Наслідки коронавірусу в Україні: яким буде курс долара, наскільки впаде економіка та де шукати допомоги
УНІАН
  • Кількість коментарів 2
  • Кількість переглядів 16681

Замість раніше прогнозованого зростання на 4% економіка України цього року впаде на таку ж цифру.

ВВП України впаде щонайменше на 4%, долар здорожчає до 30 гривень, а кредит у МВФ потрібно просити щонайменше вдвічі більший. Усе – через вплив поширення нового коронавірусу COVID-19 на українську економіку.

Про це йшлося під час онлайн-зустрічі "COVID-19: бізнес проти форс-мажору", яку провела Європейська Бізнес Асоціація (Київ).

Експерти наголошують, що вже зараз дія жорстких обмежувальних заходів впливає на роботу бізнесу, державних органів та установ, а також на повсякденне життя мільйонів людей. Тому негативні наслідки для економіки країни вже є.

У дискусії взяли участь члени правління Європейської Бізнес Асоціації - СЕО Dragon Capital Томаш Фіала, СЕО BASF Тіберіу Діма, голова правління "Райффайзен Банк Аваль" Олександр Писарук, голова правління Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Олена Волошина, СЕО Siemens Ukraine Мацєй Томаш Зєліньскі, голова правління ING Bank Ukraine Саїда Джарболова, а також заступник виконавчого директора від України у МВФ Владислав Рашкован, заступниця керівника Офісу президента України Юлія Ковалів.

ПАДІННЯ ЕКОНОМІКИ, ЗДОРОЖЧАННЯ ДОЛАРА ТА БЕЗРОБІТТЯ

Оновлений базовий прогноз компанії Dragon Capital на 2020 рік передбачає падіння ВВП на 4% та девальвацію гривні до 30 грн за долар на кінець року - за умови, що карантинні заходи триватимуть до травня (середній курс очікується на рівні 29 грн/долар, тобто девальвація складатиме близько 11% до минулорічного курсу). За менш оптимістичним прогнозом, якщо карантин буде продовжено на довший термін, ВВП може впасти на 9%, а гривня здешевшає до 35 грн/долар. За таких умов варто очікувати й зростання безробіття.

Експерти зауважили, що нині Україна готова до можливої фінансової кризи краще, ніж в 2008 чи 2014 роках. Так, до прикладу, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу суттєво нижчий (2019-го дефіцит був нижчий 3% від ВВП, 2008-го – досягав 8%). В експорті домінуються soft commodities (продукція аграрного сектору), яка складає 40%, 2008-го вона складала 12%, і падіння споживання цін продукції або ж цін на неї не очікується.

Проте Україна не має достатнього запасу міцності, щоб безболісно пережити ситуацію. Якщо раніше ми мали досвід проходження кризи фінансової, то нині вона має дещо інший характер. Ідеться про кризу робочої сили, про великий вплив емоційної та психологічної складової, про необхідність діяти тривалий час в умовах невизначеності.

УКРАЇНІ ПОТРІБНІ КРЕДИТИ

Для України критично важливо продовжити співпрацю з МВФ та іншими міжнародними інституціями, аби рефінансувати поточний борг та профінансувати бюджетний дефіцит, наголосили експерти. Нині необхідно виконати дві умови МВФ – ухвалити закон про неможливість повернення банків (націоналізованих чи ліквідованих) ексвласникам та закон про ринок землі.

Нова програма, погоджена з МВФ в грудні, складає 5,5 млрд доларів, однак суму необхідно збільшити приблизно вдвічі, мінімум до 10 млрд доларів. Експерти наголошують, що як мінімум половину з отриманих коштів слід отримати цього року саме в бюджет, а не резерв НБУ.

Також важлива співпраця й з іншими міжнародними партнерами. Зокрема, 1 млрд доларів Україна має отримати від Світового банку та пів мільярда євро від Євросоюзу.

