Міграційні настрої: українці повертаються із заробітків та інвестують у свою країну

Більшість трудових мігрантів не хоче залишатися за кордоном на все життя.

Щодругий українець мріє роботу за кордоном, а свої міграційні настрої респонденти пояснюють надією дістати кращі умови для життя. Кожен десятий хоче виїхати через брак безпеки, погану медицину або непрозорі умови для ведення бізнесу, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Однак у країні достатньо і тих, хто вже побував на заробітках, але повернувся додому. 20 років трудових поневірянь має за плечима Василь Попеску, який тепер має власне кафе у рідному селі. На заробітки він виїхав одразу після служби в армії – знайти хоч якусь роботу на початку 1990-х було важко. На зароблене спочатку збудував хату, потім піцерію, і тепер дає роботу своїм дітям. «Те, як я пройшов, де ми жили, як спали, як їли – я б не хотів для них», - визнає чоловік.

ВідеоКількість охочих виїхати з України для роботи за кордоном зросла на 5%

Сергій Матюшенко прожив у Данії 12 років. Він мав диплом про вищу освіту, однак заробляти довелося простою працею. «Меблі носив, прибирав, рекламу розносив. Я робив усе, що міг знайти», -зізнався він. Паралельно чоловік опанував навчання та повернувся до України вже з другою вищою освітою.

Власник ІТ-компанії Михайло Бевз оцінив переваги чужого суспільства, але повернутися також захотів. «Мігрантом бути не дуже добре», - визнає він. Українцям, на його думку, слід орієнтуватися на західні стандарти, але жити і заробляти на батьківщині. «Там більш орієнтоване на те, щоб люди мали баланс роботи і життя – і були щасливі. І це правда – о 5:00 годині вони йдуть додому – те, що хотілося тут. Не працювати в довгі години, бо продуктивність падає», - пояснив він.

За чи проти міграції. Теракт у Берліні розколює поляризоване німецьке суспільство

Винятково за іноземними стандартами життя сумує і програміст Олександр Скакунов. «Коли ви знаєте, що ваша дитина буде їхати на велосипеді, її ніхто не зіб’є, бо є загальна культура водіння. Медицина, якій можна довіряти, вчителя, які є спеціалістами, педагогами, які вам дають рекомендації, що вам вдома робити з дитиною. Розумієте, все як повинно бути. А ми ще живемо в країні вугілля – в ХІХ столітті», - вважає він.

Дар’я Ситникова отримала диплом економіста, працювала на Хрещатику, однак кинула все і подалася до Берліна за новим життям. «Я вирішила: якщо змінювати, то змінювати все», - зізналася вона. Жінка перевчилася на візажиста, за кілька років напрацювала свою базу клієнтів і тепер входить до третини тих, які, згідно із соцопитуваннями, повертатися до України не планують. «Якщо людина прагне заробляти більше, чи можна її в цьому звинувачувати? Це світовий процес, людина буде завжди шукати там, де є кращі умови оплати, і з цим нічого не зробиш», - переконаний соціолог Олексій Антипович. Хай там як, але саме заробітчани поки що головні інвестори вітчизняної економіки.

За даними сайту з пошуку роботи Rabota-Evropa.com налічуються вже більше 33000 актуальних вакансій по всій Європі. Такі актуальні пропозиції рекламують працедавці з усієї Європи. Вони шукають саме українців або російськомовних працівників у свої компанії. Найбільша кількість актуальних вакансій для українців налічується в Польщі і складає 15301 по всій країні. В Чехії цей показник доходить до 7891 вакансії, в Німеччині налічується 1667 вакансій для наших громадян, а в Австрії та Англії цей показник складає відповідно 823 та 575 актуальних вакансій.

Кореспондент ТСН Валентина Доброта 

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: