Роздавання грошей людям та дешеві кредити бізнесу: як влада хоче боротися з економічною кризою в Україні

Дата публікації
Перегляди
11к
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Роздавання грошей людям та дешеві кредити бізнесу: як влада хоче боротися з економічною кризою в Україні

Фото: Національний банк України

У парламенті створили робочу групу, яка має напрацювати пропозиції щодо економічного розвитку держави.

Задля виходу України з кризи, спричиненої карантином через поширення нового коронавірусу COVID-19, в команді Зеленського пропонують влити в економіку гривневу масу, еквівалентну 15 млрд доларів. Кошти хочуть спрямувати на соціальні виплати населенню, допомогу малому та середньому бізнесу, а також великим підприємствам та підтримку енергосистеми.

У п'ятницю, 24 квітня, при Комітеті Верховної Ради України з питань економічного розвитку була створена робоча група з питань моделювання та втілення виходу держави з кризи. Цю робочу групу очолив керівник комітету Дмитро Наталуха. Нардепка від "Слуги народу", голова підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Людмила Буймістер взяла на себе формування "смислового наповнення" програми та залучення широкого кола експертів. Вона розповіла ТСН.ua про бачення щодо подолання кризи в Україні.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗІ СВІТОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ

Через світовий карантин люди випадають з економічних відносин. Відбувається обвал споживання (люди менше купують) і як наслідок відбувається обвал виробництва (люди менше виробляють).

Своєю чергою це призводить до обвалу всіх традиційних "тихих гаваней", куди люди звикли вкладати зароблене – нерухомість, цінні папери, депозити та інше, що відображає віру (точніше сумніви) інвесторів у тому, що їхні вкладення в конкретний об'єкт або конкретний бізнес (цінний папір) зможе, якщо не примножити, то хоча б зберегти їхні заощадження.

Люди менше витрачають - цінність грошей підвищується. В економіці це називається спіраль дефляції. Саме щоб повернути цей процес Федеральна резервна система США, Європейський центральний банк та інші центральні банки, починають емісію грошей.

Їхнє короткострокове завдання - зупинити дефляцію, тобто позбавити людей ефективних інструментів заощадження коштів і таким чином змусити їх більше витрачати та інвестувати накопичене, під страхом втратити заощадження через штучну інфляцію грошей.

Що саме таким чином намагаються досягти політики? Вони в період економічної кризи намагаються зберегти рівень споживання на докризовому рівні, шляхом роздавання громадянам "базового доходу", виплат бізнесу дотацій за кожне робоче місце, фінансової підтримки малого та середнього бізнесу.

Людмила Буймістер / Фото: УНІАН

І тут виникає наступна проблема (і цього разу вона не стане чиєюсь ще проблемою): на відміну від звичайних криз, через карантин кількість товарів і послуг, доступних на світовому ринку, значно зменшилася, тому величезна кількість бізнесів (виробництва) закрилися на карантин і не виробляють жодних товарів і послуг, тобто не беруть участі в економічних відносинах.

В економіці це називається зниження обсягів виробництва при штучно збільшуваному обсязі грошової маси. Іншими словами: грошей стає більше, а послуг і товарів, на які їх можна витратити, - значно менше (буквально, з усього, на що можна було витратити гроші, залишилися лише їжа, ліки та Netflix).

У короткостроковій перспективі, поки триває карантин і діють дефляційні стимули, ці заходи можуть відкласти кризу. Щойно економіка буде запущена, дефляційні стимули в світі до листопада-грудня зникнуть, і ми побачимо величезний стрибок інфляції основних валют. Тому що фіатні гроші (тип грошей або валюти, цінність яких походить не від власної вартості або гарантії обміну на золото або іншу валюту, а від державного наказу використання їх як засобу платежу), надруковані до кризи і роздані у вигляді щедрих бейлаутів (програма викупу "проблемних активів") і прямих безкоштовних виплат, - нікуди не подінуться.

І тоді весь світ дізнається, що весь цей час "чарівна машинка" не виробляла цінності - вона знищувала світову економіку. В цій ситуації найсильнішим виявиться той, хто раніше за всіх "пірне" в емісію, і першим зробить вливання великих грошей у нові проекти, заздалегідь розуміючи тенденції.

Ринок може бути ірраціональним довго, але не нескінченно довго. Попереду на нас неминуче чекає страшний, передбачуваний, рукотворний обвал. Але найстрашнішою буде реакція громадян, а значить, знаючи, що люди будуть налякані, і що це, скоріш за все, виведе на передній план найжорстокіші форми політичного протесту, потрібно діяти на випередження таким чином, щоб лівий популізм та ігнорування ринкових законів не призвело в непоправний хаос, а дало можливість першими пройти зону "турбулентності" та витримати світову економічну кризу з мінімальними наслідками.

