Перспективні напрями бізнесу: як аграрії опановують нові ніші для виробництва Партнерський Матеріал

Виробляти масові продукти невеликим фермерським господарствам в Україні стає невигідно. Конкурувати за обсягами, партіями та й якістю з великими агрохолдингами дрібним підприємцям надто важко та витратно.

Тому сільськогосподарські виробники шукають унікальні способи заробітку, освоюючи непопулярні ніші. Це дає їм змогу отримувати більші прибутки і знаходити перспективні ринки збуту. Що ж навчилися виробляти українські аграрії та якими екзотичними продуктами дивують споживачів?

Нові ідеї для малого підприємництва

Вітчизняні виробники вже навчилися задовольняти найвибагливіші смаки споживачів. Мікрогрін, трюфелі, устриці, креветки, равлики — уже не новинка для ринку. Проте займаються таким непопулярним та водночас ризикованим сільськогосподарським бізнесом одиниці. Водночас, в Україні з кожним роком з'являється дедалі більше нових перспективних агронапрямів.

Як зазначають експерти, вибір нішевих культур для виробництва на малих площах дуже великий, причому більшість з них вже добре відомі споживачам, однак поки залишаються в сегменті нішевих. Такою культурою, наприклад, є часник, про експортний потенціал якого йдеться вже не один рік. За словами Анни Морозової, керівника часникового кооперативу "УкрАП", перш ніж виходити на міжнародні ринки, ця культура повинна освоїти вітчизняний ринок, витіснивши звідти імпортну продукцію.

Яскравим прикладом нішевої культури є артишок. За даними Вадима Дудки, директора компанії "Агроаналіз", світове виробництво артишоків сягає 1,5 млн тонн на рік. Лідирують у цьому сегменті Італія (440 тис. тонн), Єгипет (260 тис. тонн), Іспанія (230 тис. тонн), Аргентина (105 тис. тонн) та Перу (103 тис. тонн). Для України ж артишоки поки є новинкою. Однак ця культура оптимально підходить для вирощування на українських чорноземах. Вона вирізняється транспортабельністю і легкістю, а також її можна цілком ефективно вирощувати навіть на площі 1 га. 

Особливої уваги заслуговують ягоди, зокрема ожина. "В Україні залишаються недостатньо освоєними нішеві ягідні культури, такі як ожина. Хоч вона і менш морозостійка, ніж малина, але може давати у два-три рази більший врожай. Кожен ожиновий кущ за правильного догляду буде приносити 5-10 кг ягід, які користуються попитом як всередині країни, так і за її межами", — переконують фахівці PRO-Consulting. За оцінками експертів консалтингової компанії, ягідний бізнес сьогодні є одним з найбільш високорентабельних, тому всі вкладення окупляться за три роки, а щорічний дохід ожинового господарства з площею насаджень 10 га сягне від $500 тис. до $1 млн залежно від сорту й віку кущів.

Сільський бізнес може бути нішевим

Наразі активно розвивати нішеве фермерство селянам допомагає великий бізнес. Зокрема, агрохолдинг МХП у рамках конкурсу мікрогрантів для розвитку мікропідприємництва в сільській місцевості "Село: Кроки до розвитку" надає кошти на створення власної справи і розвиток уже започаткованого бізнесу та допомагає з написанням перспективного бізнес-плану. Одним із цьогорічних переможців став Денис Моручок. Виявляється, аграрні ініціативи можуть дивувати. Підприємець-початківець задумав вирощувати не просто фундук, а ще й трюфелі на коренях рослин. Таке поєднання умов ідеально підходить для третього бізнесу, а саме — розведення равликів. Свою справу він започаткував у селі Полствин Канівського району Черкаської області. Загальна вартість проекту сягає понад 200 тис. грн. При цьому кошти на розширення бізнесу в розмірі 50 тис. грн надав агрохолдинг МХП.

