Ситуація ускладнилася через поширення коронавірусу та падіння цін на нафту.
Україну затягує у світову економічну кризу, спричинену коронавірусом та зниженням цін на нафту. Після того, як минулого тижня ціни на нафту впали на третину, в усьому світі обвалились фондові біржі. Наслідки "чорного понеділка" українці відчули у вівторок - різко впав курс гривні.
Про це йдеться в сюжеті Марії Васильєвої, Олександра Загороднього та Вікторії Ковцун у ТСН.19:30.
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ
Долар в обмінниках уже за 26 грн. Зрозумілий кожному українцю індикатор сьогодні просигналізував про тривожні зміни.
Нацбанк лише за пів години вранці продав 150 мільйонів доларів на міжбанку, щоби підтримати гривню. Однак гривня падала далі, просівши за день на 40 копійок.
Українці до цих коливань давно звикли, тож реагують стримано:
"У нас всюди "чорні" п'ятниці і понеділки. Чесно - набридло вже".
"Ви знаєте, я б не сказав, що у нас економічна криза, вона вже давно триває. За можливості боремося. Я пенсіонер - економлю на чому можу, на воді там, на гарячій, на холодній".
"Нам буде дуже важко, в нас немає ніяких резервів, у казначействі немає грошей, золотовалютних запасів немає, експорт здешевшає та і взагалі зараз намагаються нічого не ввозити з цим коронавірусом. Виживати якось будемо, якось так".
Національний банк України визначився з офіційними курсами валют на середу, 11 березня. Долар США здорожчає на 39 копійок і коштуватиме 25,31 грн. Євро здорожчає на 56 копійок і коштуватиме 28,79 грн.
ПРОГНОЗИ ДЛЯ ДОЛАРА ТА ГРИВНІ
Національний банк України пов'язує нинішні хвилювання на валютному ринку України із впливом короткострокових психологічних чинників. У НБУ кажуть, що готові підтримувати стабільність гривні.
У вівторок, 10 березня, після вихідних та "чорного" понеділка, на українському валютному ринку активно скуповували долари.
"Така ситуація була зумовлена насамперед психологічними чинниками, адже настрої учасників фінансових ринків погіршилися через поширення світом коронавірусу та шокове падіння цін на нафту в останні дні", - пояснили в Нацбанку.
Щоби згладити ситуацію, НБУ проводив інтервенції з продажу валюти. Протягом вівторка продали 270 мільйонів доларів.
"Майже вся сума була продана впродовж першої частини дня, а після обіду ситуація на валютному ринку була відносно спокійною і не потребувала суттєвого втручання з боку НБУ. Фундаментальних факторів для суттєвого погіршення ситуації наразі немає. Україна продовжує нарощувати поставки товарів за кордон за основними статтями експорту, водночас ми не є експортерами нафти, тому зниження цін на цей товар дає радше більшу економію на імпорті енергоносіїв", - пояснили в Нацбанку.
Зменшення вкладень іноземних інвесторів у гривневі облігації уряду нині не є суттєвим.
"За останній місяць портфель ОВДВ у власності нерезидентів суттєво не змінювався і коливався в межах 125-129 млрд грн. Тож приплив інвестицій в ОВДП хоча і призупинився на тлі погіршення настроїв у всьому світі, проте панічного виведення інвестицій з України не спостерігалося", - констатують у Нацбанку.
Регулятор зазначає, що "загалом статистика валютного ринку від початку року є досить позитивною. За цей період Національний банк купив валюти на 360 млн доларів США більше, ніж продав. На готівковому ринку пропозиція валюти також переважала попит – станом на початок тижня населення продало валюти майже на 500 млн доларів США більше, ніж купило".
У НБУ запевнили, що уважно стежитимуть за ситуацією на фінансових ринках та за необхідності проводитимуть валютні інтервенції.
"Міжнародні резерви України на сьогодні перевищують 26 млрд доларів США і є достатніми як для виконання поточних зобов’язань України, так і для згладжування надмірних курсових коливань на валютному ринку", - запевнили в НБУ.
У Нацбанку запевняють, що падіння гривні, як і паніка, тимчасові. Водночас повернення курсу на старі рубежі теж не обіцяють.
"Сьогодні ми виходили на торги, щоби не допустити значного коливання гривні. І будемо продовжувати робити так і в майбутньому. Ми згладжуємо коливання. Якщо буде попит на валюту, то гривня буде слабнути. Але, як і будь-який тренд, десь він знаходить свій кінець і починається розворот", - каже директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко.
ЩО БУДЕ З ЦІНАМИ НА ПАЛЬНЕ
Ніби доброю звісткою мало б стати падіння цін на нафту. Та радіти, що це знизить ціни на пальне, передчасно, пояснюють фахівці. Здешевшала нафта, законтрактована на квітень-травень. А до того часу всю очікувану вигоду може з'їсти девальвація гривні.
"Якщо в цей час і гривня девальвує, а в нас валютна залежність роздрібних цін надвичайно висока, тому що ми купуємо за долари, акцизний податок в евро. І девальвація знівелює оте майбутнє пониження цін на нафтопродукти на зовнішніх ринках, і ми можемо того навіть не відчути", - говорить президент асоціації "Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України" Леонід Косянчук.
Тим часом Антимонопольний комітет України вивчатиме відповідність динаміки зниження цін на ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами країни падінню рівня цін на нафту і нафтопродукти в світі, пише "Інтерфакс-Україна".
"Адже ціну не лише на сиру нафту, але й на крупний опт бензину та дизпалива очікує суттєве падіння. І рівень роздрібних цін має корелюватися зі змінами факторів, які впливають на їх формування", - зазначили в АМКУ.
