Рада ухвалила закон про анбандлінг "Нафтогазу". Чим це невигідно Росії

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Транспортування природного газу відділили від його видобування та постачання.

Верховна Рада ухвалила закон про анбандлінг "Нафтогазу України". За - 341 нардеп, проти - 1, утрималися - 2, не голосували - 43.

"Нарешті ми відокремили транспортування природного газу від його видобування та постачання. Це надважливо, бо анбандлінг - це, у першу чергу, запровадження європейських газових правил. І в жодному разі не приватизація стратегічних активів!", - написав у Facebook прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

Глава уряду переконаний, що "анбандлінг означає залучення інвестицій в українську ГТС та створення незалежного оператора у повній відповідності до європейського законодавства. Більше того, прийнятий законопроєкт є виконанням міжнародних зобов’язань України. Це гарантує енергетичну безпеку Європи, посилює нашу стійкість на міжнародній арені. І наголошую ще раз: українська газотранспортна система залишається у державній власності на 100%".

Верховна Рада прийняла закон про анбандлінг «Нафтогазу» - 341 голос «ЗА»! Нарешті ми відокремили транспортування...

Опубліковано Олексій Гончарук - Прем'єр-міністр України Четвер, 31 жовтня 2019 р.

Раніше керівник "Нафтогазу" Андрій Коболєв пояснював, що закон потрібен для завершення процесу відокремлення оператора ГТС від "Нафтогазу".

"Ми йшли до цього 5 років. Народні депутати дали Україні шанс на збереження статусу транзитної країни, яка має ключове значення для безпеки і комфорту європейських споживачів. Цей статус ставить наші транзитні переговори з Росією в центр уваги найвищих посадовців в Брюсселі, Берліні чи Парижі", - написав у Facebook Коболєв.

Щороку Україна отримує від транзиту газу близько 3 млрд доларів доходу.

"Сама наявність важливих для ЄС газопроводів у нас на сході – це частина нашої системи оборони і елемент стримування збройної агресії. Кремль прагне обійти Україну як транзитера за допомогою "Північного потоку-2" і розібратися з нами нарешті "по-своєму". Щоб уникнути такого сценарію, нам необхідна максимальна підтримка наших європейських партнерів. А це означає, що ми маємо працювати за європейськими правилами", - наголосив Коболєв.

Щойно народні депутати проголосували за законопроект 2239-1 за основу. Цей законопроект необхідний для завершення...

Опубліковано Andriy Kobolyev Пʼятниця, 18 жовтня 2019 р.

Що передбачає закон і для чого він потрібен:

- документ має бути підписано якомога швидше, щоб Україна встигла отримати погоджену ЄС сертифікацію нового оператора ГТС до кінця року (і кінця чинного контракту з російським "Газпромом");

- не йдеться про приватизацію ГТС. Вона на 100% залишиться у власності держави;

- "Нафтогаз" перестане бути монополістом у магістральному транспортуванні газу. Від 1 січня 2020 року "Нафтогаз" не матиме жодного впливу на операційну діяльність нового незалежного оператора;

- представники Енергетичного співтовариства підтвердили, що ці законодавчі зміни повністю відповідають вимогам Третього енергопакету ЄС і закликали українську владу ухвалити їх якомога швидше;

- без цих законодавчих змін Україна не встигне підготувати нового оператора, який має підписати новий контракт з "Газпромом". Росія матиме підстави сказати, що українська сторона не готова працювати за європейськими правилами;

- тоді будь-які майбутні відносини з "Газпромом" будуть відбуватися на умовах Росії, а не на основі європейських директив, які захищають учасників ринку в ЄС і можуть так само захищати українців.

Відео Україна готова до опалювального сезону та має достатньо газу у сховищах - "Нафтогаз"

Завдяки теплій погоді Україна поки не витрачає багато газу. У підземних сховищах уже накопили рекордний за останні роки обсяг - 21 мільярд кубів газу. Але разом із тим, газовики готуються до різних сценаріїв. Передусім можливої газової війни з Росією. Контракт про транзит газу із Росії до Європи досі не підписаний.    

Україна готова до опалювального сезону та має достатньо газу у сховищах - "Нафтогаз"

 

Залиште свій коментар

Вибір редакції