Страшний вовк російського ембарго. Чим "закрита" Росія загрожує українським виробникам

Від самого початку взяття Україною курсу на Європу Росія погрожувала нам економічними заходами у відповідь. 

Необхідність встановлення перешкод на шляху українських товарів у Росії пояснюють захистом свого ринку, мовляв територією України до РФ "мігруватимуть" безмитні європейські товари. Але є тут і частка політичної помсти: як ще могло вчинити керівництво РФ із країною, яка приєдналася до санкцій проти них.

Зараз між Україною та Росією діє преференційний режим у рамках зони вільної торгівлі СНД. Проте це може припинитися з 1 січня 2016 року - саме з цієї дати набуває чинності економічна угода про асоціацію України з Євросоюзом. Росія у свою чергу цього ж дня введе митні обмеження на українські товари і продуктове ембарго. 

Російські урядовці не уточнюють, яких саме продуктів стосуватиметься ембарго. Проте український експорт в Росію і так зменшується вже кілька років поспіль, тож наслідки не будуть шоковими для українських виробників, наголошують економічні експерти. З їхньою думкою можна ознайомитися у матеріалі "Російські санкції. Чи зашкодить Україні митне свавілля РФ".

За підрахунками українського уряду, сума збитків від російського ембарго складатиме у 2016 році близько $ 600 млн.  Для порівняння зазначимо, що експорт в Росію за січень-серпень 2015 року склав трохи більше $ 3,1 млрд. За той самий період у 2014 році Україна наторгувала з Росією на $ 7,4 млрд. Тож тенденція до занепаду торгових стосунків очевидна.

До речі, Україна також не залишить російські заходи без відповіді. Прем'єр Арсеній Яценюк пообіцяв сусіду дзеркальні санкції. Безсумнівно, що від припинення торгових відносин постраждають обидві країни.

Водночас експерти агроринку висловлюють сумніви щодо того, що Росія дійсно введе ембарго. Тим не менш на випадок, якщо вона втілить свої погрози у життя, ТСН.ua розібрався, які продукти Україна ще поставляє до Російської Федерації та чи вдарить російське ембарго по наших підприємцях настільки сильно, щоб призвести до їхнього банкрутства. 

Що постачаємо?

Оскільки Росія поки погрожує відмовитися лише від продуктів, то розглядаємо лише їстівні позиції у переліку експортних товарів. Для аналізу були використані дані Держстату за період січень-серпень 2015-го і 2014 років.

Відтак, за перші вісім місяців 2015 року Україна поставила Росії товарів на загальну суму трохи більше $ 3,1 млрд. З них лише близько 5% ($ 171 млн) припадає на продуктові позиції.

Найбільше з продуктів постачаємо м'яса. До речі, це єдина стаття експорту, яка не зменшилася, а навпаки зросла вдвічі порівняно з минулим роком. Дохід від неї склав $ 79,5 млн. Також найбільш масштабними позиціями лишаються алкоголь та безалкогольні напої ($ 24,7 млн), какао ($ 18,7 млн), цукор ($ 4,1 млн), овочі ($ 3,5 млн), борошно і крупи ($ 2,6 млн), риба ($ 2 млн), горіхи ($ 1,3 млн) тощо.

Значно зменшилося постачання молочної продукції (дохід з $ 121,9 млн у 2014 році впав до $ 69,8 тис.) і продуктів з м'яса та риби (з $ 18,7 до $ 412,5 тис.). Також зменшилося експортування солі, а постачання зернових взагалі було припинено.

Як відреагують виробники

Незважаючи на сумніви щодо того, що Росія дійсно введе повне продуктове ембарго, негативні очікування підприємців цілком можуть вплинути на обсяги українського виробництва.

Ольга Мозгова, аналітик "УкрАгроКонсалту":

- У будь-якому випадку розмови про можливе введення Росією продуктового ембарго негативно позначиться на виробниках. Адже зараз саме кінець року - час, коли підприємці планують наступний фінансовий рік, у тому числі поставки товару на експорт. Скажімо, зараз ходять чутки про це ембарго, і виробник запланував собі випуск певної кількості товару без урахування Росії. І от якщо чутки не виправдаються, то перелаштуватися на більш високі рівні виробництва вже буде складно. Таким чином, ці чутки негативно впливають на динаміку і на сам процес виробництва.

Водночас у цій ситуації є й позитивна сторона. Виробники будуть активніше повертатися у бік інших ринків збуту. Вони вже почали поступово перелаштовуватися. Обсяги виробництва, звичайно, падають, номенклатура дещо змінюється. Причина цього полягає в тому, що наш виробник дуже повільно реагує на зміни. Однак у нас зараз вже не залишилося продовольчих підприємств, які працюють виключно на російський ринок.

Так, чутки про ембарго навряд чи сильно торкнуться молочної галузі. Справа в тому, що блокування українських товарів з цієї галузі почалося давно і молочники поступово переорієнтовуються на інші ринки. Звичайно, що це призвело до певних збитків і, на жаль, не всім вдалося повністю замістити російський ринок.

"В Росію ми поставляли в основному сири. Обсяги поставок складали 1,5 тис. тонн на місяць, що давало виручку у сумі приблизно $ 5 млн. Це дані до липня 2014 року. Спочатку у квітні вони закрили нам поставки з Пирятинського сирзаводу, потім у травні - з Золотоніського комбінату. А з липня минулого року поставки молочної продукції були заборонені фактично для всієї країни.

