Українці найбільше витрачають на харчування: що впливає на таку тенденцію

Харчі та житло – це більше ніж половина витрат населення України. Зокрема, 40% і 16,3% відповідно - такі підрахунки Держстату. 

У чому причина і чи вплинув на це карантин — у сюжеті Сніданку з 1+1.

Молоде подружжя Костянтина та Катерини – студенти, але вже у шлюбі. Бюджет ведуть спільний. Вона отримує стипендію, він  працює програмістом. Утім, через карантин чоловік втратив частину доходу. Значна половина доходу родини йде на харчі та квартиру. 

А от Михаїл своїх проблем не має. Він священник із Польщі. В Україні живе вже 19 років. Каже самого його парафія забезпечує на достатньому рівні. Утім, парафіяни – під час карантину стали більше скаржитися на фінансову скруту.

Тезу про те що більшість коштів – йде на оплату житла та харчів підтверджує й економіст Олег Пендзин. "Європейці витрачають на харчі від 12 до 18 відсотків свого бюджету. Білоруси — 36%. В Україні середня цифра близько 48 відсотків", - каже він.

Відео Як карантин вплинув на витрати українців

Карантин кардинально змінює наше життя. Наприклад, американське дослідження "Хантер" свідчить: кожному третьому жителю штатів "подобається готувати, як ніколи раніше". І все це через вплив пандемії та карантину. Через це продажі продуктів у супермаркетах підвищилися на 77 відсотків, а от у ресторанах – навпаки впали на 66. Український Держстат також провів схоже дослідження. Результати дивіться у сюжеті.

Сніданок з 1+1

• Facebook
• Twitter
• Telegram
• Messenger
• Viber

Така ситуація не лише через менші зарплати в Україні. Ціни на деякі продукти в країні вже європейські. Через недостатню підтримку аграріїв державою та високі податки, вважає економіст. Доходить до абсурду. "Українська олія дешевша в Іспанії, ніж в Україні. Справа в тому, що в Іспанії податок на додану вартість п'ять відсотків, а в Україні - 20 на продукти харчування. Змінивши підходи до ПДВ на продукти харчування зменшивши – ви можете здешевити ціни як мінімум на 10-15 відсотків", - пояснив Олег Пендзин.

Якщо не звикли сподіватися на державу, а на себе – то поліпшити фінансове становище допоможуть такі звички: контроль за своїми доходами та витратами; постійне навчання нового або розвиток у професії; та планування на майбутнє, зокрема відкладати заощадження.