У пенсіонера забрали єдину квартиру за комунальні борги: яка сума стала причиною

У Києві випадок із 76-річним пенсіонером Іваном Берестецьким став наочним прикладом того, до чого можуть призвести тривалі борги за житлово-комунальні послуги, розповідає видання На пенсії. Через багаторічне ігнорування рахунків та судові рішення єдину однокімнатну квартиру чоловіка, якою він володів з 1997 року, було заарештовано та виставлено на електронний аукціон СЕТАМ.

Причини арешту та сума заборгованості

Ситуація загострилася через конфлікт із житлово-будівельним кооперативом (ЖБК) «Харчовик-4», який подав проти пенсіонера численні позови. На сьогодні проти чоловіка відкрито вже 14 виконавчих проваджень. Окрім стандартних боргів за комуналку, значну частину суми становлять витрати на аварійний ремонт.

Основними статтями боргу стали:

• 201 161 грн — вартість ремонту сантехніки та лічильників, який ЖБК провів примусово через постійні затоплення сусідів та асоціальний спосіб життя власника.

• 22,1 тис. грн — заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території.

• 17 тис. грн — борг за послуги водопостачання та водовідведення.

• 7,4 тис. грн — інші комунальні платежі.

Пенсіонер відмовився добровільно компенсувати ці витрати, що й призвело до крайньої міри — вилучення майна.

Юридичні підстави для вилучення житла

Згідно з чинним законодавством України, державні виконавці мають право накласти арешт на єдине житло боржника, якщо сума заборгованості перевищує 20 мінімальних заробітних плат (станом на 2026 рік це 172,9 тисячі гривень). Оскільки загальна сума претензій до пана Берестецького значно перевищила цей поріг, його квартиру було виставлено на продаж зі стартовою ціною 1 мільйон 28 тисяч гривень.

Механізм повернення коштів передбачає, що після реалізації майна на торгах виручені гроші підуть на погашення всіх боргів, а залишок суми повернуть колишньому власнику.

Зміни в законодавстві: що чекає на боржників сьогодні

Наразі на підписі у Президента перебуває новий законопроєкт, який покликаний цифровізувати та спростити процедуру виконавчого провадження. Основні нововведення включають:

1. Автоматизація. Виконавці зможуть миттєво отримувати дані про активи боржників від банків та держорганів.

2. Блокування операцій. Боржники втратять можливість продати або переоформити майно до моменту повного погашення боргу.

3. Новий ліміт для вилучення житла: Позитивною зміною для громадян є підвищення граничної суми боргу, за якої можуть забрати єдине житло, до 50 мінімальних зарплат (що у 2026 році дорівнює 432,3 тисячі гривень).

Цей випадок підкреслює важливість контролю за станом своїх комунальних рахунків, адже цифровізація виконавчої системи робить стягнення боргів невідворотним процесом.