навіть поскаржилася до Нацполіції на членів Міжвідомчої комісії із питань міжнародної торгівлі, яка б і мала розглянути це питання. Втім навіть після цього – вона не провела засідання. Водночас у Верховній раді пообіцяли – питання мит вже найближчим часом розглянуть на засіданні комітету із податків та зборів.

Кореспондент ТСН Олександр Романюк

Дешева ціна чи метод впливу: більше половини скрапленого газу до України потрапляє з Росії

Залиште свій коментар

Вибір редакції