Один неправильний платіж — і перевірка податкової: як ФОПам не "влетіти" на штрафи

Український бізнес нерідко стикається з фінансовими санкціями від ДПС через власну необачність. Однією з найбільш розповсюджених помилок ФОП залишається некоректне оформлення призначення платежу — саме на цей пункт податківці звертають увагу насамперед під час перевірок та фінансового моніторингу

Сайт Новини.LIVE розповідає, які призначення платежів можуть накликати проблеми на фізичних осіб-підприємців в Україні.

Проблемні призначення платежів

Якщо не стедити за інформацією в оплаті, можна випадково спровокувати анулювання єдиного податку, донарахування ПДФО та стягнення штрафів. Юрист Богдан Янків у власному блозі назвав кілька прикладів призначення платежу, які привертають непотрібну увагу органів контролю:

• невідповідність товарного КВЕДу з призначенням «за послугу»;

• автоматичне призначення «за товар/послугу», якщо немає КВЕДу на обидва види діяльності одночасно;

• призначення не відповідає КВЕДу;

• призначення «з ПДВ», якщо ФОП не є платником податку на додану вартість;

• не власне прізвище в оплаті (проблема для платника — це можуть кваліфікувати як надання додаткового блага третій особі).

«Правильне призначення платежу — це завжди одна з двох речей: або чітка вказівка на товар/послугу, або посилання на документ, на підставі якого здійснюється оплата. В обох випадках — відповідність КВЕДам», — зазначив Богдан Янків.

Як уникнути проблем із податковою

Якщо клієнт вже відправив платіж і неправильно вказав призначення, підприємець має два варіанти виправлення ситуації. Перший — повернути кошти, заявивши про помилкову транзакцію, та попросити людину здійснити нову фінансову операцію з коректною інформацією.

Другий спосіб — отримати від клієнта пояснювальну заяву. Відправник повинен надати документ зі своїм податковим номером або паспортними даними, в якому пояснює, що випадково помилився у призначені платежу. На підставі цієї заяви можна відкоригувати дані у виписці та уникнути потенційних проблем.

Нагадаємо, Мінцифри спільно з Міністерством юстиції повернули у публічний доступ Єдиний державний реєстр (ЄДР). Відтепер інформація про бізнес знову доступна на Порталі відкритих даних, але у спеціально відфільтрованому форматі задля безпеки.