Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Шахрайства з банківськими картками: українців щороку обкрадають на десятки мільйонів гривень

Найбільші банки вже стали навчати прокурорів, як боротися проти кіберзлодіїв.

Із розвитком електронних технологій все винахідливішими стають кіберзлочинці, які обкрадають українців через інтернет або банкомати. Однак найпоширеніші схеми шахрайств добре відомі, тож банки самі взялися допомогти правоохоронцям із їх викриттям, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

Курс найпопулярніших схем обману правоохоронцям читають працівники фінустанов. Зокрема, розповідають про дзвінки клієнтам від нібито співробітників банку. "Так і так, ми збільшили вашу ставку по кредиту. Ну, добре, ми можемо це прибрати, назвіть останні чотири цифри вашої картки", - розповіла життєвий випадок Дар'я Швидкова. Вже за кілька секунд її картка стала доступна злочинцю. "Виходить, що я включила переадресацію на той номер. Коли я вимкнула, мені стали приходити SMS і дзвонити, що входять в мій особистий кабінет в інтернеті. Тобто мою картку зламали", - розповіла вона. Однак авантюрист упіймав облизня: дівчина миттєво заблокувала картку у справжньому банку. Однак не всі українці встигають убезпечити себе і дедалі частіше потрапляють у халепи вартістю кілька тисяч, або й десятків тисяч гривень.

ВідеоНайбільші банки проводять лекції правоохоронцям, як боротися проти кібернетичних злодіїв

Інший спосіб злочинців – просвердлити отвір у банкоматі та вставити туди власне обладнання. Спеціальним пристроєм вони підглядають за пін-кодом, який набирає власник картки. Лише за рік таких приладів вилучили з банкоматів кілька сотень. Ще до банкоматів часто-густо кріплять липку пластину, яка не дозволяє грошам вилазити назовні. Доки клієнт відходить від банкомату дзвонити в банк, його гроші з банкомату швидко забирає зловмисник. Тож власникам карток радять при проблемах із банкоматом – не відходити далеко від нього.

Наступна поширена схема шахраїв – фіктивні сайти в інтернеті, котрі імітують справжні. Людина вважає, що має справу з реальною банківською веб-сторінкою або сайтом магазину чи комунального підприємства, а насправді вносить фінансові реквізити у фальшиву систему. Торік у 43 тисяч українців таким способом поцупили 95 мільйонів гривень. "Виглядає, наче ви на тому сайті, до якого звикли. Кольори ті самі, назва та сама. В url-адресі буде відрізнятися від звичайного безпечного з'єднання https – буде просто http. Або будуть елементарні граматичні помилки на сайті", - звертає увагу Діана Губська.

Кореспондент ТСН Станіслав Фещенко

Залиште свій коментар

Вибір редакції