Ми не змогли цей ринок замістити. У Казахстан ми зараз поставляємо лише близько 600 тонн продукції, і то це не тверді натуральні сири, а більше сирний продукт. І знову ж таки, це майже втричі менше, ніж забирав російський ринок. І відповідно ціна сирного продукту в два рази менша, ніж натурального сиру. Таким чином доходи, які раніше складали $ 5 млн, зараз сягають близько $ 1,2 млн (це від експорту на Казахстан). Зрозуміло, що це у чотири рази менше, ніж було раніше", - розповів Сергій Вовченко, голова наглядової Ради групи компаній "Молочний Альянс", яка постачає свою продукцію загалом до 28 країн світу.

Проте пошук нових ринків – це тривалий процес. Українським молочникам вже вдалося потрапити на ринки Східної, Південно-Східної Азії, Близького Сходу тощо. А в Африці українці вже будують свої молочні заводи, зазначають експерти.

Ще одна молочна компанія "Терра Фуд", яка також припинила співпрацю з Російською Федерацією, експортує свою продукцію більш як до 40 країн світу. Серед них: Китай, Грузія, Йорданія, США, Сінгапур, Єгипет, Кувейт, Казахстан, Північна Корея, Молдова, Сенегал та інші.

"Компанія експортує українські молочні продукти власного виробництва, адаптовані під локальні ринки. Популярністю користуються суміші із вершкового та рослинного масел, рослинно-вершкові пасти, UHT молоко, наливні та плавлені сири TM Ferma, тверді сири, м'який сир Фета ТМ Premialle, суха демініралізована сироватка та інші молочні продукти", - повідомили у прес-службі ТОВ "Терра Фуд".

Тож якщо молочна галузь протягом року змогла почати переорієнтацію – і не без успіху - на інші ринки, то й решта виробників зможуть піти тим самим шляхом.

Лариса Старікова, координатор Аналітичного центру АСУ:

- Росія пиляє гілку, на якій вона сидить. Я не думаю, що у неї достатньо потенціалу для того, щоб заповнювати ті ринки, з яких йдуть у даному випадку українські виробники.

Введення продуктового ембарго вдарить не тільки по українських підприємствах, але і по російських також. Тому що українські підприємства мають в Росії партнерів, з якими вони співпрацюють. Ця кооперація історично була дуже глибокою. І такі дії російської сторони змушують українських партнерів шукати альтернативні варіанти. Ці заходи призведуть до меншої економічної ефективності роботи, але навряд чи можливість взаємодії буде перекрита на 100%. Я думаю, що Росія, як завжди, вдається до таких заходів з метою досягти якихось політичних цілей. І в довгостроковій перспективі ще невідомо, кому це нанесе більшу шкоду - тим країнам, проти яких Росія висуває претензії, чи самій Росії.

Звичайно, що у короткостроковій перспективі обвалу ринку українські виробники м'яса, масла тощо матимуть проблеми. Але не можна сказати, що через введення Росією продуктового ембарго якісь наші підприємства опиняться під загрозою закриття. Так, можливо вони відчуватимуть тимчасові труднощі, знизять обсяги виробництва, можливо навіть змінять цінову політику на внутрішньому ринку. Більші обсяги продукції тиснутимуть на внутрішні ціни, тож для українського споживача це буде вже й не так погано.

Тобто це дуже динамічні процеси, у яких задіяно багато параметрів. У короткостроковій перспективі може бути, що ситуація погіршиться, але у довгостроковій це дасть позитивні наслідки. Адже коли закривається один ринок - відкривається другий.

Тернистий шлях до Європи

Експерти і самі виробники висловлюють резонні сумніви щодо масштабного просування українських товарів на європейські ринки.

Щоправда, продукція деяких великих виробників, які мають достатній інвестиційний потенціал, там вже присутня. Зокрема до Європи постачається українська курятина та яйця. Проте завоювання позицій на Заході – це трудомісткий процес. Як зазначає аналітик "УкрАгроКонсалту" Ольга Мозгова, для того, щоб зайняти місце на полицях європейського магазину, потрібно дуже добре попрацювати з промоушном - представити свій товар та показати його переваги перед продуктами, до яких місцеве населення вже звикло. А реклама, звичайно, вимагає чималого капіталовкладення.

Крім того, однією з важливих умов виходу на європейські ринки є виконання певних вимог до технологічних процесів, до структури і параметрів виробництва. Саме з цим, на думку експертів у нас найбільші проблеми.

"По-перше, часто трапляється так, що навіть нові підприємства створюються без урахування цих потенційних вимог. По-друге, у нас є поширеною думка, що нове обладнання вирішує все, тому виробники намагаються купити найсучасніше обладнання, а от про технологію забувають. Традиційно склалося, що технологічна культура - це наше слабке місце, яке на сьогоднішній день не дозволить усьому загалу наших виробників швидко вийти на європейський ринок. Водночас великі виробники, які розуміють це і які мають можливість переналагодити і зробити свій технологічний процес більш досконалим, звичайно, виходять на ринки", - зауважила координатор Аналітичного центру АСУ Лариса Старікова.

Представники опитаних виробників зазначають, що розуміють складність поставлених завдань, проте все ж таки налаштовані на підкорення європейських вершин. Адже навіть невелика присутність українських товарів у Європі сприятиме покращенню їхнього іміджу на інших цікавих нам ринках, де просувати їх стане легше.

Ольга Скичко