ХОРОШИЙ СЦЕНАРІЙ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

За основу пропонується взяти американський, британський, європейський, японський досвіди, на які рівняються чимало країн.

До прикладу - США втратили 47 робочих місць на кожен діагностований випадок зараження за рівня безробіття 12%. За такого ж рівня безробіття (а він вже вищий) на кожен випадок зараження за час карантину Україна втратила 3120 робочих місць.

Тож пропонується із міжнародних золотовалютних резервів Національного банку України зробити вливання коштів в економіку 10% ВВП - це нині трохи менше 15 млрд доларів у гривневому еквіваленті. Тобто робиться емісія в еквіваленті 10% ВВП України. Ці кошти вливаються в економіку трьома частинами. Перша - виплати соціальної допомоги населенню (але негайно, а не восени), приблизно 100 млрд гривень. Друга частина - підтримка малого і середнього бізнесу пропорційно кількості зайнятих працівників, також приблизно 100 млрд гривень. Третя частина - підтримка інфраструктурних галузей (програма підтримки електроенергетики, щоб вона не завалилася; великого бізнесу і торгівельних мереж).

Є розрахунки, які робили Федеральна резервна система США, Європейський Центробанк, Японія. Відповідно до них, якщо відбувається вливання 10% ВВП в економіку, то приблизно 20% цієї емісії вийде заново на валютний ринок протягом року. Тобто, якщо в Україні відбудеться вливання 15 млрд доларів, то близько 3 млрд доларів у гривневому еквіваленті повернуться на валютний ринок і Нацбанк повинен їх скупити, щоб не обвалити курс гривні. Тобто в НБУ мають бути вільні резерви в 4,5 млрд доларів, із запасом із розрахунком, що може повернутися до 30%. Відповідно 10 млрд доларів залишаться в економіці. За рахунок цього має відбутися економічне зростання.

НБУ виконує свою пряму функцію - витрачає 4 млрд доларів на підтримку курсу гривні. І дуже жорстко разом з правоохоронцями карає спекулянтів.

Наслідки такого сценарію:

1) Економіка швидко оживає, тому з'являється стимул швидко почати знову працювати.

2) Приходять інвестори, бо Україна діє за прозорим американським сценарієм.

3) Бізнесам, залученим до програми, вона приносить 1,5 млрд доларів, що не боляче, і всі зрозуміють.

ПОГАНИЙ СЦЕНАРІЙ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

Поганий сценарій для економіки України – коли 4 млрд доларів витрачаються на зарплати і виплати пенсіонерам, частина коштів - на розпил під час закупівлі медичного обладнання та товарів. Ще 3 млрд доларів прийде від секвестру і невиконання бюджетних витрат.

Наслідки такого сценарію:

1) З економіки піде безповоротно 12% ВВП до кінця року.

2) Велика частина населення залишиться поза фінансовою підтримкою.

3) Скандальний "розпил" принесе не більше 0,5 млрд доларів, що призведе як до неминучих конфліктів серед груп впливу, так і до нової хвилі корупційних витоків.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ЕКОНОМІКАМИ США ТА ЄВРОСОЮЗУ

Найголовніший з економічних показників у світі на поточний момент - баланс Федерального резерву США, який перевищив 6 трлн доларів. Стрибок на 50% або понад 2 трлн доларів стався всього лише за останній місяць.

Федеральна резервна система нарощує свій баланс по 300-500 млрд доларів щотижня. Вона тепер викуповує все - облігації Казначейства США, муніципалітетів і штатів, борги великих корпорацій та іпотечні деривативи. І це ще не найвідчайдушніші заходи, крайній випадок - пряме скуповування акцій і ETF (exchange traded fund – біржовий інвестиційний фонд). Поки що біржі вистачає наявної підтримки з боку американського центробанку для швидкого відновлювального зростання.

Очікується, що до кінця 2020 року баланс Федерального резерву зросте до розмірів половини економіки США - 10-12 трлн доларів. У такому випадку він буде порівнянний з балансом Європейського центробанку, який уже наближається до половини ВВП Єврозони.

Зараз ми спостерігаємо м'яку націоналізацію фінансових ринків під гаслом їхнього порятунку від епідемії та економічної кризи. Таким чином адміністрація США до кінця року націоналізує (не приватизує) 40% реального сектора своєї економіки.

