Людина має працювати там, де живе. Як аграрії допомагають вирішити кадрові проблеми на селі

Ми розібралися, як великим агрокомпаніям вдається знаходити кваліфікованих спеціалістів, мотивувати їх та ростити з них керівників.

"На полях немає кому працювати", "усі виїхали за кордон", "кваліфікованих спеціалістів на селі немає" — ці тези чи не щодня лунають на кадрових форумах та різноманітних тематичних бізнес-зустрічах. Ще якихось сотню років тому в українських селах  проживало  82% населення і тільки 12% — у містах.

Нині ситуація докорінно змінилася:  нині в містах проживає близько 70% громадян, водночас кількість сільських мешканців невпинно скорочується. І причиною цьому є не лише урбанізація, яка набирає обертів. З карти України щороку зникає близько  двох  десятків сіл. Найчастіше села покидає працездатна молодь в пошуках роботи і кращого життя.


Майже відсутній розвиток сільської інфраструктури, ціла низка економічних, соціальних та екологічних проблем спонукають людей полишати рідні домівки назавжди. 

Цю ситуацію намагаються виправити агропідприємства, виробничі потужності яких розташовані здебільшого в сільській місцевості. Агровиробники навчилися покривати потребу в робітниках за рахунок сільського населення, заохочуючи їх залишатися на своїй малій Батьківщині, працювати тут і будувати щасливе майбутнє, виховуючи дітей.

ТСН.ua розбирався, як великим агрокомпаніям вдається знаходити кваліфікованих спеціалістів, мотивувати їх та ростити з них керівників.

Прожогіна
ТСН.ua
Ксенія Прожогіна

Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом і комунікацій агрохолдингу МХП:

— Досвід роботи у великій аграрній компанії дає можливість стверджувати, що сьогодні, коли люди масово виїжджають за кордон, саме вітчизняний бізнес здатний утримати їх у країні. Для реалізації цієї мети потрібно постійно наочними прикладами демонструвати реальність втілення американської мрії в Україні. З огляду на той фактор, що сьогодні аграрний сектор — це передова сфера української економіки, аграрії можуть допомогти державі вирішити кілька важливих проблем.

Першочергове завдання — утримати людей, особливо молодь, у провінції та в селах. Саме з цією метою вже кілька років поспіль МХП проводить конкурс "Село: Кроки до розвитку". Основна ціль такого проекту — розвиток підприємництва у сільській місцевості. Для цього оголошується конкурс на кращі бізнес-проекти, які забезпечуватимуть нові робочі місця та розвиватимуть місцеву інфраструктуру. Переможці отримують грошовий грант, який стає опорним капіталом для відкриття чи розширення власної справи.

Першочергове завдання — утримати людей, особливо молодь, у провінції та в селах. Саме з цією метою вже кілька років поспіль МХП проводить конкурс "Село: Кроки до розвитку".
Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом і комунікацій агрохолдингу МХП

Також важливими векторами діяльності агрохолдингу є працевлаштування місцевого населення. Людина повинна працювати там, де живе. Для тих, хто не має такої можливості, у деяких селах є спеціально організований безкоштовний трансфер, щоб співробітники  не думали про те, як їм добиратися на роботу. Крім гідної зарплати, потрібно пропонувати ще й соціальний пакет, а також створювати для працівників безпечні умови роботи на високотехнологічному обладнанні. Не менш важливим є КСВ бізнесу. Великі кампанії просто зобов'язані інвестувати в розвиток інфраструктури територій, на яких вони працюють.

Другим важливим завданням великих аграрних підприємств є забезпечення роботою випускників аграрних і технічних вишів, а також училищ і коледжів. Для того, щоб молодь не виїжджала на сезонні роботи за кордон, необхідно впроваджувати стажування, заохочувати молодих фахівців цікавими проектами, кар'єрними перспективами, можливістю самореалізації і досягнення успіхів у професії. Разом з Центрами зайнятості наша компанія постійно проводить дні відкритих дверей, екскурсії на виробництво, хакатони для талановитих студентів, що сприяє залученню нових кадрів.

Важливий саме комплексний підхід, який би враховував усі сфери життя людини і показував переваги роботи в агросфері, можливі перспективи, в тому числі і застосування інновацій. Сьогодні агро активно рухається і в цьому напрямі, і ми бачимо, що це приваблює молодих спеціалістів.

Ковальчук
ТСН.ua
Ольга Ковальчук

Ольга Ковальчук, директор з персоналу агропромхолдингу "Астарта":

— Загальна інфраструктура в сільській місцевості часто не відповідає сучасним стандартам, до яких особливо тяжіють молоді спеціалісти. Тому наша компанія долучається до створення нового, більш привабливого "обличчя" сіл. Допомагаємо громадам розвивати соціальну інфраструктуру: школи, садочки, ФАПи, місця відпочинку, спортивні майданчики. Беремо участь і в таких масштабних проектах, як ремонти доріг, газифікація чи прокладення водогонів.

