ПДВ на посилки, військовий збір і онлайн-продажі: що змінить податкова реформа

Станом на 1 квітня 2026 року Кабмін погодив три податкові законопроєкти, які можуть суттєво змінити правила щодо сплати податків для споживачів, малого бізнесу та онлайн-економіки. Йдеться про оподаткування міжнародних посилок, трансформацію військового збору та нову модель контролю доходів через цифрові платформи.

Про це — докладно у матеріалі ТСН.ua.

Ключовою метою запровадження податків є додаткові надходження до бюджету (за оцінками Мінфіну, близько 60 млрд грн щороку) в межах домовленостей із МВФ, але спосіб досягнення цієї мети викликає дискусії.

Зміни в оподаткуванні посилок та доходів із цифрових платформ

Одна з найбільш чутливих ініціатив — скасування безподаткового ліміту у 150 євро для міжнародних відправлень.

30 березня Кабінет міністрів схвалив три законопроєкти, ініційовані Міністерством фінансів, повідомив міністр Сергій Марченко.

Вони передбачають оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (OLX, Bolt, Airbnb) зі ставкою 5% для фізичних осіб, автоматично через платформи, а також запровадження ПДВ на всі міжнародні відправлення, починаючи з 0 євро (виняток — подарунки до 45 євро) і продовження дії військового збору на 5% навіть після завершення воєнного стану.

За словами Марченка, зміни спрямовані на детінізацію економіки, створення рівних умов конкуренції та фінансування ключових потреб держави. Законопроєкти планують винести на розгляд парламенту найближчим часом, а запровадити — від 1 січня 2027 року.

Військовий збір: тимчасовий податок стає постійним

Другий блок — військовий збір, який фактично пропонують закріпити на довгострокову перспективу.

Основні параметри:

• 5% для фізичних осіб зберігається;

• дія збору продовжується не лише на час воєнного стану, а до завершення реформи ЗСУ;

Для ФОПів запроваджують окремі підходи:

• 1-2 та 4 групи — 10% від мінімальної зарплати (близько 850 грн/міс. у 2026 році);

• 3 група — 1% від доходу.

Фактично йдеться про інституціоналізацію податку, який спочатку вводився як тимчасовий.

Так уряду має на меті забезпечити стабільне фінансування оборони. Проте залишаються питання для дискусії, зокрема, чи не перетворюється «тимчасовий» збір на постійний без системного перегляду всієї податкової моделі.

Сьогодні, 30 березня, уряд погодив три важливі «податкові» законопроєкти. Один з них стосується саме військового збору.

Онлайн-продажі: податкова йде на платформи

Третя ініціатива — одна з найсистемніших, адже йдеться про цифрову економіку. Кабмін ухвалив і законопроєкт про маркетплейси.

Пропонується зробити маркетплейси та сервіси (OLX, Bolt, Airbnb тощо) податковими агентами. Це означає:

• автоматичне утримання 5% ПДФО з доходів користувачів;

• передача даних до податкової без участі продавця;

• зниження ставки з 18% до 5% для таких операцій.

Водночас продажі особистих речей до 2 тис. євро на рік не оподатковуватимуться, а для підприємницької діяльності встановлюється ліміт спрощеного режиму — до 834 мінімальних зарплат (приблизно 7,2 млн грн).

Реформа має на меті виведення з тіні мільйонів дрібних транзакцій, без створення при цьому надмірного навантаження на людей.

З одного боку, це обіцяє спрощення адміністрування і зростання надходжень, а з іншого — посилення контролю за доходами громадян і зменшення «сірої зони».

Загальна логіка змін: не підвищення ставок, а розширення бази

Усі три ініціативи мають спільну рису: формально уряд уникає підвищення базових податкових ставок (ПДВ, ПДФО), але фактично розширює базу оподаткування.

Це досягається завдяки:

• скасуванню пільг (як у випадку з посилками);

• цифровізації збору податків (онлайн-платформи);

• закріпленню тимчасових платежів (військовий збір).

Такий підхід відповідає логіці співпраці з МВФ: збільшення доходів бюджету без різких змін ставок.

Наразі, станом на 30 березня, ключовим питанням залишається баланс між фіскальними інтересами держави та навантаженням на громадян і бізнес.

Нагадаємо, Мінфін представив законопроєкт про податки. Відповідно до вимог МВФ. законопроєкт Мінфіну містить чотири ключові податкові вимоги, які увійшли до меморандуму з Міжнародного валютного Фонду.