"Підводні камені" держбюджету-2015: дефіцит покриватимуть зовнішніми боргами та знеціненням гривні

Дата публікації
"Підводні камені" держбюджету-2015: дефіцит покриватимуть зовнішніми боргами та знеціненням гривні

Заплановані розміри мінімальної зарплати у 2015 році / olex-kurinniy.livejournal.com

Кабмін і парламент уже тиждень узгоджують бюджет України на наступний рік.

Верховна Рада зняла заборону на продаж на ринках домашнього молока та м'яса. Це значно полегшить наповнення наших столів і життя селян. Бо зупинити торгівлю на ринках "домашнім" мали вже з наступного тижня. Утім, приємних сюрпризів парламент нам обіцяє небагато.

Запланований у країні великий ремонт починають з пошуку грошей. А це так чи інакше вплине на кишені українців. Уряд вніс на розгляд парламенту 44 законопроекти, які назвав реформаторськими. Вони мають стати основою новаторського державного бюджету. З чим насправді нам доведеться зіткнутися, ідеться в сюжеті ТСН.Тиждень.

Розподіл державної казни на наступний рік завжди в Україні проходив з особливою істерикою. Цього року – теж аврал, влада не в ладах з доларом, міжнародними кредиторами, внутрішньою і зовнішньою опозицією і головне з часом - усе ухвалювали в останню мить. Хоча є й відмінності – керівництво країни демонструвало відкритість для суспільства, принаймні, з проектом держбюджету могли ознайомитися всі охочі.

Де урядовці збираються брати гроші на реформи

Де урядовці збираються брати гроші на реформи

Уряд об'єктивно потрапив у жорсткі лещата між своїм бажанням запустити механізми реформ якнайшвидше і шаленим спротивом апаратної чиновницької машини. Тому й представили парламенту компромісний, усічений варіант бюджету. Прем'єр Арсеній Яценюк підкреслив, що не всім політикам вистачило мужності втілювати новий курс.

На наступний рік уряд закладає курс за один долар – 17 гривень. Вже незабаром стане очевидним, наскільки правдивим буде такий прогноз.

Мінімальна зарплатня триматиметься весь рік на рівні 1218 гривень і лише в грудні зросте до 1378-ми. Таким буде й прожитковий мінімум для працездатних.

Мінімальна пенсія не може бути нижчою, ніж 979 гривень на місяць, а з грудня – ніж тисяча гривень. Причому для окремих категорій вона значно вища – скажімо, шахтарі матимуть від трьох тисяч.

Уряд планує скоротити кількість категорій, які підпадають під чорнобильські пільги, решту соціальних пільг залишать незмінними впродовж усього року. Для цього - кілька причин. Перша – не збурювати додатково народ, доходи якого й так з'їдатиме інфляція. Крім того, в Україні вкрай заплутана система пільг. Вони всі взаємопов'язані, зміна однієї тягне за собою зміну десятків. Їх неможливо реформувати - треба тільки цілковито скасовувати і чимось заміняти. Чим - уряд поки не знає.

Тож Кабмін критикують насамперед за відсутність реформ у багатьох галузях економіки. Чотири десятки законів з малопринциповими змінами до соціального внеску, міжбюджетних взаємин, контролю за виводом коштів у офшори, дерегуляції тощо - не можна назвати революційним економічним проривом.

Авторитетні економісти передрікають Україні дефолт, якщо уряд не почне скасовувати дотації на газ та скорочувати державний апарат. Однак витрати на номенклатуру все ж залишаються величезним ярмом і в новому бюджеті.

Слід сказати, що і коаліція виявилася ненадійним партнером свого ж уряду. Всі голосування йшли зі скрипом. Окремі рішення спікеру парламенту Володимиру Гройсману доводилося буквально протискати. Не пройшла спроба збільшити податок на нерухомість і пропозиція не повертати ПДВ зернотрейдерам. Не хотіли депутати й збільшувати вдвічі податок на весь імпорт, крім газу, нафти, вугілля та ядерного палива. Міністр фінансів Наталія Яресько у відповідь просила показати, як наповнювати бюджет.

Уряд шукає гроші, де може. Наприклад, у валютній амністії, коли 95% прихованих до квітня доходів звільнять від податків, аби лише ці гроші повернулися у білу економіку. Такий підхід теж спричинив суперечку.

Чи не єдине, що ні в кого не викликало сумнівів, – збільшення витрат на оборону. Війна – головна особливість майбутнього бюджету, та й загалом української економіки.

"20% економіки знищено російською військовою агресією", - наголошує прем'єр Арсеній Яценюк.

В уряді вважають, що за таких умов заробити в казну, як заплановано, понад 475 мільярдів гривень – варіант оптимальний. Витратити збираються 527 мільярдів. Різницю покриватимуть за рахунок зовнішніх боргів та знецінення гривні. Це – одна з найбільших бід функціонування сучасної України. Державі давно час навчитися жити за своїми статками, зрозуміти, що вона може фінансувати, а що ні.

Поки що маємо кризу недовіри і лише натяк на реформи. Надія на них допоможе пережити наступний, бідний, рік.

Детальніше про держбюджет-2015 дивіться у сюжеті кореспондентів ТСН Сергія Швеця, Марії Васильєвої та Ірини Павленок.

Наступна публікація