Уряд анонсував створення півмільйона робочих місць - переважно робітничі вакансії, які вимагають певного досвіду та навичок.
Майже пів мільйона українців cтали на облік в Центрі зайнятості лише за останні 60 днів. Але чи можна це назвати порятунком тих, хто втратив роботу. У Кабміні цього тижня визнали: криза почалася раніше, ніж там устигли відреагувати. І показали свою програму зі створення робочих місць, яку давно обіцяли.
ТСН.Тиждень вивчав, що закладено у цю програму, що означають слова Кабміну про створення півмільйона робочих місць і хто там буде працювати.
Робота Галини - шукати роботу іншим, але виявилось шукати доведеться самій собі.
"Я HR-спеціаліст. І, коли почався карантин, зі мною не подовжили контракт якраз через те, що фірмам-замовникам вже не потрібно було стільки персоналу. Вони самі почали скорочувати людей. От і я залишилась без роботи і почала шукати", - розповідає Галина.
Ці пошуки ледь не завершились нервовим зривом навіть для фахівця з підбору кадрів. Епідемія фактично зупинила попит на робочі руки і залишила буквально без копійки півмільйона сімей. І це лише офіційні цифри від Центру зайнятості, де щодня реєструється до семи тисяч людей. Це п’ятеро безробітних на одну хвилину.
"Переважна більшість в крупних обласних центрах. Це майже вдвічі більше, ніж в аналогічний період 2019 року", - каже заступник директора Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк.
Та біда в тому, що офіційна статистика враховує лиш тих, хто працював офіційно і мав білу зарплату. Галя і ще близько трьох мільйонів таких, як вона, в цю статистику не потрапляють. Але роботу втратили і шукають. Які в них шанси та чому уряду варто звернути увагу саме на ці індикатори, взялись підраховувати у VoxUkraine.
"Кількість резюме на одну вакансію зросла. Десь три з половиною резюме на одну вакансію. це досить великий показник, значно більше, ніж було до карантину", - запевняє аналітик VoxUkraine Дмитро Яблоновський.
Чи стане легше після послаблень карантину, нині гадають усі аналітики. Та на сьогодні маємо такий портрет пошукача роботи: це жінка з вищою освітою і старша за 40 років. Раніше працювала у торгівлі. Тепер ладна на будь-яку роботу. Утім, кількість вакансій на ринку скоротилась на третину. Тепер на одне місце претендує шестеро кандидатів. І це вже не просто проблема окремої родини чи підприємства, а всієї держави. Щоб утримувати армію безробітних, необхідні кошти. А взяти їх можна лише з тих, хто працює. Тому в будь-якій країні у світі безробіття вкрай невигідна штука.
Те, що уряд дасть роботу людям, прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував ще у квітні. Але впритул до цього питання підійшли лише цього тижня. Пояснити суть розрекламованих півмільйона робочих місць міністру економіки Ігорю Петрашку вийшло не одразу.
"Опрацювали план заходів створення умов для підвищення зайнятості населення...", - говорив міністр.
Що має міністр на увазі? Бо йдеться не про самі робочі місця, а лиш створення умов. Міністр презентує слайди з планами де, скільки і для кого буде робота. Механізм простий - уряд вливає державні гроші в певні галузі, а там вже проблема роботодавця, як набрати персонал. Найбільше вакансій у сфері будівництва доріг, благоустрою та в сільському господарстві.
"Цифра гарна - 500 тисяч - ми розуміємо, що будуть відрізнятись певні сектори, але це робота, яка вже ведеться не один тиждень, і де ми досягли вже певного прогресу і успіхів", - запевняє Петрашко.
Для того, щоб зрозуміти, як цей прогрес виглядає на практиці, а не в презентації, ми поспішаємо на дорогу. Траса національного значення на Черкащині і тут повним ходом триває ремонт. Його проводить не облавтодор, а приватна компанія, що виграла тендер. Пошарпаний асфальт зривають, дорогу розширюють та наносять нове покриття. Кількість важкої техніки - не перелічити. І на все це потрібні робочі руки.