"Маю вісім років досвіду вирощування й реалізації равликів і продуктів їхньої життєдіяльності та п’ять років займаюся збором, продажем та розмноженням трюфеля. Попит на мою продукцію з равликів, фундука й трюфеля наразі великий в Україні і постійно зростає. М'ясо та ікру равлика купують київські ресторани уже понад три роки. Слиз поставляв у косметологічні компанії. Наразі тестую технологію механічного збору слизу і шукаю покупців поки що в Україні. Гумус планую використовувати для власних потреб", — поділився досвідом молодий бізнесмен.

Дедалі більшої популярності набирають бізнес-проекти, спрямовані на застосування відновлюваних джерел енергії з відходів агровиробництва, вирощування екзотичних культур рослин та виведення нових порід тварин, активно розвивається "зелений" туризм, сфера послуг.

"Найбільш перспективними напрямами для розвитку мікропідприємництва є екологічні проекти, спрямовані на збереження довкілля та переробку відходів, виготовлення органічної продукції, виробництво "зеленої" енергії та екотуризм в історичних регіонах країни. МХП готовий підтримувати унікальні й перспективні ідеї проактивних людей,  які шукають шляхи використання місцевих ресурсів і нове застосування для них", — запевняє Вікторія Нагірняк, керівник напряму "Корпоративна соціальна відповідальність МХП".

Вибір має значення

Правильний і виважений вибір нішевої культури, на думку фахівців, є одним із ключових факторів успішного бізнесу. Однак сама ідея нічого не варта. Важливо розуміти шляхи досягнення мети, проаналізувати ризики, передбачити можливі виробничі витрати. Зокрема, Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААНУ, зазначає, що за умови правильних розрахунків цілком ефективною може бути й сімейна ягідна ферма з вирощування малини на невеликій площі.

Андрій  Ярмак, економіст інвестиційного центру ФАО, запевняє, що головною помилкою багатьох аграріїв є переконання, що вибір правильної ніші — це запорука перманентного успіху бізнесу. Більш того, фермери нерідко роблять акцент саме на вирощуванні продукції, а не на її збуті.

"Недостатньо просто навчитися вирощувати. Потрібно виробляти продукт, який був би затребуваним покупцями і відповідав сучасним стандартам", — сказав Кейс Кьолеман, координатор проектів консультаційної підтримки для малих і середніх підприємств (Нідерланди).

Вирощування нішевих культур дає можливість малим підприємствам виходити на міжнародні ринки й пропонувати унікальну продукцію. Створення стійкої бізнес-моделі, продуманий маркетинг та дотримання високої якості відкриває перед виробником нові можливості. Сьогодні сільське підприємництво тільки починає розвиватися, але за фінансової та організаційної підтримки з боку надійних інвесторів такий бізнес може бути цілком успішним. А це — нові робочі місця і перспектива інфраструктурної розбудови регіонів.

"Кожне мале сільськогосподарське підприємство може зробити успішним своє нішеве виробництво. Однак без підтримки великого бізнесу цей шлях буде значно довшим і тернистішим. МХП завдяки проектам, спрямованим на розвиток мікропідприємництва, проводить навчання та консультує з юридичних питань підприємців-початківців, показує підводні камені власної справи і допомагає уникнути численних ризиків. Об’єднання зусиль окремих фермерських господарств та агрохолдингів є двигуном для розвитку національної економіки та покращення добробуту українців", — переконаний Дмитро Камбулов, радник голови правління МХП.

Якщо орієнтуватися на потреби ринку і пропонувати йому щось нове, поступово розширюючи свої можливості, нішеві вітчизняні виробники цілком можуть вийти на міжнародні ринки й конкурувати з європейськими. При цьому вони не поступатимуться якістю, а за деякими показниками навіть перевершуватимуть конкурентів. Багатий потенціал України як аграрної держави має безліч незаповнених ніш. Тож ті, хто зможе обрати правильний напрям для підприємництва і заручиться підтримкою інвесторів для своєї ініціативи, неодмінно досягнуть успіху.