Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
"Приготуватися до землі". Україна проходить надважкий процес введення ринку

Законодавці намагаються продумати і виписати всі нюанси, що можуть виникнути після роботи ринку землі.

Цієї п'ятниці, 18 жовтня, на раптовому і майже таємному засіданні профільного комітету обрали неурядовий законопроєкт про ринок землі. Він враховує інтереси аграріїв і значно обмежує вхід на ринок іноземцям.

Згідно з ним, вирішується проблема концентрації земель в одних руках. Раніше урядовці пропонували обмеження у 15% від території області та не більше піввідсотка країни - це приблизно двісті тисяч гектарів. Депутати цю норму трохи вдосконалили. З'явився такий пункт, як об’єднані територіальні громади. Сільгоспземлю в них можна купити, але не більше третини від площі.

По області тепер одному власнику дозволено мати вдвічі менше землі, а показник по країні лишився без змін.

І ще одне, мабуть, найгостріше питання - продаж землі іноземцям. Вільний доступ до ринку вони отримають лише від 2024-го. Це відтермінування дозволить українським фермерам стати сильнішими й підготуватися до конкуренції. Однак, є й загроза - ціна на український чорнозем зростатиме повільніше. Це добре для покупців, але погано для власників паїв, які отримають менше грошей, але матимуть більше часу, щоб зважитися на продаж.

Утім, з'ясувалося, що в обліку цих земель - справжня катастрофа. Мільйони гектарів просто зникли, ставши білими плямами на кадастровій карті. В деяких українських регіонах третина сільгоспугідь зникла в шпаринах документальної катастрофи. "Земля ж не є пласкою як стіл – вона має форму еліпсоїда. І коли ви еліпсоїд проектуєте на пласку поверхню, там іде похибка", - переконує Олександр Краснолуцький, заступник голови Держкадастру.

За оцінками експерта Інституту Грофорд Олексія Куща, така юридична ситуація вигідна рейдерам. Така спірна земля пов’язана з неточностями, які супроводжували приватизацію та оренду паїв. "Багато розпайованих земель сьогодні на дорогах накладені, на бригадах, на будівлях, між областями", - розповів Руслан Майструк, голова Тетіївської ОТГ. За його словами, помилки довелося виправляти за рахунок громади.

Слід зазначити, що в 1990-х право стати землевласниками отримали близько 7 мільйонів селян. Більшість із них отримали спочатку сертифікати, а потім земельні паї. Середній розмір такого паю коливався від одного гектару на заході країни майже до 9 гектарів у Луганській області. Держава заявляла про великі успіхи на шляху приватизації – в приватну власність потрапило близько 27 мільйонів гектарів або це майже половина території України.

Якщо землі немає в кадастрі – це значить, що відомості про неї є виключно на паперових носіях, а іноді документація загубилася взагалі. Колись всі плани ділянок в актах на землю малювали з прив’язкою до місцевих координат – дороги, дерева, що при перенесенні на електронну карту перетворило кадастр на кадастрофу. "Ми незалежно від Держгеокадастру зробили маленьку інвентаризацію, яка показала, що кожна третя ділянка була невідповідна закону. Не було реєстрації у публічній кадастровій карті. Не було зрозуміло, хто і на якій території працював. Зрозуміли, що картина дуже сумна, що третина землі гуляла, а це все таки збитки для ОТГ. Основне надходження - це податок від землі і за короткий період за три-чотири місяці ми наповнили бюджет на 300-400 грн", - повідомив голова Центру розвитку земельних правовідносин Леонід Корейба.

Така ситуація на перший погляд вигідна фермерам – вони користуються необлікованою землею, не сплачуючи податок. Але саме на ці землі полюють рейдери, яких ці ж фермери бояться як вогню. Виявляється, що 80% державних угідь (близько 8 мільйонів гектарів) досі не нанесені на електронну карту. Держава не знає, хто хазяйнує на них, і кому сплачує оренду.

Останні роки в Держгеокадастрі наносять на карту межі державних земель. Це коштує державі близько ста мільйонів гривень за мільйон гектарів. Для завершення робіт потрібно ще десь знайти мільярд. Разом з тим тут намагаються виправити мільйони помилок, які висять в кадастровій карті. "Півтора мільйони помилок вже виправили. Наприклад, конфігурація не та – в державному акті намалювали земельну ділянку, а там в натурі на місцевості немає прямокутної ділянки. Там вона навіть п’ятикутна може бути. Відповідно таку помилку вже виправити тяжче, тому що в людини виникло право", - повідомив Олександр Краснолуцький, заступник голови Держкадастру.

Заступник звільненого голови кадастру розповідає – вони не можуть примусити селян реєструвати приватну землю. Держава за ці білі плями не відповідає.

Ці землі могли б приносити сотні мільйонів гривень податків місцевим громадам. Хоча провести інвентаризацію всіх білих плям коштуватиме приблизно стільки ж. Але якщо вчасно не запустити цю земельну перевірку і не закінчити її до запуску ринку землі, вже наступного дня білі плями зникнуть в шкіряних теках для документів дорогих юристів, які завжди супроводжують рейдерські атаки.

Станіслав Ясинський

Залиште свій коментар

Вибір редакції