Кремлівська економіка за крок до колапсу: як Путін війною затягує зашморг на шиї РФ

2026 року досягнення мирної угоди про зупинення війни між Україною та Росією за посередництва США навряд чи можливе. Як пише Reuters, посилаючись на слова керівників пʼяти європейських розвідок, Москва використовує цей «театр переговорів» з Вашингтоном для послаблення санкцій та укладення угод між США та Росією. Нагадаємо, що на початку лютого Володимир Зеленський заявляв про «пакет Дмитрієва» — економічні угоди між РФ та США на $12 трлн — які Москва запропонувала Трампу. 

Також керівники європейських розвідок впевнені, що Кремль не прагне швидкого миру, а російська економіка, попри поширені оптимістичні заяви багатьох західних політиків та експертів, не перебуває на межі колапсу. Після чергових дводенних переговорів США, України та Росії у Женеві цього тижня спецпредставник Трампа Стів Віткофф, який разом із зятем Трампа Джаредом Кушнером бере участь у цих зустрічах, заявив про великий прогрес. Водночас журналіст Axios Барак Равід повідомив, що ці переговори зайшли в глухий кут через позицію очільника російської делегації Володимира Мединського. 

На Мюнхенській безпековій конференції деякі експерти прогнозували, що вже цього літа Путіну доведеться зробити вибір: або пристати на угоду, яку пропонує Трамп, або продовжувати війну на виснаження. Такі оцінки грунтуються на двох припущеннях: глибоких економічних проблемах у російській економіці та збільшенні тиску Трампа на Україну на тлі наближення проміжних виборів до Конгресу в листопаді цього року. Без гучних перемог, як-от всередині США чи на міжнародній арені, республіканці можуть втратити Палату представників, адже восени американці переобиратимуть її повний склад. 

Перші прогнози про початок реальних проблем у російській економіці саме 2026 року західні аналітики озвучували ще два роки тому. Тож у цій статті ТСН.ua читайте про те, що ж насправді відбувається з економікою ворога та що реально може підштовхнути Кремль до зупинення бойових дій. 

Шалена інфляція: Путін радить їсти менше м’яса

Після Нового року в Росії відбувся різкий стрибок цін на продукти харчування. У соцмережах повно дописів і відео, де росіяни скаржаться на дорогі продукти. Дехто порівнює це з 90-ми роками, але з єдиною різницею: тоді не було нічого, а зараз є все, але ціни — космос. Особливо набирають популярності відео, де порівнюються ціни на базовий продуктовий кошик у Росії та в різних країнах Європи й навіть США. Й у Росії зараз він авжеж дорожчий. Проте в жодному такому відео чи дописі — ані слова про війну. 

На початку лютого цього року американський Інститут вивчення війни повідомляв, що ціни на продукти харчування в Росії зросли на 25%. Причому це відбулося ще до підвищення від 1 січня ставки ПДВ від 20% до 22%. Кремль натомість рапортує про зниження інфляції до 5,9% і більше. А під час підсумкової прямої лінії у грудні 2025 року Путін, відповідаючи на запитання про стрибок цін, фактично порадив росіянам не їсти білкову продукцію, зокрема курятину. А от яйця, вочевидь, можна, бо за його словами, ціни на них вдалося знизити. 

Нагадаємо, як 2023 року ціни на яйця в Росії злетіли на понад 60%. У багатьох регіонах їх взагалі не було. Те ж саме було і з вершковим маслом, яке в багатьох магазинах просто закрили в спеціальних вітринах під замок через масові крадіжки на тлі дефіциту. Тоді Кремлю довелося обнулити ввізне мито й експортувати дефіцитні продукти з Туреччини, ОАЕ та інших країн. Зараз на тлі підвищення ставки ПДВ, цін на бензин (у лютому 2026 року на тлі ударів по російським НПЗ зростання подекуди сягнуло 6% на додачу до 11%-25% підвищення цін 2025 року) та величезного дефіциту російського бюджету, майже половина з якого йде на війну проти України, інфляція ще більше бʼє по гаманцю росіян. 

До цього додасться ще й здорожчання комуналки. Від 1 жовтня 2026 року в деяких регіонах зростання вартості комунальних послуг перевищить 40%, у великих містах — 20%. Наприклад, збитки «Газпрому» за різними даними перевалили за $77 млрд. Тому в планах Кремля щорічно підвищувати ціну газу для населення на 20%. У листопаді 2025 року Reuters також повідомляв про $50,8 млрд боргу російської залізниці, левова частка якого належить здебільшого російським державним банкам. 

