Що буде з "ПриватБанком". Стали відомі раніше таємні деталі розвитку найбільшого державного банку

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Держава не планує докапіталізовувати фінустанову.

Через кілька років націоналізований і найбільший державний банк "ПриватБанк" знову може стати приватним – після приватизації, що запланована на 2021-2022 роки.

Це передбачає стратегія розвитку цієї фінустанови, яку Кабмін ухвалив ще в червні, проте так ніде не оприлюднив. Про це пише "Економічна правда" й розміщує копію цього документа.

Урядовці розробили часом оптимістичний план, який не завжди корелює з реальністю. Зокрема, Мінфін розраховує, що банк розвиватиметься в умовах помірного зростання економіки — реформи відбуватимуться, інфляція 2022 року буде на рівні прогнозованих МВФ і Нацбанком 5%, зростання реального ВВП — 3,8%. Депозити у майбутні роки зростатимуть на фоні постійного зменшення відсоткових ставок, а кредитування відновиться після зниження облікової ставки до 10%. До 2022 року відбудеться значне скорочення проблемних кредитів у системі завдяки масивному списанню та більш обережному, відповідальному кредитуванню.

ПриватБанк_2
Економічна правда

З орієнтацію на цей макропрогноз розробниками Стратегії обрали такий варіант можливого розвитку "ПриватБанку" — збалансований розвиток банку з вибірковим підходом до корпоративних клієнтів. Виходячи з документу, за обраним сценарієм "ПриватБанк" повинен захистити наявні депозити та платіжні системи і продовжити зростання на ринку кредитування фізичних осіб зі стабільною та привабливою маржою.

Серед основних завдань - наростити кредитний портфель до 170 млрд грн до 2022 року (із нинішніх 43 млрд грн). Банк планує зберегти сильні позиції на ринку кредитування фізосіб (35% ринку), збільшивши при цьому частку в кредитуванні малого і середнього бізнесу — від 5% до 15%, в корпоративному сегменті — від 1% до 5%.

ПриватБанк_3
Економічна правда

На думку фінансового аналітика групи ICU Михайла Демківа, нарощування чистого кредитного портфелю від 43 млрд грн до 170 млрд грн — дуже амбітна ціль, яка передбачає агресивне зростання портфелю — майже на 50% щорічно.

"Складно уявити, як ринок роздрібних кредитів зростатиме такими темпами без відновлення іпотеки", — сказав Демків.

Уже за підсумками 2018-го "ПриватБанк" повинен бути прибутковим, а після 2020 року прибуток має становити 8 млрд грн. Фінустанова вже досягла прибутковості. Так, за підсумками першого півріччя 2018 року чистий прибуток банку становив 6,9 млрд грн. За півроку банк заробив 7 млрд грн чистого відсоткового доходу і 7,4 млрд гривень — чистого комісійного. Фактично ж виходить, що своїй прибутковості "ПриватБанк" завдячує докапіталізації.

"Процентний дохід банку за ОВПД у першому півріччі склав 5,2 млрд грн або 37% від загального процентного доходу. Це і є та "прихована" вартість докапіталізації банку, адже, окрім безпосередніх витрат на докапіталізацію, Мінфін змушений платити відсотки за випущеними цінними паперами", — пояснив Демків.

ПриватБанк_1
Економічна правда

Уже 2018-го держава хоче відмовитися від докапіталізації "ПриватБанку". Експерти кажуть, що вона таки знадобиться, якщо фінустанова програє суди колишнім власникам, компаніям, які пов’язані з колишніми власниками, держателям євробондів. Також "ПриватБанк", як і будь-який комерційний банк державної чи приватної власності, не є застрахованим від глибоких економічних криз, які можуть виникнути в майбутньому.

Працівникам "Привату" збільшать зарплати. За чотири роки зарплатний фонд зросте вдвічі – від 5,2 млрд грн до 11,2 млрд грн у 2022 році. При цьому "Приватбанк" розвиватиметься в рамках існуючих можливостей, тобто не нарощуватиме істотно інфраструктуру, мережу відділень і штат.

Ще одне завдання - створення IT-стратегії банку. Сьогодні високотехнологічність "ПриватБанку" — його конкурентна перевага. В стратегії не описані конкретні індикатори IT-розвитку, передбачається тільки їхнє планування.

"Держава як власник менш спроможна підтримувати інноваційність банку. Є ризик того, що якщо банк не буде приватизований, він почне втрачати свої лідерські позиції", — зазначають експерти Андрій Бойцун (SAGSUR) та Дмитро Яблоновський (ЦЕС) у спільній аналітичній записці щодо розвитку держбанків.

Водночас щодо розвитку та долі "ПриватБанку" є чимало запитань без відповідей - на нього можуть вплинути через політичні інтереси та судові процеси. Водночас усередині банку є кілька центрів впливу – серед конкуруючих груп називають групи екс-керівників банку, наприклад, екс-голови Олександра Шлапака, та екс-в.о. голови Галини Пахачук, а також група, яка симпатизує колишнім акціонерам банку. Мінфін як акціонер не може вплинути на ці фактори або спрогнозувати їх. Результати судових процесів та політичні інтереси можуть в будь-який момент повернути майбутнє "ПриватБанку" в той чи інший бік. Ще чинник ризику – занадто оптимістичне бачення держави щодо зменшення частки проблемної заборгованості загалом на ринку, ризики приватизації на фоні проблемного портфелю банку. Ще один фактор - оптимістичний макропрогноз. Майбутні вибори, курс на розширення соціальних видатків, невизначені перспективи співпраці з МВФ в короткостроковій перспективі ставлять під сумнів інфляцію у 5% та зростання ВВП на рівні 3,8%.

ВідеоКолишні акціонери Приватбанку відреагували на закиди про шахрайство до його націоналізації

Національний банк оприлюднив звіт міжнародної компанії "Крол" щодо діяльності Приватбанку до його націоналізації. Від будь-яких коментарів і детальних пояснень представники регулятора відмовилися. Тим часом уже з'явилася реакція колишніх акціонерів банку.

Колишні акціонери Приватбанку відреагували на закиди про шахрайство до його націоналізації

 

Вибір редакції