В Антимонопольному комітеті не очікують стрімкого падіння цін на АЗС одразу за падінням цін і котирувань на ф'ючерси на нафту в світі. Водночас нагадують учасникам ринку про їхню практику швидкого реагування на зростання цін на нафту і нафтопродукти в світі.
"Зрозуміло, що очікувати на таке ж стрімке падіння цін на АЗС не доводиться - адже між сирою нафтою і автомобільним баком є сила-силенна ланок - транспортування-переробка-знову транспортування-АЗС тощо. Однак і практика негайного підвищення цін на бензин у випадку подорожчання нафти і дуже повільного зниження цін після здешевлення сировини теж має місце", - наголосили в АМКУ.
ПЕРШИМИ ВПАДУТЬ НАЙСЛАБШІ. УКРАЇНА – В ЦЬОМУ СПИСКУ
Економісти пронозують, що першими впадуть найслабші. Це передусім такі країни, як Венесуела та Ліван. Та, схоже, непереливки будуть й Україні. Ми маємо чималі борги, замалу подушку безпеки у вигляді резервів, а з минулої осені - ще й падіння промислового виробництва.
"У нас багато боргів, нам цього року багато боргів віддавати, у нас є бюджетній дефіцит, то для України це негативно для бюджету. І всі, хто залежить так чи інакше від бюджету, зараз повинні трішки напружитися і не витрачати багато", - радить економіст, керівничий партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман.
Стрімке поширення коронавірусу змусило Італію повністю зачинитись на карантин. Спорожнілі вулиці Венеції та Мілана - промовисте пояснення, чому в зоні ризику опинились авіакомпанії та туроператори. В перспективі ж замішана на паніці криза може вдарити по всій українській економіці, яка дуже залежить від ситуації на сировинних ринках. Головні товари українського експорту - зерно та метал - можуть значно впасти в ціні. Притік валюти в Україну може вичерпатись також через перепони, які коронавірус створює для заробітчан.
"Епідемія, яка змушує багато країн закриватись, перебиває виробничі ланцюжки. Якраз буде бити по цьому фактору. Гроші заробітчан якраз дозволяють нам закрити ті дірки в 11-12 мільярдів, які у нас є в бюджеті. Якщо це станеться, це буде для нас найболючішим ударом", - говорить експерт з питань міжнародної політики центру "Український інститут майбутнього" Ілія Куса.
За таких обставин експерти не радять очікувати стабілізаційного кредиту від МВФ або розраховувати на приплив іноземних інвестицій.
ЯКІ ВИГОДИ ДЛЯ УКРАЇНИ
Активне поширення коронавірусу в світі може стимулювати перенесення виробництва на внутрішній ринок України.
Про це у Facebook написав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства - торговий представник України Тарас Качка:
Ціни вниз. Нижчі ціни на сировину - нижча собівартість кінцевої продукції, але ціни на українську продукцію теж просядуть. Гарна новина - попит на агропродукцію є менш еластичним, ніж на айфони. Тож загалом попит на неї буде зберігатися. А в умовах глобальних карантинів в урбанізованих регіонах попит може навіть зростати. В умовах логістичних обмежень зростає також роль національних резервів і державних закупівель. Тому буде більше урядової роботи. Загалом роль продовольчої безпеки зростатиме. Україна є важливим суб‘єктом глобальної продовольчої безпеки.
Валютні піддавки. Четвертий квартал минулого року навчив - занадто дорога гривня вбиває експорт. Усі великі торгівельні країни вже грають у валютні піддавки, наввипередки здешевлючи свою валюту. Це жорстоко відносно громадян, але рятує економіку. Україні не можна допустити відносного здорожчання гривні (хоч сьогодні це і звучить смішно).
Готуємося до найгіршого і шукаємо шанси: криза і торгівля. Ціни вниз. Нижчі ціни на сировину - нижча собівартість...
Опубліковано Taras Kachka Вівторок, 10 березня 2020 р.
Фінанси. Пошук інвестицій і торгових фінансів буде складніший. У цих умовах Україні ще більше треба переглянути підхід до кредитної політики місцевих банків, зокрема - переглянути постанову НБУ №351 і більше залучати страхові компанії і ЕКА до зменшення ризиків, пов'язаних з фінансуванням експорту.
Епоха надійних постачальників. З початком коронавірусу багато постачальників з Китаю не виконали своїх контрактних зобов’язань, посилаючись на форс-мажор. Зрив поставок через різні обставини - один з найбільших ризиків для економіки. Тож успіх гарантований тому, хто буде попри всі обставини надійним постачальником. Завданням уряду буде сприяти безперебійності постачань і мінімально (або і взагалі не) втручатися в поточну торгівлю.
Нова реальність логістики. Україну чекає перенесення виробництва на внутрішній ринок (уряд буде його захищати по повній програмі) або на ринки, ближчі до центрів виробництва (Україна для ЄС).
Але поки ці довгострокові плани збудуться - в умовах обмеження подорожей буде розквітати електронна комерція. Карантин і заблоковані кордони не відрізають від споживача - він тут, поруч, онлайн.
Загалом цифрова економіка рятуватиме фінанси: люди сидять вдома, але працюють, а попит на цифрові послуги більшає. То ж вся економіка оцифровується пришвидшеними темпами - ще один поштовх для українського ІТ.
А в класичній промисловості буде гра на нервах - уряди захищатимуть виробників, здешевлюватимуть сировину, боротимуться за ринки збуту. Інтенсивність використання усіх засобів торгівельної політики лише подвоїться.