Водночас нещодавно Світовий банк ухвалив рішення про виділення пакету на 14 млрд доларів, з яких, зокрема, 8 млрд доларів буде направлено на підтримку клієнтів Міжнародної фінансової корпорації. Ці кошти можна буде отримати за спрощеною процедурою. Також наразі йдуть переговори про виділення коштів від Європейського банку реконструкції та розвитку, а також Європейської комісії на підтримку бюджету та спеціальне фінансування боротьби з коронавірусом.

Усі експерти наголосили, що дефолт – не порятунок для української економіки, навіть дискусії та спекуляції на цю тему вже є шкідливими. Оголошення дефолту підірве довіру міжнародних партнерів, закриє доступ до отримання нових кредитів на довгі роки, призведе не лише до інфляції, а й до гіперінфляції тощо.

Відео Мінцифри запускає онлайн-платформу для подолання світової кризи – Економічні новини

Мінцифри запускає онлайн-платформу підтримки рішень для подолання світової кризи. Кабмін ухвалив перелік послуг, які надаватимуться в ЦНАПах під час карантину. Із травня відбудеться індексація трудових пенсій на 11%, а пенсіонери, яким виповнилося 80 і більше років, отримають щомісячну надбавку до пенсії 500 гривень. Детальніше про це – одразу після актуальної інформації про курси валют. 

Мінцифри запускає онлайн-платформу для подолання світової кризи – Економічні новини

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА СТАБІЛЬНА

Банківська система перебуває в стабільному стані – достатньо капіталу та ліквідності. Торік банки продемонстрували дохідність капіталу на рівні близько 30%.

Вводити обмеження на валютному ринку не варто, крім того, в них і немає необхідності. Найбільший виклик для банків у поточній ситуації – забезпечити безперервність обслуговування клієнтів та водночас збереження здоров’я співробітників, що є і ключовим пріоритетом. Також варто відмітити злагоджену співпрацю та регулярну комунікацію банків та регулятора, що наразі є дуже важливим, підкреслили експерти.

РОБОТА РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ

Бізнес досить швидко адаптується до нових реалій та умов роботи в країні. Зокрема, більшість співробітників переведені на дистанційну роботу, відрядження максимально скасовані, комунікація переведена в онлайн-режим. Водночас для тих співробітників, що, враховуючи специфіку роботи, мають виходити на роботу, компанії намагаються організовувати безпечний трансфер, в офісах та приміщеннях проводиться обов’язкова дезінфекція.

Керівники компаній одностайно стверджують – рішення про зменшення розміру зарплат чи скорочення штату, мовляв, розглядатимуть в останню чергу. А на питання, що робитимуть компанії у разі продовження карантину - більшість учасників та глядачів відповіли, що шукатимуть нові ніші для розвитку свого бізнесу. Хоча в реальності багато компаній нині почали скорочувати працівників, переводити їх на неповний робочий день, або ж узагалі закривають бізнес, як, скажімо, туристичні компанії.

НАСЛІДКИ ТА МОЖЛИВОСТІ

Наскільки ефективно Україна та інші країни світу зможуть подолати економічні наслідки коронавірусу, залежить також значною мірою від зміни поведінкової моделі споживачів та реакції світових лідерів.

Власне, вже зараз зрозуміло, що тим чи іншим чином, та наслідки введення жорстких обмежувальних заходів вплинуть на більшість підприємств в Україні. Найбільше постраждає малий бізнес і ті підприємства, діяльність яких пов’язана з фізичною присутністю клієнтів, сфера послуг тощо. Тому важливим заданням для бізнесу наразі є необхідність підготуватися до усіх можливих сценаріїв розвитку подій та мінімізувати негативні наслідки, які значно залежатимуть від сектору компанії.

Водночас від влади бізнес очікує оперативної комунікації щодо усіх кроків, які ухвалюються, а також об’єктивного аналізу жорстких карантинних заходів та їхньої ефективності, поступове пом’якшення обмежень та відновлення економічної активності.

Звісно, Україні, як і іншим економікам, що розвиваються, доведеться доволі скрутно, якщо жорсткий карантин затягнеться на тривалий час.

Тим часом глава МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що криза через коронавірус може стати глибшою за рецесію 2008-2009 років.

Залиште свій коментар