Надзвичайне в енергетиці. Чому українців лякають темрявою і кому це вигідно

Дата публікації
Надзвичайне в енергетиці. Чому українців лякають темрявою і кому це вигідно

Reuters

У Кабміні не жартують - ТЕС дійсно скоро можуть лишитися без палива. Але виникає запитання - чому не було створено стратегічного запасу?

15 лютого у зв'язку з торговою блокадою окупованого Донбасу Кабмін увів надзвичайні заходи на ринку електричної енергії. Тож наразі це ще не є надзвичайний стан у енергетиці, яким його одразу охрестили у ЗМІ. 

Привід до надзвичайних заходів

Блокадники виступають проти бізнесу на крові, якому держава не заважає, зокрема, продовжуючи закуповувати вугілля з підконтрольних бойовикам шахт Донбасу. 

В результаті блокади теплоелекростанції, які працюють саме на антрацитовому вугіллі, яке добувають на Донбасі, скоро можуть відчути нестачу. Адже стратегічного запасу вугілля у них немає. За словами міністра енергетики Насалика, їх вистачить лише до березня. Далі - можливі віялові відключення світла.

Надзвичайні заходи вводяться саме для того, щоб надати "Укренерго" законний дозвіл відключати постачання електроенергії частіше, ніж заплановано, у разі, якщо не вистачатиме потужності мережі для забезпечення всіх споживачів у пікові години.

Уряд запровадив надзвичайні заходи на ринку електроенергії

Уряд запровадив надзвичайні заходи на ринку електроенергії

Водночас прем'єр-міністр Володимир Гройсман заспокоїв українців, що віялові відключення - крайній захід і споживачів попереджатимуть заздалегідь.

Зокрема, у відповідному розпорядженні прем'єра щодо надзвичайних заходів йдеться, що графіки погодинного вимкнення електроенергії та графіки її аварійного вимкнення вводитимуться компанією "Укренерго" лише у разі нагальної потреби та за погодженням з Міненергетики.

За дотриманням графіків стежитиме Держінспекція з енергетичного нагляду.

Це розпорядження Гройсмана набуло чинності від 16 лютого та діятиме протягом місяця.

Корінь проблеми

В Україні ще від початку російської агресії та окупації Донбасу говорять про необхідність диверсифікувати постачання вугілля з метою позбутися залежності від окупантів. Адже зараз торгові шляхи блокують активісти з українського боку, а якщо раптом на це зважаться бойовики?

Україна має два шляхи досягнення вугільної незалежності – дообладнання ТЕС з тим, щоб вони могли працювати на іншому виді палива, зокрема, на газовому вугіллі, або ж пошуки інших джерел для закупівель антрацитового вугілля.

Обидва шляхи – можливі. Кілька років тому Україна навіть почала закуповувати африканське вугілля. Тим не менш це також обернулося скандалом, адже й тут зацікавлені сторони примудрилися утворити злочинні схеми, коли під виглядом африканського вугілля на ТЕС постачали ймовірно донбаське вугілля, отримане контрабандою з Росії.

Також експерти міркують над питанням, чому за три роки не було модифіковано жодної ТЕС, щоб вона могла працювати на іншому паливі. Чому в українського керівництва немає політичної волі на здобуття Україною повної енергетичної незалежності від терористів, а відтак і від Росії – країни-агресора?

Сайт президента України
Богдан Соколовський, колишній уповноважений президента з міжнародних питань енергетичної безпеки:

- Вчора ухвалили тільки надзвичайні заходи в енергетиці. Напевне, сьогодні може бути засідання РНБО, де може бути введено вже надзвичайний стан. Наразі уряд про всяк випадок готується до гіршої ситуації.

А у зв'язку з цим у мене виникає багато запитань. Зокрема, а як функціонує теплова енергетика у тих країнах, де ані кілограму антрациту не видобувається, наприклад, у Польщі? А там, між іншим, майже вдвічі більше ТЕС, ніж у нас. Всі вони працюють на газовому вугіллі.