Європейський центробанк уже сформував фонд в 3 трлн євро для негайного викупу системних компаній реального сектора в разі загрози їхнього банкрутства, а понад 50 найбільших європейських компаній збирають борди для розгляду заявок на викуп часток. Це означає тотальний бейлаут (bailout - програма викупу "проблемних активів").

Аналітики однієї з найбільших інвестиційних груп у США та світі Goldman Sachs Group зазначили, нинішня криза виявиться в чотири рази "болючішою" для економіки Сполучених Штатів, ніж була попередня 2008 року. Зниження ВВП у другому кварталі на 11% порівняно з роком тому, та на 35% ніж у попередньому кварталі (це буде максимальним падінням від часів "Великої паніки" 1893 року). Безробіття зросте до 15%, рекордно високого рівня від передвоєнного 1940 року.

ДЕТАЛІ ПРОПОНОВАНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДТРИМКИ В США

Розбивка за одержувачами пакету економічних заходів із боротьби з економічними наслідками від коронавірусу в CША в розмірі 2,2 трлн доларів:

Громадяни (0,8 трлн доларів або 35%):

  • 500 млрд доларів: одноразова фінансова допомога – 1500 доларів на людину з доходом до 75 тис. доларів на рік, 2400 доларів - подружжю з доходом до 150 тис. доларів, і 500 доларів на дитину.
  • 260 млрд доларів - додатково для допомоги із безробіття 600 доларів на тиждень протягом чотирьох місяців. Усього безробітні отримуватимуть допомогу 39 тижнів.

Малий бізнес (0,37 трлн доларів або 17%):

  • 367 млрд доларів - кредити малому бізнесу.

Великий бізнес, штати і муніципалітети (0,5 трлн доларів або 23%):

  • 500 млрд доларів - надзвичайні кредити, включаючи 50 млрд доларів податкових пільг, спрямованих на стимулювання "не звільняти" і покривати до 50% заробітної плати.

Додаткові кошти на окремі галузі (0,55 трлн грн або 25%):

  • 150 млрд доларів - додатково на охорону здоров'я.
  • 150 млрд доларів - допомога штатам і муніципалітетам.
  • 45 млрд доларів - на національну безпеку.
  • 31 млрд доларів – освіта.
  • 27 млрд доларів - на лікування від коронавірусу.
  • 36 млрд доларів – транспорт.
  • 20 млрд доларів – ветерани.
  • 60 млрд доларів - сільське господарство, продуктові картки тощо.
  • 10 млрд доларів – оборона.
  • 5 млрд доларів - соціальні програми.

ЩО ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ З ЕКОНОМІКОЮ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Другий квартал 2020 року стане одним з найважчих в економічному плані за всю історію Великої Британії. ВВП країни скоротиться одразу на 35%. Про це йдеться в огляді некомерційної організації Office for Budget Responsibility, що афілійована з казначейством.

Британії доведеться ще сильніше позичати (273 млрд фунтів стерлінгів), щоб покрити свої витрати. Дефіцит бюджету зрівняється з дефіцитом під час Другої світової війни.

До кінця другого кварталу різко зросте офіційне безробіття. На біржу праці встане близько 10% всього працездатного населення. До кінця року цей показник знизиться до 6%.

На понад 7% скоротяться реальні доходи британців.

Інфляція залишиться рідкісним економічним показником, який майже не зміниться через новий фінансовий шок.

ЯК ПЛАНУЮТЬ БОРОТИСЯ ІЗ КРИЗОЮ В РОСІЇ (одна з версій)

Планується влити в економіку коштів у розмірі 10% від ВВП – 11 трлн рублів.

Громадяни (3,85 трлн рублів або 35%): одноразова виплата на дорослого в розмірі 20 тис. рублів (114 млн осіб), і 7 тис. рублів на дитину (33 млн осіб). 1,3 трлн рублів хочуть зарезервувати під збільшення виплат допомоги із безробіття.

Малий бізнес (1,9 трлн рублів або 17%): кошти підуть на кредити малому бізнесу (під 0%), зберуть назад 20% або 0,4 трлн рублів.

Великий бізнес (2,5 трлн рублів або 23%): кошти підуть на кредити великому бізнесу (під 0%), зберуть назад 80% або 2 трлн рублів.

Витрати на інші галузі – 2,75 трлн рублів або 25%.

Грошова маса в Росії становить 50 трлн рублів, тобто її хочуть збільшити на 20% і потім зібрати 5% назад.

Наступна публікація