"На цей сезон нам знадобилося дуже багато людей. Зарплати в людей гідні. Скажу чесно, у мене багато людей, які приїхали з-за кордону. І за кордон вони вже їхати не хочуть", - розповідає начальник дільниці Денис Шотурко.
Поки не чує високе начальство, це підтверджує звичайний дорожній робітник Микола. Кілька років він працював у Польщі, цього року не поїхав. Завадив карантин і нова робота.
"Скажу чесно, я не хочу туди вертатися. Мене влаштовує робота. Гідна зарплата, в районі 20 тисяч, поки не маю планів повертатися", - зізнається трудівник.
Кількість персоналу лише в цій компанії збільшилась утричі, розповідає її власник Максим Шкіль. Цьому сприяла програма "Велике будівництво" і велетенські інвестування держави в інфраструктуру. Сподівається зберегти штат.
"Ми створюємо одне дорожнє місце в дорожньому будівництві, паралельно утримується або створюється ще три нових робочих місця всередині. Можливо так, інші сфери постраждали, і в цілому це проблеми країни, безробіття не вирішить, але те, що це є перезапуск економіки, що це є дійсно створення робочих місць і правильне інвестування, це є факт історичний, тому що дуже багато країн виходили з кризи, вкладаючи в розвиток інфраструктуру", - запевняє Максим Шкіль.
І тут важливо, аби плани уряду зі створення робочих місць не мали б яскравий, але одноразовий ефект.
"З одного боку, я погоджуюся з тим, що державі треба брати більш активну роль під час кризи. Але треба розуміти - 500 тисяч можна створити, можна навіть зарплати поставити. Але питання - хто на них буде працювати?" - каже аналітик VoxUkraine.
Біда в тому, що на дорожні роботи, як і в сільське господарство, потрібні вузькі спеціалісти, або хоча б люди з досвідом роботи. На крайній випадок – з бажанням працювати. Куди дивитись офісним працівникам, працівникам театрів та кіно, ресторанів, готелів та розважальної сфери, для яких послаблення ще не настало і не сьогодні-завтра вони підуть на біржу праці.
Галині Лещенко пощастило. Після звільнення з одного місця роботи вона доволі швидко знайшла інше. І тепер набирає персонал для свого підприємства. Каже, нині люди кидаються навіть на ті вакансії, на які раніше і уваги не звертали.
"От у мене зараз на посаду комірника претендує людина. Я дивлюсь її досвід роботи, а вона 15 років в театрі пропрацювала. Шукають будь-який заробіток", - каже Галина.
То де шукати себе мешканцям великих міст? По-перше, поки транспорт не відновив роботу - не рватися за вакансією на інший бік міста. Варто звернути увагу на вакансію продавців, охоронців, робітників благоустрою та кур’єрів. Із поступовим виходом з карантину, працівники креативної індустрії зіштовхнуться з необхідністю швидкого старту з нуля. І тут знадобляться менеджери з маркетингу, продажів та бізнесу, спеціалісти з антикризових комунікацій. Звичка працювати дистанційно - знадобиться. Однак на високі зарплати сподіватись не варто. Втім, найбільший попит залишається на робітничі професії. Якщо готові ризикувати - звертайтесь в Центр зайнятості.
"Навіть під час карантину ми змогли працевлаштувати 90 тисяч людей. Якщо у людини вища освіта, вона була економістом або юристом, працевлаштовувати її в дорожніх роботах досить складно. Це якщо людина захоче перенавчатись", - ділиться заступник директора Державного центру зайнятості.
Та основне, до чого всі, мають звикнути - втрата однієї роботи - це боляче, неприємно і дуже страшно. Але не кінець світу, радше початок нового життя. Втім, цей карантин викрив одразу кілька перекосів, які владі необхідно усвідомити. Чи потрібна країні аж така кількість людей з вищою освітою, коли попит на робітничі спеціальності, чи так вже необхідно зводити офісні будівлі, де працюють тисячі людей, і не дати при цьому громадський транспорт, чому в містах, де набудували висоток немає локальної роботи. І, найголовніше, скільки часу знадобиться, аби все це виправити.
Кореспондентка ТСН.Тиждень Ірина Прокоф’єва