У нас на антрациті працюють сім станцій. Я не чув, щоб їх переробляли. Про необхідність дообладнання наших станцій на використання обох видів вугілля заговорили у 2008 році, коли ще ніхто й не думав, що буде агресія. Просто подумали, що було б вигідно антрацит продавати, а палити - газове вугілля. На жаль, не було цього зроблено.

До речі, коли така пропозиція про дообладнання наших станцій лунала, то мені називалася цифра у $ 5-6 млрд. Проте ми разом з Іваном Плачковим (екс-міністр енергетики у 2005-2006 роках, - ред.) порахували й отримали суму в $ 1 млрд. Це вартість дообладнання найважливіших ТЕС для використання двох типів вугілля.

Взагалі за три роки, що минули від часу агресії, жодного переобладнання розпочато не було. У 2015 році приїжджав до нас вже колишній президент Польщі і казав, що Польща готова дати 100 млн євро, з них 50 млн - на дообладнання теплових станцій. Виникає запитання: чому цього не було зроблено? Ясно, що це замалі гроші, але одну станцію за ті гроші можна було зробити. Чому поляки мають більше думати про нас, аніж ми?

Зверніть також увагу, що зараз Насалик говорить про те, що переобладнання займе 2-2,5 року, а Гройсман на другий день говорить про 5 років. То хто правий? За моєю інформацією, за бажання можливо вкластися в один рік.

Тож на сьогоднішній день, оскільки за останній час нічого не робилося, зрозуміло, що альтернативи немає. Ні завезти імпортний антрацит, ані перейти на інше пальне за один день нереально. Але хто винен у тому, що ми неготові?

Поставки вугілля з Африки ми не змогли налагодити. Я думаю, що це також невипадково. Хтось сказав, що це погане вугілля, не так гарно горить. Тихенько його спалили і припинили контракт. Тепер кожна фірма, яка продає, кілька разів подумає, а навіщо їй зайві клопоти на ходовий товар?

Наразі антрацит нам вигідно купувати у ПАР, Австралії і Штатах. Проте питання ціни імпортного вугілля доволі складне. Це залежить від того, коли купувати, адже ціни коливаються. Саме про це і каже міністр Насалик, що ми будемо переплачувати. Але ж де ви були влітку?

Ситуація з поставками вугілля дуже вже заплутана. Проте, якщо б це не було б комусь вигідно, ТЕС вже давно переобладнали б.

Не скільки міністерство та НКРЕ мають займатися модернізацією цієї сфери, оскільки вона у нас фактично приватизована. Треба видавати відповідні закони, яким бізнес буде зобов'язаний підпорядковуватися.

Перший національний
Геннадій Рябцев, директор спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея":

- Володимир Гройсман заявив, що для України немає альтернативи вугіллю з Донбасу. Однак, потрібно зважати на те, яку перспективу мав на увазі прем'єр. У короткостроковій перспективі – сьогодні на сьогодні, дійсно, жодної альтернативи цьому вугіллю немає.

Але чим далі віддаляти горизонт планування, тим більше з'являється альтернатив. Наприклад, закупівля антрациту в інших постачальників або переведення теплових електростанцій на іншу марку вугілля чи інший вид палива.

Та якщо закупівля вугілля в інших постачальників потребує лише часових затрат, то друга альтернатива вимагає не тільки часових, але й значних фінансових ресурсів. По-перше, тих 300 мільйонів гривень, які уряд пообіцяв виділити на модернізацію українських ТЕС, не вистачить. Достатньо продивитися План розвитку Об'єднаної енергетичної системи України до 2025 року, щоб побачити, що на реконструкцію кожної вітчизняної ТЕС потрібно щонайменше 2 мільярди гривень (у цінах 2015 року).

