У НБУ пояснили, чому зміцнилася гривня, здешевшав долар і як це впливає на економіку

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

У Нацбанку вважають нормальним явищем, коли гривня зміцнює свої позиції.

У Нацбанку вважають, що нинішнє здешевшання долара до 24 грн і відповідно зміцнення гривні є нормальним явищем при плаваючому курсоутворенню. Водночас, якщо курс був, скажімо, 27 грн, то зростання економіки було б більшим усього на 0,1%, а ось інфляція була б значно вищою.

Про це в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" зазначили заступники голови Національного банку України Дмитро Сологуб та Олег Чурій. Вони розповіли, чому зміцнюється гривня, чи є ревальвація штучною і чи "вбиває" вона економіку.

Ключові пояснення щодо ситуації з економікою та на валютному ринку:

Плаваюче курсоутворення – це коли гривня може рухатися в обидва напрямки, а не лише в бік девальвації. Політика НБУ сьогодні полягає в тому, що курс має формувати ринок. Національний банк бере участь в торгах лише для згладжування надмірних коливань або поповнення резервів, але в принципі не має наміру або мети втручатися в курсоутворення. Отже, гривня рухається в обидва напрямки, виходячи з попиту та пропозиції. Сьогодні фундаментальні фактори зумовлюють надлишкову пропозицію валюти на українському ринку. За таких умов зміцнення гривні – це природній процес.

Надлишкова пропозиція валюти та пов’язане з нею зміцнення гривні – це не наслідок виключно припливу інвестицій нерезидентів у державні облігації уряду. Цього року на ці цілі вони витратили 3,7 млрд доларів, але чиста купівля валюти Нацбанком цього року вже перевищила 5 млрд доларів. Тобто надлишкова пропозиція валюти ще на 1,3 млрд доларів була сформована за рахунок інших чинників, насамперед, поліпшенням показників експорту та імпорту.

Наявність прихованих проблем на валютному ринку економісти завжди бачать у платіжному балансі. В Україні так було і 2007 року і 2013-го: зростання імпорту, зокрема споживчого, приплив спекулятивного короткострокового капіталу, розширення дефіциту поточного рахунку. Нічого такого 2019 року Національний банк не фіксує. Зміцнення гривні триває майже рік, а погіршення поточного рахунку відсутнє.

Заклики припинити ревальвацію адміністративним шляхом – це свого роду прояв комплексу меншовартості, небажання бачити гривню повноцінною валютою, яка може не лише послаблюватися, а й зміцнюватися. Водночас валюта, яка може лише послаблюватися, не має довіри, не використовується для довгострокових заощаджень і має наслідком доларизації економіки. Відповідно тоді ніколи не буде й дешевих кредитів у гривні. У світі немає жодного прикладу успішної країни з доларизованою економікою.

Механічне зниження облікової ставки Національного банку не буде еквівалентом дешевих кредитів. Кредитор завжди зважає на стійкість економічного розвитку та послідовність економічної політики. Для прикладу, 2012-2013 роки: інфляція – близько 0%, ставка НБУ – 7%, водночас ставки міжбанку – до 50%, а ставки за кредитами – 15-20%.

Має значення не обсяг резервів, а економічна політика. Україна 2011 року – резерви до 40 млрд доларів, але "Нафтогаз" 25 млрд доларів витратив за два роки на імпорт, і відомо, чим це закінчилося. Зараз політика Нацбанку незалежна й достатньо жорстка ще, але буде м’якшою. У фінансовій системі - жодного прихованого дефіциту. Дефіциту енергетичного сектору також немає.

Курс впливає на різні сектори економіки по-різному: комусь – гарно, комусь – гірше. З одного боку, експортери скаржаться на ревальвацію, а з іншого – інвестиційний імпорт обладнання для них та для інших виробників стає дешевшим. Їм також легше конкурувати за робочу силу з тією ж Польщею. Крім цього, якщо глибше проаналізувати ситуацію, то в експортерів, особливо у тих, що працюють на товарних ринках, більша частина собівартості їхньої продукції також прив’язана до валюти, в середньому – десь до 50%.

У НБУ порахували й змоделювали, яким було б зростання економіки зараз, якби курс був би, скажімо 27 грн за долар, починаючи від другого кварталу 2019 року, - всього на 0,1% більшим. Водночас інфляція була б значно вищою.

Нагадаємо, Кабмін схвалив нові макрофінансові показники на 2020-2022 роки. Зокрема, оновлений оптимістичний сценарій передбачає, що ВВП 2020 року має зрости на 4,8%, 2021 року – на 5,5%, 2022 року – на 6,5%. Відповідно прогноз курсу долара США в Україні становить: 2020 рік - 24,8 грн, 2021 рік - 23,9 грн, 2022 рік - 24,2 грн. Консервативний прогноз передбачає, що 2020 року економіка України зросте на 3,7%, а курс долара становитиме близько 27 грн.

Нацбанк також підвищив свої прогнози: 2019 року економіка України зросте на 3,5%, 2020 року - на 3,5%, 2021 року - на 4%. Прогнози щодо інфляції: 2019 рік - 6,3%, у 2020 та 2021 роках – по 5%. Облікова ставка НБУ від 25 жовтня 2019 року становить 15,5%, прогноз на кінець 2020 року - 8%.

Прогноз Світового банку зростання економіки України на 2019 рік – 3,6%, на 2020 рік - 3,7%, на 2021 рік - 4,2%. Прогнози щодо інфляції: 2019 рік - 6,4%, 2020 рік - 5,5%, 2021 рік - 5%.

Економічні прогнози Міжнародного валютного фонду для України такі: 2019 рік – 3% зростання ВВП, 2020 рік – 3%. Інфляція в Україні цього року становитиме 7%, наступного - 5,6%. Безробіття знизиться до 8,7% і 8,2% відповідно цього і наступного року. Прогнози МВФ щодо курсу долара в Україні такі: 2019 рік - 26,75 грн, 2020 рік - 27,72 грн, 2021 рік - 28,70 грн, 2022 рік - 29,67 грн, 2023 рік - 30,64 грн, 2024 рік - 31,61 грн.

Тим часом топменеджери українських компаній, щоквартальне опитування яких традиційно провів Нацбанк, прогнозують, що протягом найближчих 12 місяців долар в Україні коштуватиме 27-28 гривень.

Історичні антирекорди гривні стосовно іноземних валют в офіційних курсах НБУ: долар США 26 лютого 2015-го сягнув найвищого показника в 30,01 грн, євро встановив свій рекорд 26 січня 2018 року - 35,66 грн.

Залиште свій коментар

Вибір редакції