Офіційне працевлаштування та конкурентна зарплатня — це must to be. Але не менш важливе середовище, в якому знаходяться та працюють наші співробітники. Інвестуючи в розвиток виробництва, ми одночасно дбаємо про раціональність та комфорт простору — і побутового, і виробничого, і офісного. Це сучасно обладнане робоче місце, санітарно-гігієнічні умови та техніка безпеки, харчування для працівників на виробництвах, медичне обслуговування. 

Ми бачимо, як швидко змінюється світ, ринкові умови, технології в агробізнесі, як відбувається зміна поколінь. Бізнес реагує на ці зміни.
Ольга Ковальчук, директор з персоналу агропромхолдингу "Астарта"

В "Астарті" впроваджена система оцінки та мотивації персоналу, за якою відбувається щорічний перегляд заробітних плат, визначення премій та планування професійного розвитку і навчання співробітників. За 2018 рік було проведено 520 навчальних заходів та понад 4 тисячі працівників всіх рівнів пройшли навчання з різних тем.

Ми бачимо, як швидко змінюється світ, ринкові умови, технології в агробізнесі, як відбувається зміна поколінь. Бізнес реагує на ці зміни. Ми зараз проходимо етап перегляду місії, цінностей, ознак корпоративної культури. Акценти зміщуються в сторону підприємництва, відкритості у комунікації та прийнятті рішень, взаємодії поколінь.

Агропідприємства вважаються традиційно консервативними з жорсткою ієрархією. Але агро змінюється разом зі світом, розуміючи, що управління змінами та створення успішних продуктів і рішень неможливе без простору, в якому цінністю є прояв індивідуальних професійних талантів та інтересів людей, де просто цікаво працювати. 

Клочан
ТСН.ua
Лідія Клочан

Лідія Клочан, директор з персоналу агрохолдингу Harveast:

— Кадровий голод потрібно не усувати, коли він уже виник, а запобігати йому — з таким підходом працює на південному сході України агрохолдинг Harveast. Це одна з небагатьох компаній, яка формує позитивний імідж аграрної галузі ще в шкільному середовищі. Ми намагаємося охопити всі освітні ланки: від шкіл до вузів, починаючи профорієнтаційну роботу з моменту, коли в дітей тільки зароджується інтерес до професій.

Нам важливо моделювати їхній подальший кар'єрний шлях, допомагати їм робити усвідомлений вибір. Адже в школах зараз не дуже багато уваги приділяють питанням вибору професій і ще менше — популяризації аграрних спеціальностей. Наша освітня система не враховує профорієнтаційний напрям. Тому ми частково взяли на себе цю функцію в тому регіоні, де працюємо. Нам, як агробізнесу, самостійно доводиться міняти імідж професій, пов'язаних з сільським господарством, показувати, наскільки вони сьогодні технологічні й затребувані.

За чотири роки профорієнтаційними проектами Harveast охопив учнів із понад 30 шкіл Донеччини. Компанія інтегрує тематику роботи в сільському господарстві в усі свої ключові проекти, не тільки освітні, а й соціальні, наприклад, у творчі конкурси для дітей.

Великі агрокомпанії активно залучають різні ресурси, аби утримувати лідерство на ринку та виробляти конкурентну продукцію. Однак цього замало, аби виграти в боротьбі за кваліфіковані кадри.
Лідія Клочан, директор з персоналу агрохолдингу Harveast

Крім того, Harveast на території ведення бізнесу співпрацює з декількома профільними коледжами та вищими навчальними закладами. Забезпечує їх матеріально-фінансовою підтримкою, курирує навчання і практику студентів, організовує їм зустрічі з представниками компанії, які самі були студентами цих навчальних закладів. На таких зустрічах фахівець стає майже наочним посібником: розповідає, як жив у селі, чому вибрав аграрну професію, як вчився і потрапив в компанію, яких кар'єрних успіхів досяг.

Великі агрокомпанії активно залучають різні ресурси, аби утримувати лідерство на ринку та виробляти конкурентну продукцію. Однак цього замало, аби виграти в боротьбі за кваліфіковані кадри. Наразі потрібно змінювати ставлення до життя і роботи в селі. Доказом того, що це може бути перспективно і прибутково, є розвиток сільського підприємництва. Але поки стереотип про те, що високооплачуваної і перспективної роботи для молоді немає, досі працює.

Залиште свій коментар

Вибір редакції