По-друге, оперативно знайти заміну донецькому антрациту теж неможливо. Навіть за ціною, розрахованою за формулою "Роттердам+", яка включає в себе ціну вугілля на ринку Північної Європи в регіоні Амстердам-Роттердам-Антверпен і витрати на його транспортування безпосередньо до станцій.

Щодо надзвичайного стану в енергетиці, який пропонує оголосити профільний міністр Ігор Насалик, то нічого надзвичайного в ньому немає. Це лише визнання факту нестачі енергоносіїв. На практиці це означатиме спрощення управлінських процедур, які дозволять зменшити обсяги постачання електричної й теплової енергії українським споживачам. Тобто "Укренерго" дозволено частіше, ніж заплановано, відключати електроенергію, якщо не вистачатиме потужності мережі для забезпечення всіх споживачів у пікові години.

Проте, цьому можна було б запобігти, якби опалювальний сезон планувався як слід, а не в сподіваннях, що зима буде такою ж аномально теплою, як минулорічна чи позаминулорічна. Хоча всі прогнози синоптиків це припущення спростовували, газу і вугілля Україна запасла набагато менше, ніж навіть торік.

Отже, саме незадовільне планування, а не блокування постачань, призводить до необхідності запровадження надзвичайного стану в енергетиці. І тут не варто перебільшувати вплив акції на Донбасі, адже, по-перше, блокуються не стільки постачання вугілля, скільки всі перевезення.

По-друге, якби на ТЕС були створені необхідні запаси, то цю блокаду можна було б продовжувати аж до кінця опалювального сезону без будь-якого впливу на функціонування станцій. Тому не варто виключати, що факт блокади окремі політичні сили використають, щоб досягти іншої, неоголошуваної мети.

Читайте більше у блозі Геннадія Рябцева: "НЕнадзвичайний стан в енергетиці"

УНІАН
Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

- Оголошення цього квазінадзвичайного стану - це скоріше піар-відповідь на блокаду закупівлі вугілля у так званій "ЛНР/ДНР", яку здійснюють активісти та деякі народні депутати, з метою показати, що блокада шкідлива і створює навіть небезпеку в енергетичній системі України.

Українському уряду і міністрам треба ставити собі запитання: чому за три роки від часу російської агресії в Україні не було здійснено необхідних заходів в енергетичній сфері? Чому не були налагоджені альтернативні джерела постачання антрацитного вугілля, яких є більш ніж достатньо і в портах Туреччини, і в європейських портах?

Крім того, була можливість переводити українські ТЕС на роботу на інших видах вугілля або у крайньому випадку на мазут. Часу було достатньо і гроші Україні надають з різних джерел. Усім цим можна було скористатися набагато більш ефективно.

Проте всі ці три роки ми значною мірою фінансуємо "ДНР/ЛНР", оскільки у них більше немає інших серйозних джерел доходів, окрім антрациту.

До речі, згадайте, що тарифи для українського населення і промисловості були підняті саме з аргументацією, що це надасть нам енергетичну незалежність. Мовляв, ми більше не купуватимемо в Росії і в окупованій частині Донбасу, але ми змушені купляти дорожче, тому піднімаємо тарифи. А вийшло так, що тарифи підняли у 5-7 разів, причому на всі види енергоресурсів одночасно, і далі продовжуємо закуповувати вугілля у "ЛНР/ДНР", фінансуючи їх таким чином.

Запитання "Куди ділися гроші?" треба поставити до цього уряду і до попереднього також. Насправді, запитань більше - куди ділися гроші МВФ, і цільові гроші на оборону, які три роки поспіль видавали США, і цільові кошти від урядів багатьох країн на потреби переселенців тощо.

На цій ситуації заробляють з обох сторін, у тому числі й найвищі чини в українській владі, тому що це енергоресурси. Без відома найвищого керівництва України, як і без відома "ЛНР/ДНР" і найвищого керівництва Росії цього не відбувалося б.

Ольга Скичко

Наступна публікація