Рада взялась за ринок землі. Що змінилось у законопроєкті і коли будуть голосувати

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Найбільш суперечливий аргумент, який об'єднує чи не усі фракції аргумент - надмірна концентрація земель.

Парламент взявся за розгляд земельної реформи в другому читанні. Це означає, що після його ухвалення з ринку землі остаточно знімуть мораторій, ідеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Уперше заборону запровадили 1991-го, коли треба було щось робити з колгоспами. Приватну власність на землю передбачили, але розпоряджатися вільно не дозволили. Тож разом із першим земельним кодексом перший мораторій ввели на шість років, а потім вільний земельний ринок в Україні таки був, проте проіснував два роки і 2001-го було пролобійовано впровадження тимчасового мораторію, який розтягнувся на десятиліття.

Нині Україна - рекордсменка за тривалістю земельної реформи. Чверть століття політики ніяк не можуть домовитися про ідеальний дизайн моделі ринку.

Якщо хтось подумав, що мораторій - це спасіння від тотального розпродажу українських чорноземів, той помиляється, тому що ринок землі вже існує з орендою на 50 років, договорами емфітевзису, купою готівки і необлікованими врожаями. Від цього виграють всі, окрім держави. Земельна реформа не просто назріла, вже перезріла.

У цій битві за землю опозиція обіцяла монобільшості, що винайде зброю проти турборежиму, і слова свого дотримала. Основна стратегія - замучити супротивника регламентом. Однак, спочатку був бліцкриг із захоплення президії Юлією Тимошенко. Поки голови фракцій зібралися на нараду у кабінеті спікера вона взяла парламентську висоту. Незважаючи на те, що подібний маневр іншим її соратникам не вдався. Дістатись свого місця голова Верховної ради так і не зміг, тож засідання подовжив його заступник Руслан Стефанчук. Це явно засмутило спікера Дмитра Разумкова, але розгляд закону про землю не зупинило.

Загалом було подано понад 4000 правок, більшість із яких належать депутатам від "Опозиційної платформи - За життя" і ще трохи від "Батьківщини". Їхня суть зводиться до кількох тез. ОПЗЖ - основний противник ринку землі. Ключова теза - заборонити все і проводити референдум.

Насправді, іноземці і зараз почуваються цілком нормально на українському аграрному ринку. Більшість гігантів-латифундистів  в Україні мають іноземних інвесторів. Натомість, закон який зараз розглядають забороняє купувати землю іноземцям, аж поки це не дозволять самі українці на референдумі. Більше того, іноземцям, неважливо фізичним чи юридичним особам, забороняється купувати землю в 50-кілометровій зоні по всьому кордону.

Ще один противник закону про обіг земель - фракція "Батьківщина" на чолі з Тимошенко. Їхні вимоги зводяться в основному до захисту малих фермерів і боротьби проти великого капіталу. "Земля буде злита іноземним банкам. І не вірте жодному слову. Протягом двох років землею будуть володіти іноземні банки", - сказала вона.

У законопроєкті справді з’явилась норма про участь банків, вле вона стосується передусім якраз малих і середніх фермерів і фактично відкриває доступ до кредитів під заставу. Якщо фермер не зможе виплатити кредит, земля переходить у власність банку і протягом двох років банк мусить продати її через електронні аукціони.

Експерти називають це справжнім проривом, бо земля фактично єдиний актив у невеличких підприємців. Кредит - не лише тягар, а ще й можливість інвестувати в землю і отримувати з неї більші прибутки. Без різкого спротиву цього разу обійшлися "Євросолідарність", "Голос", багато саме їхніх правок суттєво змінили законопроєкт до другого читання.

Найбільш суперечливий аргумент, який об'єднує чи не всі фракції, - надмірна концентрація земель. В законопроекті до другого читання, як і обіцяли, максимальну площу володіння знизили до 10 тисяч гектар в одні руки. Потенційно таке обмеження - запобіжник від концентрації земель в тих руках, які мають необмежені фінанси. Але в новій редакції законопроєкта зникли обмеження по громадах. Раніше одна людина або компанія не могла купити більше 35% земель, що несе потенційну загрозу. Нині третина усіх громад має площу менше, ніж це обмеження. Це негнучке обмеження на регіональному рівні може створити новий клас регіональних земельних баронів.

Продавати землю за безцінь не вийде. Поки немає прозорої ринкової ціни, ніхто не зможе купити чи продати клаптик чорнозему нижче нормативно-грошової оцінки. Втім, і запобіжників від спекулянтів в законопроєкті поки що немає. Утім, попереду у депутатів тривалий процес обговорення і слово "тривалий" тут ключове: за два дні роботи Верховна Рада змогла розглянути всього 216 поправок, а їх 4018.

Відео Рада почала розгляд законопроєкту про ринок землі: чому парламентарі не можуть знайти компроміс

Парламент взявся за розгляд земельної реформи в другому читанні. Це означає, що після його ухвалення з ринку землі остаточно знімуть мораторій. Нині Україна рекордсменка за тривалістю земельної реформи. Уже чверть століття політики ніяк не можуть домовитися про ідеальний дизайн моделі ринку. Які шанси цього разу? І в чому зійшлись інтереси непримиримих противників "ОПЗЖ" і "Батьківщини"? Про боротьбу аргументів та інтересів - у сюжеті. Читайте також: У "Слузі народу" спрогнозували, наскільки затягнеться розгляд законопроєкту про ринок землі

Рада почала розгляд законопроєкту про ринок землі: чому парламентарі не можуть знайти компроміс

Залиште свій коментар

Вибір редакції