Наступна станція – реструктуризація. Київрада ухвалила рішення, яке допоможе не зупиняти роботу метро

Рахунки Київського метрополітену заблоковані судом.

Робота Київського метрополітену опинилася під загрозою. Підприємство винне 1 мільярд 833 мільйони гривень за придбані 100 вагонів у лізинг. Тож через суди раніше заблокували рахунки метрополітену, а тепер – і роботу кас (готівка).

Київрада ухвалила рішення "Про заходи, спрямовані на забезпечення комунального підприємства "Київський метрополітен" безперебійного транспортного обслуговування киян та гостей столиці". Воно має дозволити не допустити транспортного колапсу в Києві. Зокрема, документ не передбачає повернення боргу компанії "Укррослізинг", а дозволить керівнику КП "Київський метрополітен" розпочати переговори про варіанти та можливу реструктуризацію.

У метрополітені склалася критична ситуація з арештом рахунків виконавчою службою Міністерства юстиції України щодо договору лізингу 100 вагонів. Договір на їхнє придбання був погоджений депутатами Київради ще 2009 року. Через кілька місяців сторони уклали додаткову угоду, включивши в договір так званий коефіцієнт коригування. Простіше кажучи, метрополітен зобов'язався компенсувати "Укррослізингу" усі витрати, пов'язані з постачанням вагонів у лізинг, у разі якщо угода не буде виконана до кінця. Так і сталося. "Укррослізинг" поставив метрополітену 100 вагонів, придбаних у Крюківського вагонобудівного заводу і російських "Вагонмашу" і "Метровагонмашу". Київська підземка розплатилася з постачальником частково: з основної суми договору в 1,4 млрд грн борг метрополітену становить понад 500 млн грн.

"Укррослізинг" подав позов до суду – метрополітен програв усі інстанції. Сума стягнення – 1,96 млрд грн. Із них 774 млн грн - основний борг за договором з урахуванням пені, відсотків за користування предметом лізингу, а також інфляційні нарахування. Ще майже 1,2 млрд - результат того самого коефіцієнта коригування, включеного в договір вже після його підписання.

Остаточне рішення у справі виніс Київський апеляційний господарський суд 31 січня 2017 року. Згодом із метрополітену примусово стягнули на користь "Укррослізингу" понад 140 млн грн.

"Київський метрополітен" намагався оскаржити борг перед "Укррослізингом" у Вищому господарському суді і Верховному суді, але програв спір в усіх інстанціях. Домігся списання лише близько 42 млн грн пені.

Влада Києва просила РНБО включити "Укррослізинг" до санкційного списку, проте цього не сталося.

Від 16 березня 2017 року рахунки метрополітену заблоковано за рішенням суду. Від кінця червня 2018-го виконавча служба Міністерства юстиції України наклала арешт на роботу кас, що передбачало закриття станцій метро і могло спровокувати транспортний колапс у місті. Була заблокована можливість виплати заробітної плати колективу.

На початку 2018 року новим і єдиним бенефіціаром "Укррослізингу" став українсько-російський бізнесмен Павло Фукс. Раніше цю компанію пов'язували з оточенням Віктора Януковича і російським державним "Зовнішекономбанком" (ВЕБ).

Залиште свій коментар