У лютому 2026 року Центробанк РФ вшосте від червня 2025 року знизив ключову ставку від 16% до 15,5% (після пікового значення у 21% 2024 року). Йдеться про мінімальну ставку, за якою російський ЦБ надає позики комерційним банкам, які потім кредитують компанії і фізосіб. Проте це навряд чи врятує великі державні компанії. Їхній борг вже перевалив за $260 млрд. Санкції, які обмежують доступ до зовнішніх ринків капіталу, закривають шлях до можливості рефінансування боргів. 

У Росії створено свого роду замкнене коло, коли в перегрітій війною економіці та в умовах скорочення експортних доходів доступ до державного фінансування отримують лише ті компанії, які працюють на війну. Але й їхні борги збільшуються в геометричній прогресії. Водночас, не дивлячись на західні санкції, експорт енергоносіїв, здебільшого «тіньовим» танкерним флотом, залишається основним джерелом доходу російського бюджету. А, наприклад, «Росатом» і «Роскосмос», які також обслуговують російський ОПК, взагалі не санкціоновані. 

Колапс економіки РФ: що реально може спрацювати

За даними Служби зовнішньої розвідки України, підвищення в Росії ставки ПДВ до 22% навряд чи забезпечить очікуване зростання бюджетних надходжень. Навпаки вищі ціни зменшать прибутки підприємств, фонд оплати праці та податкові платежі з доходів населення. Крім того, це ще більше підвищить вартість державних запозичень. 

У підсумках з цьогорічної Мюнхенської безпекової конференції ТСН.ua вже писав, як на відкритих заходах європейські та американські політики й посадовці говорили про серйозні проблеми в російській економіці, а на закритих — що не мають достовірних даних про її реальний стан через закритість режиму. Західні аналітики зазначають, що Росія має достатньо грошей для продовження війни проти України. Разом із цим вони переконані, що способи Кремля втриматися на плаву в довгостроковій перспективі паралізують російську економіку.

Ще від 2024 року експерти прогнозували колапс російської економіки до кінця 2026 року. За даними МВФ, державний борг Росії становить 23% ВВП. Порівняно з іншими світовими економіками це досить низький показник. За даними того ж МВФ, 2025 року російська економіка майже зупинилася, показуючи зростання лише на 0,6%. Проте, знову ж таки, Кремль давно закрив доступ до реальних цифр, спотворюючи картину. Для порівняння, економіка Німеччини 2025 року зросла лише на 0,2%. Тож на цифри, які дають російські відомства, орієнтуватися взагалі не варто. 

Західні ЗМІ рясніють новинами про масове закриття кафе та ресторанів по всій Росії та космічні ціни, наприклад, на свіжі огірки, вартість яких сягнула $4 за кілограм. Аналітики прогнозують, що дефіцит бюджету РФ 2026 року може збільшитися навіть втричі на тлі зменшення закупівель Індією російської нафти, падіння цін на нафту та застосування ще більших знижок на експорт російських енергоносіїв. Як пише Bloomberg, на тлі тиску з боку адміністрації Трампа щодо скорочення закупівель енергоносіїв із РФ Нью-Делі готується до імпорту нафти з Саудівської Аравії.

Проте основний удар західних санкцій, як вже неодноразово писав ТСН.ua, має бути зосереджений саме на «тіньовому» флоті РФ. Загалом, за різними оцінками, він налічує 940–1400 суден. Причому кожного року їхня кількість збільшується. Під санкціями зараз перебуває майже 600 таких кораблів. Це доволі старі, на межі списання, незастраховані танкери, які дуже часто змінюють прапори та здійснюють перевалку нафти з судна на судно поза портами просто в морі, створюючи серйозні екологічні ризики.

Українські експерти звертають увагу на те, що під час масованих ударів по українській енергетичній інфраструктурі Росія застосовувала ракети виробництва вже цього 2026 року. За словами президента Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайла Гончара, це означає, що фактично ракети з конвеєра йдуть прямісінько на застосування: нафту видобули — швидко продали (переробляти — це додатковий час) — виторг в касу — гроші у виробництво — ракети на фронт. Саме цей факт, а не обнадійливі показники, які тиражують російські відомства, говорить про проблеми в російській економіці. 

За даними порталу Black Sea News, 2025 року 47,7% російської сирої нафти експортувалося з портів у Балтійському морі, ще 19,34% — з портів у Чорному морі. Президент Зеленський вже неодноразово закликав європейських партнерів фактично перейти від слів до дій, і почати затримувати підсанкційні російські танкери. Як це зробили США та Британія на початку січня цього року з російським танкером Marinera. До того ж це б могло вплинути на рішення про чергову хвилю мобілізації у Росії. Останні дії щодо обмеження роботи месенджера Telegram у Росії свідчать, що Кремль серйозно розглядає цей сценарій.